Інструменти ринку фінансових послуг

За термінами обігу

Короткострокові фінансові інструменти (з періодом обігу до одного року). Покликані обслуговувати операції на ринку грошей.

Довгострокові фінансові інструменти (з періодом обігу більше одного року, а також «безтермінові фінансові інструменти», кінцевий термін погашення яких не встановлено, наприклад, акції). Обслуговують операції на ринку капіталу.

За характером фінансових зобов’язань

Інструменти без наступних фінансових зобов’язань – є предметом самої фінансові операції і при їх передачі покупцю не несуть додаткових фінансових зобов’язань з боку продавця (наприклад, валютні цінності, золото тощо).

Боргові фінансові інструменти – характеризують кредитні відносини між покупцем і продавцем, зобов’язують боржника погасити в передбачені терміни їх номінальну вартість і заплатити додаткову винагороду у формі відсотка (якщо вона не входить до складу номінальної вартості боргового фінансового інструменту, який погашається). До них відносять є облігації, векселя, чеки тощо.

Дольові фінансові інструменти. Вони підтверджують право їх власника на частку (пай у статутному фонді їх емітента) і на отримання відповідного доходу (у формі дивіденду, відсотку і т.п.). Дольовими фінансовими інструментами є цінні папери відповідних видів (акції, інвестиційні сертифікати тощо)

Залежно від пріоритетної значимості

Первинні фінансові інструменти (як правило, цінні папери) – характеризуються їх випуском в обіг первинним емітентом і підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту (акції, облігації, чеки, векселя і т.п.).

Вторинні фінансові інструменти або деривативи характеризують цінні папери, що підтверджують право або зобов’язання власника на купівлю-продаж первинних цінних паперів, що обертаються, валюту, товари або нематеріальні активи на попередньо визначених умовах у майбутньому періоді. Використовуються для проведення спекулятивних фінансових операцій та страхування цінового ризику («хеджування»). Деривативи поділяються на фондові, валютні, страхові, товарні і т. п., основними їх видами є опціони, свопи, ф’ючерсні і форвардні контракти.

За гарантованістю рівня дохідності

Фінансові інструменти з фіксованим доходом – характеризують фінансові інструменти з гарантованим рівнем дохідності при їх погашенні (або протягом періоду їх обігу) незалежно від кон’юнктурних коливань ставки позикового відсотка (норми прибутку на капітал).

Фінансові інструменти з невизначеним доходом – характеризують фінансові інструменти, рівень дохідності яких може змінюватись залежно від фінансового стану емітента (прості акції, інвестиційні сертифікати) або у зв’язку зі зміною кон’юнктури фінансового ринку (боргові фінансові інструменти із плаваючою відсотковою ставкою, «прив’язаною» до встановленої облікової ставки, курсу певної «твердої» іноземної валюти і т.п.).

За рівнем ризику

Безризикові фінансові інструменти – служать лише для формування точки відрахунку виміру рівня ризику за іншими фінансовими інструментами, адже потенційний фінансовий ризик несе в собі будь-який із перерахованих видів фінансових інструментів.. До них відносять державні короткострокові цінні папери, короткострокові депозитні сертифікати найбільш надійних банків, «тверду» іноземну валюту, цінні метали та каміння, придбані на короткий період.

Фінансові інструменти з низьким рівнем ризику – це, як правило, короткострокові боргові фінансові інструменти, що обслуговують ринок грошей, виконання зобов’язань за якими гарантовано стійким фінансовим станом і надійною репутацією позичальника.

Фінансові інструменти з помірним рівнем ризику – характеризують групу фінансових інструментів, рівень ризику за якими приблизно рівний середньоринковому.

Фінансові інструменти з високим рівнем ризику – це фінансові інструменти, рівень ризику за якими суттєво перевищує середньоринковий.

Фінансові інструменти з дуже високим рівнем ризику («спекулятивні») – характеризуються найвищим рівнем ризику і використовуються для здійснення найбільш ризикованих спекулятивних операцій на фінансовому ринку. Це акції «венчурних» (ризикових) підприємств; облігації з високим рівнем відсотка, емітовані підприємством з кризовим фінансовим станом; опціонні та ф’ючерсні контракти тощо.