Тема 4. Формування системи діагностики підприємства

Особливістю підходу до формування системи діагностики є дослідження підприємства як сукупності взаємозалежних і взаємзумовлених елементів, орієнтованих на реалізацію конкретної мети, а також здатних до розширеного відтворення за рахунок власних ресурсів.

Комплексна економічна діагностика підприємства включає певні, взаємопов’язані напрямки дослідження, а саме:

1. діагностику ресурсного забезпечення підприємства;

2. діагностику маркетингу;

3. діагностику менеджменту й організації;

4. соціальну діагностику;

5. фінансову діагностику;

6. діагностику зовнішньої середовища;

7. діагностику інвестиційної діяльності підприємства;

8. діагностику інноваційної діяльності підприємства;

9. антикризову діагностику;

10. стратегічну діагностику.

На рис. 7 подана схема проведення глобальної (комплексної, поглибленої) діагностики підприємства.

Усі напрямки діагностичного дослідження взаємопов’язані, один етап є точкою відліку іншого, тому діагностика підприємства полягає в „русі” від одного сегмента до іншого, що дозволяє в повній мірі виявити існуючі дисфункції та обміркувати шляхи санації. Після проведення всіх етапів діагностичного дослідження здійснюють остаточне корегування висновків за результатами економічної діагностики і розробляють комплекс заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Якщо проводиться експрес-діагностика або часткова діагностика будь-якої спеціалізованої функції (маркетингу, збуту, виробництва та ін.), то може бути розроблена інша послідовність дій. Дослідження можна розпочати з аналізу функції маркетингу або функції виробництва продукції, а деякі сегменти економічної діагностики можуть бути виключені з поля зору аналітика, наприклад, персонал або фінанси. Стрілки, що направлені в центр схеми , фіксують рекомендації, які спрямовані на поліпшення стану підприємства, вони є основою розробки плану санації та розвитку підприємства.

У результаті реалізації комплексу діагностичного дослідження повинні бути розроблені різні варіанти стратегії поведінки об’єкта аналізу в складному сучасному ринковому середовищі. Внаслідок певних змін зовнішнього середовища, умов виробництва та ін., треба впроваджувати інші варіанти виходу зі скрутного становища.

Рис. 7. Схема проведення комплексної (глобальної, поглибленої) діагностики

Таким чином, під стратегічною діагностикою розуміють процес формування плану розвитку підприємства на основі результатів діагностики підприємства на короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий періоди, а також метод оцінки оптимальності стратегічного вибору.

Комплексна (поглиблена) діагностика – це сукупність методів, які дозволяють зрозуміти та пояснити роботу підприємства. Вона включає два напрямки : пізнавальний, який знаходить відображення в аналізі, та пояснювальний, виражений у висновках консультанта-діагноста, який проводив дослідження.

Залежно від природи проблем, які виникають і терміновості їх вирішення  діагностика може мати різні форми. Розрізняють три форми діагностики: комплексну (поглиблену), експрес-діагностику, функціональну.

Комплексна (поглиблена) діагностика дозволяє аналізувати підприємство в глобальному масштабі в розрізі його функцій і організації. Результат її проведення є пропозиції щодо поліпшення відповідних функцій і організації. За допомогою проведення такої діагностики можна виявити сильні та слабкі сторони підприємства, зрозуміти результати діяльності минулих періодів, виявити й прорангувати загрози підприємству з боку середовища та його можливості в близькому майбутньому. Ця інформація згодиться менеджерам у корегуванні їх дій, спрямованих на поліпшення результатів діяльності підприємства.

Експрес-діагностика дозволяє протягом недовгого терміну часу виявити проблеми, їх причини, продумати можливі рішення цих проблем і сформувати пропозиції. Мета такої діагностики – з’ясувати причини труднощів (дисфункцій), а також розробити термінові заходи поліпшення ситуації й розподілити необхідні дії в порядку їх терміновості та важливості, тобто розділити короткострокові управлінські рішення, які можуть принести більш-менш швидкий результат, та структурні рішення, результати яких можна отримати лише через певний час.

Функціональна, тобто „часткова” діагностика будь-якої спеціалізованої функції (наприклад, виробнича, діагностика маркетингу, збуту), вирішує проблеми внутрішнього функціонування підприємства та поліпшує результати його роботи.

Розглянемо докладніше поетапно зміст наведених на рис. 7 напрямків діагностичного дослідження.

Перший етап комплексної економічної діагностики – це діагностика ресурсного забезпечення підприємства, яка включає певні кроки:

1. діагностику стану та ефективності використання основного капіталу підприємства;

2. діагностику структури та ефективності використання оборотних коштів;

3. діагностику ефективності використання персоналу підприємства;

4. діагностику системи управління витратами на підприємстві;

5. діагностику рівня організації виробництва та дослідження організаційної структури управління підприємством.

На другому етапі проводять діагностику маркетингу, за такими етапами:

1. діагностику виробництва та реалізації продукції підприємства;

2. діагностику маркетингової політики;

3. діагностику організації маркетингової діяльності на підприємстві;

4. діагностику методів управління маркетинговою діяльністю.

На третьому етапі здійснюють діагностику менеджменту та організації, яка включає діагностику результатів роботи керівництва та апарату управління підприємством, вивчення повноважень і загальної політики керівництва, аналіз стилю керівництва й культури підприємства, оцінки організації менеджменту, аудиту, систем та методів керівництва. Наприкінці третього етапу узагальнюють висновки про якість реалізації менеджменту й розроблюють відповідні рекомендації.

Наступний, четвертий, етап діагностичного дослідження – соціальна діагностика (діагностика „персонал-менеджменту”), яка включає аналіз результатів і оцінку соціальних досягнень, вивчення політики формування, розвитку персоналу, оцінку засобів і організації виконання персоналом своїх функцій, аудит методів управління персоналом, аналіз оточення соціальної функції (ринків праці, соціальної політики держави, національних і регіональних особливостей та ін.), аналіз соціальних проблем, пов’язаних з іншими функціями підприємства, висновку про якість реалізації функції персонал-менеджменту й відповідні рекомендації.

Фінансову діагностику проводять на п’ятому етапі комплексної економічної діагностики. Вона охоплює діагностику прибутковості діяльності підприємства (оцінка динаміки, структури прибутку підприємства, доцільності його розподілу та використання), діагностику платоспроможності та ліквідності підприємства, діагностику ділової активності, висновок про якість управління фінансами підприємства та розробку відповідних рекомендацій.

Шостий етап – антикризова діагностика – методика розпізнавання кризових явищ, оцінка вірогідності результатів розпізнавання, організація моніторингу кризових явищ на підприємстві, які характеризуються підвищеним ризиком банкрутства, слабкою конкурентною позицією, фінансовою нестійкістю. Діагностика кризового стану підприємства – це прийняття двоальтернативних рішень про наявність або відсутність кризової ситуації на підприємстві на основі кількісних характеристик його діяльності.

Діагностику зовнішнього середовища проводять на сьомому етапі економічної діагностики. Для цього процесу характерне дослідження економічного та комерційного зовнішнього оточення, тобто неконтрольованих факторів, які можуть впливати на виробництво, збут виробленої продукції, закупівлю сировини, ринок праці та ін., технологічного оточення, соціально-культурного зовнішнього середовища, адміністративного й фінансового, політичного оточення підприємства. Частково, фрагментарно деякі складники названої діагностики розглядають на попередніх шести етапах. Але на цьому етапі дослідження доповнюють, підводять підсумки раніше отриманих результатів діагностування, узагальнюють його результати та роблять висновки. Крім того, розроблюють варіанти рекомендацій в залежності від прогнозів зміни зовнішнього середовища, в якому має функціонувати підприємство.

Діагностика інноваційної діяльності підприємства (восьмий етап економічної діагностики), включає діагностику можливостей генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.

Останній дев’ятий етап економічної діагностики є діагностика інвестиційної діяльності підприємства, – це діагностика можливостей підприємства для здійснення простого й розширеного відтворення, тобто процесу безперервного відновлення всіх його складових частин, діагностика інвестиційної привабливості підприємства та розробка рекомендацій щодо вдосконалення організації інвестиційної діяльності на підприємстві.

Заключний автономний етап діагностики підприємства є діагностика стратегії, для якої характерні дослідження сегментів стратегії, концепції та моделі стратегічного аналізу, здійснення ситуаційного аналізу, прогнозування фінансово-економічної діяльності та можливостей банкрутства підприємства, розгляд шляхів виходу з кризового стану, складання плану розвитку підприємства, оцінка якості розробленої стратегії.

Слід зазначити, що кожен етап діагностики підприємства є точкою відліку для наступного. Етапи комплексної економічної діагностики взаємопов’язані між собою як і спеціалізовані функції. Тут має місце взаємопроникнення названих напрямків дослідження, бо вони впливають на остаточний підсумок діяльності об’єкта діагностики одночасно, їх розділ носить штучний характер.

У процесі побудови системи аналітичної фінансово-економічної діагностики доцільно розділити загальний процес на окремі етапи:

1. формування завдань і системи цільових орієнтирів діагностики;

2. визначення об’єктів діагностики (проблемного поля дослідження);

3. опис способів дослідження певних об’єктів;

4. створення системи показників, які описують кожен об’єкт аналізу окремо та комплексно;

5. формування інформаційної бази діагностики (джерел діагностики);

6. організація діагностики;

7. забезпечення проведення діагностики технічними засобами;

8. формування критеріїв і стандартів результативної інформації.

Усі показники, починаючи з четвертого етапу, є взаємопов’язаними, що випливає з реальних зв’язків між господарськими явищами та процесами в економічний системі.

Питання до практичного заняття

1. Принципова схема проведення економічної діагностики.

2. Особливості проведення комплексної (глобальної) економічної діагностики.

3. Особливості проведення експрес-діагностики.

4. Сутність функціональної діагностики.

5. Основні етапи проведення діагностики ресурсного забезпечення підприємства.

6. Значення та послідовність проведення діагностики маркетингу.

7. Діагностика менеджменту і організації.

8. Значення та особливості проведення соціальної діагностики („персонал-менеджменту”).

9. Напрями фінансової діагностики підприємства.

10. Розпізнавання кризових явищ на підприємстві за допомогою методики антикризової діагностики.

11. Етапність проведення діагностики інвестиційної діяльності підприємства

12. Послідовність проведення діагностики інноваційної діяльності підприємства.

13. Стратегічна діагностика як заключний, узагальнюючий етап діагностичного дослідження.

14. Етапи процесу діагностичного дослідження фінансово-економічної діяльності підприємства.