- •1. Будівлі та споруди на залізничному транспорті
- •2. Основні вимоги до будівель та їх елементів
- •3.Типізація, уніфікація та модульна координація розмірів у будівництві
- •4. Фізико-технічні основи проектування будівель та споруд
- •5. Конструкції будівель залізничного транспорту
- •5.1. Основи та фундаменти
- •5.3. Стіни будівель із великорозмірних елементів заводського виготовлення
- •5.4 Перекриття та підлоги
- •5.5.1 Проектування суміщених покриттів
- •5.5. Покриття будівель
- •5.5.2 Горищні покриття
- •5.6. Вікна, двері
- •5.7 Сходи, пандуси, підйомники
- •6. Житлові будинки
- •7. Пасажирські будівлі
- •8. Виробничі будівлі залізничного транспорту
- •8.1 Одноповерхові виробничі будівлі
- •8.2 Багатоповерхові виробничі будівлі
- •8.2.1 Каркаси багатоповерхових виробничих будівель
- •8.2.2 Будівлі з монолітними несучими конструктивними елементами
- •9. Проектування та експлуатація будівель в особливих умовах
4. Фізико-технічні основи проектування будівель та споруд
Будівлі в процесі експлуатації сприймають різноманітні навантаження – від власної ваги, обладнання, снігу, тиску, вітру та ґрунту, кліматичні впливи і т. д.
Кліматичні навантаження (впливи) на будівельні конструкції, залежить від географічного положення місця зведення будівлі (споруди) являються результатом взаємодії зовнішнього клімату й повітряного середовища в приміщеннях.
В результаті різниці температур зовні та в середині приміщення, різниці тисків водяної пари в повітрі, кількості атмосферних опадів, вітрового тиску, сонячного випромінювання огороджуючи конструкції передають тепло, пропускають повітря, вологу, світло.
Крім цього на споруди діють ґрунтові води, агресивні рідини, гази, сейсмічні коливання і т. д.
Вивченням всіх цих впливів займається будівельна фізика – наука, що включає в себе такі розділи:
будівельна теплотехніка;
акустика;
світлотехніка.
Кліматичні впливи на будівлі і споруди вивчає будівельна кліматологія, а необхідні дані про ґрунти отримують з досліджень, які проводяться в рамках науки – геофізики.
Будівельна кліматологія та геофізика впливають на вибір об’ємно-планувальних та конструктивних рішень споруд. Це в першу чергу пов’язано з орієнтацією будівель відносно сторін світу, врахуванням навантажень від снігу, тиску вітру, ожеледиці,ожеледиці з вітром і т. д.
Будівельна теплотехніка вивчає тепловий та вологістний режим огороджувальних конструкцій в умовах їх експлуатації. Кількісна величина параметрів, що характеризують тепло-вологістні характеристики конструкції залежать від характеристик матеріалів та будівельних виробів конкретної конструкції в конкретних умовах.
Зовнішні огороджуючі конструкції (а це в першу чергу зовнішні несучі стіни) будівель повинні відповідати таким вимогам:
мати достатній теплозахист (приміщення не повинні охолоджуватись взимку і не перегріватись влітку);
різниця температур внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції і температури внутрішнього повітря не повинна перевищувати характеристичне (нормативне) значення;
коливання температури внутрішньої поверхні конструкції повинні бути незначними (це теплостійкість);
повітряпроникність огороджувальної конструкції не повинно погіршувати її теплотехнічні властивості;
вологісний режим в приміщеннях повинен бути нормальним. Висока вологість призводить до втрати тепла, викликає появу гнилі;
Для того, щоб огороджувальна конструкція відповідала вказаним вимогам (і не тільки цим), виконують розрахунки на:
теплопередачу;
теплостійкість;
паропроникність;
повітряпроникність і т. д.
Теплопередача (переніс тепла) здійснюється внаслідок існування різниці температур з протилежних сторін огороджуючої конструкції. Через товщу огорожі тепло проникає за рахунок теплопровідності матеріалів.
Наукові дослідження стверджують, що у поверхні конструкції, а також у повітряних прошарках тепло передається:
А) випромінюванням (атомні системи при квантових переходах переходять із збудженого стану в стан з меншою енергією);
Б) конвекцією – природне вільне переміщення теплоти, обумовлене неоднорідністю середовища (градієнтами температури, тиску, конвективним теплообміном).
При
постійному тепловому потоці через
огорожу із однорідного матеріалу
товщиною d(м)
з коефіцієнтом
теплопровідності
проходить кількість тепла Ф(Вт):
;
(4.1)
де:
– внутрішня
температура (
);
– зовнішня
температура(
);
А
– площа огорожі (
);
t – час передачі тепла (год.);
U – коефіцієнт теплопередачі (ккал/ ·год.град.);
індекс нс – навколишнє середовище вн. – внутрішнє; зов – зовнішнє.
При допущені, що: - =1
А=1 ;
t=1 год.;
то: Ф=U (4.2)
При
передачі тепла через стіну (огорожу)
має місце падіння температури між
внутрішнім повітрям та внутрішньою
поверхнею стіни(
-
),
між внутрішньою і зовнішніми
поверхнями(
-
),
між зовнішньою поверхнею та зовнішнім
повітрям(
-
),
(рис. 4.1).
Рис. 4.1. Графік падіння температури в термічно гомогенному шарі огорожі.
При
відомих значеннях
та
ведеться розрахунок теплового
опору R
і коефіцієнта теплопередачі U,
що базується на відомих розрахункових
значеннях коефіцієнтів
теплопровідності
окремих матеріалів.
Коефіцієнт теплопровідності термічно однорідного матеріалу характеризує теплообмін матеріалу огороджуючої конструкції за умови стаціонарного теплового режиму:
(4.3)
де:
– поверхнева густина теплового потоку
(4.4)
– різниця
температур на поверхні шару матеріалу;
– товщина
шару матеріалу.
Тепловий опір R – відношення різниці значень температури до поверхневої густини теплового потоку:
(4.5)
Із співставлення (4.3) та (4.5):
(4.6)
Тоді:
;
(4.7)
Поверхнева густина теплового потоку q це відношення теплового потоку до площі поверхні А:
(4.8)
Вказані вище температурні перепади визвані трьома послідовними опорами переміщенню тепла:
Тепловий опір межевого шару на внутрішній поверхні огорожі (теплосприйняття):
(4.9)
де:
–
коефіцієнт пропорціональності між
густиною теплового потоку та різницею
значень температури внутрішнього
середовища і температурою внутрішньої
поверхні огорожі;
Тепловий опір одно- або багатошарової огороджуючої конструкції з відомими параметрами кожного шару:
(4.10)
де:
– тепловий опір матеріалу
-го
однорідного шару (
).
Тепловий опір межевого шару на зовнішній поверхні огорожі (тепловіддача):
(4.11)
де:
– аналогічно
– тільки для зовнішнього середовища.
Повний (сумарний) тепловий опір будівельної конструкції, що складається з гомогенних шарів обчислюється (гомогенний – однакові хімічні і фізичні властивості):
позначення за ДСТУ Б В. 2.6 – 1101:2010 [22]:
(4.12)
позначення за ДСТУ ISO 6946:2007 [23]:
(4.13)
де
– внутрішній поверхневий тепловий
отвір;
,
– розрахункові значення теплового
опору кожного шару;
– зовнішній
поверхневий тепловий опір;
Значення
(
)
для пласких поверхонь визначається
(наближено) з урахуванням коефіцієнтів
конвективного теплообміну (
),
радіаційного теплообміну(
),
ступеню чорноти поверхні , температури
середовища і т. д. Значення зовнішніх
поверхневих опорів
(
)
визначається з урахуванням швидкості
вітру.
Існуючими нормами передбачені правила розрахунку теплового опору огороджень із непласкими поверхнями, огорож з невентильованими, слабо вентильованими повітряними і т. д., шарами, клиноподібними шарами...
Повний тепловий опір конструкції, що складається з термічно гомогенних і термічно не гомогенних шарів, паралельних поверхні, обчислюється як середнє арифметичне значення верхньої та нижньої меж теплового опору:
(4.14)
де:
– відповідно верхня та нижня межа
теплового опору огороджувальної
конструкції, що визначається за [23].
Проектування зовнішніх стін будівель і споруд з врахуванням теплотехнічних показників їх елементів (шарів) здійснюється відповідно до [8].
Для огороджувальних конструкції опалюваних будинків і споруд, а також конструкції, що розділяють будівлі на приміщення, обов’язкове виконання умов:
(4.15)
(4.16)
(4.17)
де:
- приведений опір теплопередачі
огороджувальної конструкції
(
);
– мінімально
допустиме значення опору теплопередачі.
Приймається по [8]
в
залежності від температурної зони
експлуатації будинку та виду огороджувальної
конструкції (
);
– температурний
перепад між температурою внутрішнього
повітря і приведеною температурою
внутрішньої поверхні(
);
– допустима
за санітарно-гігієнічними вимогами
різниця між температурою внутрішнього
повітря і приведеною температурою
внутрішньої поверхні(
);
– мінімальне
значення температури внутрішньої
поверхні в зонах теплопровідних
включень(
);
– мінімально
допустиме значення температури
внутрішньої поверхні при розрахункових
значеннях температур внутрішнього і
зовнішнього повітря.
Для промислових будівель значення визначається з врахуванням теплової інерції Д та режимом роботи конструкцій (сухий, нормальний...)
Для житлових та громадських будинків, навчальних та лікувальних закладів обов’язкове виконання умов теплостійкості зовнішніх огороджувальних конструкцій в літній та зимовий періоди. Для опалюваних будинків доцільна перевірка повітряпроникності огороджувальних конструкцій та оцінка вологістного режиму.
Контрольні питання:
Які навантаження та впливи діють на будівельні конструкції в процесі експлуатації?
В результаті чого будівельні конструкції передають (пропускають) тепло?
Яка наука вивчає дію різноманітних вплив на будівельні конструкції?
Що вивчає наука – будівельна теплотехніка?
Яким вимогам повинні відповідати зовнішні огороджувальні конструкції будівель?
Як змінюється температура при проходжені тепла через огорожу?
Як визначається повний тепловий опір багатошарової будівельної огороджувальної конструкції?
Література:
[42] стор. 24-29;
[3,9,22,23] для самоопрацювання.
