Тема 3. Інформаціна та правова база економічної діагностики суб´єктів господарювання

Інформаційна основа економічної діагностики  будь-яка інформація, що містить дані бухгалтерського обліку та звітності, повідомлення фінансових та податкових органів, інформацію товарних, фондових та валютних бірж. Економічна діагностика є необхідний складовий елемент системи інформаційно-аналітичного забезпечення управління. Інформаційна база повинна відповідати принципам повноти, реальності, вірогідності, своєчасності й вирішувати завдання, що стоять перед наукою.

Прийняття рішення являє собою процес перетворення інформації на дію. Правильні рішення можна прийняти тільки на підставі вірогідної інформації. Успіх управління залежить перш за все від того, яка інформація відібрана і як здійснено її перетворення.

Проміжне місце між збором інформації та прийняттям управлінського рішення займають процедури обробки інформації, серед яких важливе місце належить діагностиці.

Місце діагностики в управління характеризує ієрархія функцій інформаційно-аналітичного забезпечення господарських рішень, яку наведено на рис. 5.

Розглядаючи управління як процес прийняття рішень, у ньому можна виділити такі етапи:

1) виявлення та формулювання проблеми;

2) обробка (збір, систематизація) необхідної інформації про проблему;

3) прийняття рішення;

4) реалізація рішення.

Проблемою є розходження реалізованого та бажаного стану (результату). Важлива є ідентифікація розбіжності між бажаним та існуючим станом. Існування проблемної ситуації не завжди наочне для особи, яка приймає рішення. Виявлення (розпізнавання) господарчих проблем – основне призначення економічної діагностики.

Для ліквідації виявленої проблеми розробляють альтернативні варіанти рішень, серед яких необхідно вибрати найбільш доцільне. Очевидно, що необхідно розробити механізм оцінки, це дозволить розрізнити та порівняти варіанти рішень (дій, ситуацій). Прийняти обґрунтоване рішення неможливо без застосування кількісних критеріїв. Кількісні критерії оцінки рішень, що приймаються – основа інформаційного забезпечення управління – є необхідний складовий елемент економічної діагностики.

ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА

розпізнавання проблемної господарчої ситуації

розрізнення господарчої ситуації

визначення господарчої ситуації

Рис. 5. Місце та роль економічної діагностики в підвищенні ефективності управління

Результат діагностики – це співвідношення чисел із конкретними заданими значеннями, що дозволяють розпізнати проблему. Найважливіший результат діагностики  це визначення напрямків діяльності організації, які вплинули на невиконання її загальних цілей. На відміну від ідентифікації, яка базується на зіставленні ознак конкретних об’єктів, діагностика ґрунтується на розпізнаванні належності об’єкта до якого-небудь класу, який характеризується певними властивостями.

Система інформаційної підтримки господарських рішень повинна виконувати й контрольні функції. Призначення контролю  констатація й оцінка досягнутих результатів підприємницької діяльності, ефективності використання економічного потенціалу підприємства, ефективності ситуаційного управління та формування зворотного зв’язку. Контроль як функція управління, за визначенням класиків менеджменту, така характеристика управління, що дозволяє виявити проблеми й скорегувати діяльність організації до того, як ці проблеми переростуть у кризу. У такому аспекті контроль є невід’ємним елементом діагностики або збігається з нею.

Обробка інформації на всіх етапах управління (виявлення проблеми, вибір дії, оцінка результатів) припускає аналітичну діяльність. Тому система підтримки управлінських рішень повинна бути не тільки інформаційна, але й інформаційно-аналітична.

Проблему вірогідної інформації широко освітлюють як зарубіжні, так і вітчизняні вчені. Поняття вірогідності неоднозначне. Розрізняють вірогідність у вузькому розумінні як ступінь конкретного наближення показника до дійсної величини і широкому, коли вона включає такі оцінки, як надійність і стійкість показника. Цінність ретроспективної інформації знижується в разі збільшення терміну її давності, тому знижується і її передбачувальна сила. Тому, чим більша глибина ретроспективи, тим менш точні прогнози. Водночас із питанням вірогідності інформації закономірно виникає проблема невизначеності.

Очевидно, що зі збільшенням ступеня невизначеності майбутнього стану об’єкту дослідження збільшується й невизначеність діагнозу. Об’єктивна причина цього є зниження рівня пізнання внутрішніх та зовнішніх взаємозв’язків об’єкта. Таке зниження обумовлене дією двох форм процесу розвитку – якісного та кількісного.

Внаслідок цього процес діагностики взагалі потрібно розглядати у двох аспектах – дослідження якісних змін, тобто визначення причинно-наслідкових відносин, і кількісних. Змінність причинно-наслідкових зв’язків характеризується більш складними закономірностями. При цьому за межею якісного переходу відбувається різкий стрибок невизначеності, зумовлений відносністю нашого пізнання об’єкта, тобто економічного стану підприємства.

Вивчення якісних і кількісних змін тісно пов’язане з оцінкою аналітичного фону, частиною якого є дія зовнішніх та внутрішніх факторів на систему. Якщо економічний стан суб’єкта господарювання розглядається як система, то вона належить, з одного боку, до розряду відкритих, які обмінюються різними інформаційними потоками з середовищем ( наприклад, статистична звітність), з іншого боку, до розряду закритих систем. Із цього випливає, що зовнішні та внутрішні фактори є і якісні і кількісні.

Підвищення якості дослідницьких процедур досягається удосконаленням інформаційного забезпечення із застосуванням методів різного ступеня складності. До найбільш простих прийомів належить корегування даних бухгалтерського обліку й звітності. До більш складних методів удосконалення інформаційного забезпечення належать економіко-математичні методи, наприклад, метод імітаційного моделювання.

Інформаційна основа являє собою комплекс, який підлягає якісній і кількісній оцінці. Якісна дозволяє реалізувати названі вище принципи й характеризується деяким суб’єктивізмом. Кількісна оцінка дозволяє більш точно розглянути вихідну інформацію та обробити її. Обробка інформації здійснюється за такими етапами: групування, часткова класифікація, корегування, попередня оцінка, у деяких випадках аналіз додаткових розділів. Ці та багато інших процедур можуть бути реалізовані в економічній метрології.

Інформаційний комплекс містить:

• блок вхідної інформації;

• блок інформації попереднього діагнозу (що пройшла первинну обробку, оцінку, аналіз, на базі якої встановлюють діагноз);

• блок інформації діагнозу, який містить інформацію попереднього етапу, додаткову, інформацію, отриману в результаті додаткових і спеціальних методів діагностики;

• блок вихідної інформації, який містить не тільки результати аналізу, але й інформацію про розвиток предмета дослідження.

Розгляд змісту інформаційного комплексу з позиції основних етапів створює інформаційне поле (рис. 6).

У секторі А відбувається накопичення інформації (12), обробка, корегування, групування, класифікація.

У секторі В накопичується інформація після первинної обробки, розрахункових процедур і попередньої оцінки. Потім, відбувається встановлення попереднього діагнозу (34). При цьому формується інформаційний горизонт (3*  4*, 3** 4**). Інформаційний горизонт – це інформаційний інтервал, у межах якого відбувається встановлення діагнозу та формування перспективних аналітичних висновків. Він складається з ряду інтервалів. На рисунку зображені чотири інформаційні горизонти. Горизонт 3*  4* формується, коли інформація секторів А і В отримана. Горизонт 3**  4** утворюється, коли поставлений попередній діагноз і визначені дії щодо проведення подальших досліджень. Горизонти 5*  6* та 5**  6** - третій і четвертий інформаційні горизонти. Третій інформаційний горизонт з’являється тоді, коли визначена інформація за сектором С та інформація, отримана за допомогою додаткових і спеціальних методів дослідження. Таким чином, у області 234 – це область аналізу – формується видозмінена, якісно нова інформація. Такого роду інформацію називають попередньою, вона добута шляхом аналітичної обробки й логічного осмислення даних, обґрунтованих короткострокових прогнозів про розвиток підприємства в майбутньому. Ця інформація необхідна для розробки та прийняття оперативних управлінських рішень і підготована за допомогою оперативного аналізу, короткострокового прогнозування.

Четвертий інформаційний горизонт утворюється , коли сформований остаточний діагноз. У секторі D акумулюється інформація, отримана в результаті додаткових і спеціальних методів дослідження, а також та, що надійшла заново з інформаційних потоків. Зазначимо, що:

• крива 1243 –первинна обробка інформації;

• область 123 – область інформації, яка попереджає аналізу;

• трикутник 234 – область аналізу;

• крива 3465 – другий етап роботи з інформацією, подальша обробка;

• область 345 – область інформації, яка попереджає діагноз;

• т

  6**

  6*

  6

  4**

  4*

  4

  2

  рикутник 456 – область безпосереднього діагнозу;

• 2 – 6, 1 – 5 – інформаційні потоки.

Встановлення діагнозу

Встановлення попереднього діагнозу

5**

5*

5

3**

3*

3

1

А

В

С

D

Накопичення інформації

Рис. 6. Інформаційне поле економічної діагностики

Питання до практичного заняття

1. Значення інформації в системі економічної діагностики.

2. Принципи, яким повинна відповідати інформаційна база.

3. Принцип вірогідності інформації.

4. Корегування даних бухгалтерського обліку та звітності з метою вдосконалення інформаційного забезпечення діагностичного дослідження.

5. Застосування методу імітаційного моделювання з метою вдосконалення інформаційного забезпечення діагностичного дослідження.

6. Етапи обробки економічної інформації.

7. Структура інформаційного комплексу діагностичного дослідження.

8. Інформаційне поле економічної діагностики.