- •1.Види небезпек за сукупною дією в умовах надзвичайної ситуації.
- •2. Біологічні небезпеки. Загальна характеристика небезпечних хвороб. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •1. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії.
- •2. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •3.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •4. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.).
- •5. Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •3. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Гідродинамічні аварії. Вимоги до об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •1. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •2. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •Класифікація небезпечних речовин
- •Інформаційне позначення видів небезпек
- •3. Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •4. Хвиля прориву та її вражаючі фактори.
- •Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
- •1. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •2. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
- •Радіаційна безпека. Механізм дії іонізуючих випромінювань. Захист населення від радіоактивного ураження.
- •Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
- •2. Класифікація радіаційних аварій. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину.
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •3. Механізм дії іонізуючих випромінювань.
- •Норми радіаційної безпеки.
- •6. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри.Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •6. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес.
- •6. Хімічна безпека. Характеристика небезпечних хімічних речовин.
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем дії хімічно-небезпечних речовин на організм людини.
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •Психологічна надійність людини. Види поведінки людини та її психологічна діяльність. Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •Захисні властивості людського організму.
- •Види поведінки людини та її психологічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •Психотипи людини за реакцією на небезпеку.
- •5. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •8. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Методологія аналізу ризику, його головні етапи.
- •2.Оцінка рівня ризику.
- •Методичні підходи до визначення ризику (статистичний, аналогій та експертний метод оцінювання ризику).
- •Вибір методів визначення ризику та інструментів управління виявленим ризиком.
- •Порівняльна характеристика методик дослідження ризику
- •1. Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем.
- •Функції управління
- •2. Управлінське рішення, його сутність. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень.
- •Інформаційне забезпечення прийняття рішень реагування на нс.
- •4. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців.
Інформаційне позначення видів небезпек
Цифри, що позначають небезпеку |
Вид небезпеки |
2 |
Виділення газу в результаті тиску або хімічної реакції |
3 |
Займистість рідин (парів) і газів або рідин, які самозаймаються |
4 |
Займистість твердих речовин або тверді речовини, що самозаймаються |
5 |
Окисний ефект (ефект інтенсифікації горіння) |
6 |
Токсичність або небезпека інфекції |
7 |
Радіоактивність |
8 |
Корозійна активність |
9 |
Небезпека спонтанної бурхливої реакції |
Здвоєні цифри позначають посилення відповідного виду небезпеки. Якщо для вказівки небезпеки, яка характерна для речовини, достатньо однієї цифри, після неї ставлять нуль. Якщо перед ідентифікаційним номером виду небезпеки стоїть літера «X», то це означає, що ця речовина вступає в небезпечну реакцію з водою.
Після розвантаження небезпечних вантажів та очищення тари інформаційні таблички знімаються (закриваються). Перевезення порожньої тари з-під небезпечних вантажів дозволяється на загальних підставах як безпечний вантаж за наявності в товарно-транспортному документі позначки «Тара очищена, безпечна», що виконується організацією, яка робила очищення тари.
3. Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
Гідродинамічна (гідротехнічна) споруда — це господарський об'єкт, що міститься на/або близько водної поверхні і призначається для:
—використання кінетичної енергії руху води з метою перетворювання її в інші види енергії (наприклад, ГЕС, ГАЕС);
—охолодження відпрацьованої пари на АЕС і ТЕЦ;
—меліорації, забору води для зрошення, осушення та рибного господарства;
—водозабезпечення, захисту прибережної території, регулювання рівня води;
—забезпечення діяльності річкових і морських портів, суднобудівних і судноремонтних підприємств судноплавства;
—підводного видобутку, зберігання і транспортування нафти, газу.
Гідродинамічні об'єкти або природні утворення, що створюють різницю рівнів води до і після нього, яка в разі їх руйнування може призвести до утворення проривної хвилі та зони затоплення, що, у свою чергу, може спричинити загибель людей, тварин, рослин, завдати шкоди суб'єктам господарської діяльності та довкіллю, називаються гідродинамічним небезпечним об'єктом.
Подія, яка пов'язана з виходом з ладу (руйнуванням) такої (гідротехнічної) споруди чи її частини некерованим переміщенням великих мас води, наслідками чого можуть стати руйнування та затоплення великих територій, порушення життєдіяльності людей, загибелі тварин, рослин, називається гідродинамічною аварією.
Основними гідротехнічними спорудами води є:
—греблі, устої і напірні стінки, дамби;
—водоприймальні і водозабірні споруди; - напірні басейни та резервуари;
—гідравлічні, акумулюючі гідравлічні та малі гідроелектростанції;
—споруди, що входять до складу інженерного захисту населених пунктів та об'єктів господарської діяльності.
Причини виникнення гідродинамічних аварій. Руйнування гідродинамічних об'єктів може статися від дії природних сил (землетруси, лавини, урагани, обвали, зсуви, повені), внаслідок переливання води через гребінь греблі або втрати ними стійкості, при конструктивних дефектах, порушенні правил техніки безпеки під час експлуатації.
Усі гідротехнічні споруди (в Україні налічується понад 1,1 тис. водосховищ, 28 тис. ставків, сім великих каналів) є потенційно небезпечними об'єктами.
Так, у Києві 13 березня 1961 року зі штучного озера в Бабиному Яру, зруйнувавши дамбу заввишки 20—30 м, хлинув грязьовий потік, руйнуючи все на своєму шляху: будинки, трамваї, дерева та інші споруди. Рухаючись від Бабиного Яру до стадіону «Спартак», лавина зупинилася, залишивши за декілька хвилин пласт бруду заввишки до 2 м. Загинуло близько 1500 киян, але донині точної кількості загиблих назвати ніхто не може.
