4. Профілактика та заходи боротьби за ящуру тварин

При організації протиящурних заходів слід розрізняти: епізоотичне вогнище ящуру, неблагополучний пункт та загрозливу щодо ящуру зону.

Епізоотичним вогнищем ящуру вважають приміщення (одне або декілька), окрему тваринницьку ферму, окремий двір, літній табір, ділянку пасовища (урочища), м'ясокомбінат та інші об'єкти, де є хворі на ящур тварини або де зберігаються продукція, що отримана від хворих або перехворілих на ящур тварин.

Неблагополучним пунктом вважають населений пункт за адміністративним поділом, тваринницькі ферми з приміщеннями й прилеглими до них вигонами, пасовищами, водоймами, окремі пасовиська й урочища, ділянки скотопрогінної траси та інші об'єкти, на території яких виявлено вогнище ящуру.

Загрозливою зоною вважають населені пункти, господарства, пасовища (урочища) та інші території навколо неблагополучного щодо ящуру пункту, куди можливе занесення із нього вірусу ящуру. Загрозливу зону визначають місцеві органи ветеринарної медицини з врахуванням господарських зв'язків, географічних, кліматичних, природних умов та інших особливостей ведення тваринництва.

При боротьбі з ящуром тварин необхідно проводити комплекс профілактичних заходів, що включають охорону населених пунктів, тваринницьких ферм і стад від заносу вірусу ящуру, профілактичну вакцинацію тварин, а при виникненні захворювання - термінове встановлення діагнозу, найсуворіші карантинно-обмежувальні та інші ветеринарно-санітарні заходи в вогнищах, неблагополучних пунктах і в загрозливій зоні, що забезпечують попередження поширення хвороби й знищення вірусу в навколишньому середовищі.

Департамент ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, управління ветеринарної медицини областей та міські управління державної ветеринарної медицини, враховуючи епізоотичний стан щодо ящуру і керуючись Інструкцією щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур N 99 від 07.12.2001 (далі Інструкція), розробляють плани протиящурних заходів, де визначають основні напрямки профілактичних, ветеринарно-санітарних та інших ветеринарних заходів.

4.1. Заходи щодо профілактики ящуру

З метою недопущення ящуру в господарствах усіх форм власності проводяться такі заходи:

- моніторинг епізоотичної ситуації щодо ящуру в суміжних країнах у разі загрози, введення обмежувальних заходів на державному кордоні, у портах, аеропортах, на залізницях, автостанціях;

- охоронно-обмежувальні заходи при перевезеннях (переміщеннях) тварин, продукції тваринного та рослинного походження, а також контроль за формуванням ферм, стад, отар і та ін.;

- обов'язкове профілактичне карантинування тварин, які надходять в господарство;

- контроль за станом здоров'я тварин;

- регулярне очищення й дезінфекція приміщень, інвентарю, територій;

- забезпечення обслуговуючого персоналу спецодягом, взуттям і предметами особистої гігієни;

- обмеження доступу на тваринницькі ферми сторонніх осіб, обов'язкова наявність дезбар'єрів, огородження;

- недопущення переходу державного кордону дикими та домашніми парнокопитними тваринами;

- при імпорті парнокопитних тварин проведення дослідженнь на відсутність антитіл до вірусу ящуру;

- створення зон безпеки шляхом імунізації тварин за рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії;

- заборона ввезення продукції тваринного походження пасажирами, які приїжджають з інших країн, у ручній поклажі;

- заборона використання на корм тваринам харчових відходів без термічної обробки.