- •Сучасні методи діагностики, профілактика та заходи боротьби за ящуру тварин методичні рекомендації
- •1. Епізоотична ситуація щодо ящуру в світі та україні
- •2. Загальні данні про хворобу
- •3. Сучасні методи діагностики ящуру тварин
- •Критеріїї диференційної діагностики за Ліеберманом
- •3.1. Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження
- •4. Профілактика та заходи боротьби за ящуру тварин
- •4.1. Заходи щодо профілактики ящуру
- •4.2. Заходи щодо ліквідації ящуру в неблагополучному пункті
- •4.3. Заходи у вогнищі ящуру
- •4.4. Ветеринарно-санітарна експертиза та оцінка продуктів забою тварин при ящурі тварин
- •4.5. Заходи в загрозливій зоні та охорона благополучних господарств від заносу в них ящуру
- •4.6. Зняття карантину й подальші тимчасові обмеження
- •Ситуаційне завдання
- •Рекомендована література
4.6. Зняття карантину й подальші тимчасові обмеження
Карантин з господарства (ферми, населеного пункту) знімають через 21 день з дня одужання (забою або знищення) останньої захворілої у неблагополучному пункті тварини та після виконання в повному обсязі карантинних заходів, передбачених чинними нормативно-правовими актами.
Перед зняттям карантину:
- адміністрація господарств усіх форм власності і власники тварин за вказівкою спеціалістів державної ветеринарної медицини зобов'язані забезпечити проведення очищення і заключної дезінфекції всіх приміщень, території вигульних дворів, де знаходились хворі на ящур тварини, інвентарю, транспорту в порядку, що передбачений Інструкцією з проведення ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва;
- всередині тваринницьких приміщень проводять побілення стін, перегородок розчином свіжегашеного вапна;
- у разі проведення заключних заходів при знятті карантину з неблагополучного щодо ящуру пункту в період дощів, снігопадів і морозів повторно проводять комплекс ветеринарно-санітарних заходів, з настанням сприятливої погоди в цьому пункті (санітарний ремонт приміщень, дезінфекцію тощо), що забезпечують повне знищення вірусу ящуру в зовнішньому середовищі;
- у тварин (уключаючи робочу худобу), які знаходились у вогнищі ящуру, старанно очищують і відмивають (від присохлих часток гною або бруду) шкірний покрив і кінцівки з подальшою обробкою 1 %-им розчином формальдегіду, 1 %-им розчином їдкого натру або 3 %-им розчином перекису водню на 1 %-му розчині оцтової кислоти.
На забійному пункті, де проводили забій хворих і підозрілих у захворюванні ящуром тварин або переробляли та зберігали від них продукти та сировину, обмеження знімають після дезінфекції приміщень підприємства, його території, інвентарю, виробничого обладнання і після закінчення переробки м'яса й інших продуктів забою хворих та підозрілих у захворюванні тварин, знезараження сировини, молока, молочних продуктів тощо та інших заходів, передбачених Інструкцією.
Головний державний інспектор ветеринарної медицини району спільно з адміністрацією господарства (підприємства) перевіряє повноту виконання заключних ветеринарно-санітарних заходів, благополуччя худоби щодо ящуру, після чого оформлює акт про зняття карантину.
Після зняття карантину з неблагополучного щодо ящуру пункту рішеннями органів виконавчої влади зберігаються такі обмеження:
Забороняється впродовж 12 місяців після зняття карантину вивозити й виводити із господарства тварин, які перехворіли на ящур або імунізовані проти нього і які утримувалися раніше разом із хворими тваринами, для товарних і племінних цілей у благополучні щодо ящуру господарства і для продажу на ринках, а також утримувати таких тварин разом із здоровою і неімунною худобою.
Не дозволяється вводити в господарство сприйнятливих до ящуру тварин, які щеплені протиящурною вакциною відповідного типу, не раніше як через 21 день після вакцинації, а не вакцинованих - упродовж 12 місяців.
Не допускається впродовж 3 місяців у літній період випасати і 6 місяців у осінній і зимовий періоди переганяти неімунних до ящуру тварин, а також використовувати пасовища, скотопрогінні траси, на яких випасали або переганяли тварин, що були хворі і мали підозру на захворювання на ящур.
Тварини, які знаходилися у вогнищі й призначені для забою у період після закінчення 3-місячного терміну після зняття карантину, підлягають відправці окремою партією на спеціально виділений м'ясокомбінат у межах цієї області. У ветеринарному свідоцтві повинно бути вказано, коли тварини перехворіли на ящур і коли знято карантин з господарства.
Адміністрація і спеціалісти державної ветеринарної медицини зобов'язані прийняти таку худобу окремою партією. М'ясо, субпродукти та інші продукти їх забою дозволяється використовувати без обмежень, але тільки в межах області. Субпродукти, покриті шерстю (голови, ноги), повинні бути обсмалені або оброблені шляхом ошпарювання.
Продукти тваринного й рослинного походження, фураж та інші корми, що знаходились на період карантинування у неблагополучному пункті та не мали контакту з хворими на ящур тваринами, дозволяється вивозити з цих пунктів лише в межах області, а ті, що мали контакт з джерелом вірусу ящуру, підлягають використанню лише на місці (у цьому населеному пункті).
Усю молочну продукцію, що вироблена за період карантину на молочних, сироварних заводах і розміщується на неблагополучній щодо ящуру території, дозволяється реалізовувати в межах цієї області.
Продукцію, що вироблена з молока безпосередньо в неблагополучному пункті, а також у вогнищі захворювання, переробляють на найближчому підприємстві.
Сперму, що отримана від бугаїв і кнурів, починаючи з 30-го дня після їх одужання, дозволяється використовувати для штучного запліднення тварин без обмежень у господарствах, де здійснюється планова вакцинація худоби проти ящуру.
У межах неблагополучного пункту й загрозливої зони за рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії впродовж 2-х наступних років систематично може бути введена вакцинація сільськогосподарських тварин проти ящуру відповідного типу.
