Посилання

Посилання в тексті на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: [1, с.14, табл., 3.1] – “1”- номер джерела за переліком літератури; „с.14”- сторінка 14; „таблиця 3.1”- таблиця перша розділу 3.

Посилання слід наводити безпосередньо за даними, на які воно зазначає.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати „ … у розділі 4 …”; „ …дивись 2.1…”; „ …відповідно до 2.1 …”; „ … на мал. 1.3 …”; або „ … на мал. 1.3 …”; „ … у таблиці 3.2 …”; „ див.(3.2) …”; „ … за формулою (3.1) …”.

Список використаної літератури

Курсовий проект повинен мати перелік літератури яку використовували при проектуванні. Джерела слід розташовувати в порядку появи їх у тексті записки. Приклад оформлення дивись „Додаток З”.

Оформлення креслень.

У курсовому проекті виконуються робоче креслення відновлюваної деталі, складальне креслення пристрою та карта ескізів переходів. Складальне креслення пристрою виконується на форматі А1. Робочі креслення деталі виконуються на форматі який найліпше відповідає найкращому розгляду деталі А1, А2, А3 або А4. На складальне креслення розробляється „Відомість специфікації”.

При оформленні робочого креслення і карти ескізів переходів використати Методичний посібник по позначенням та оформленням переходів установів в технологичних процесах.

При використанні креслень з застарілими позначками шорсткості необхідно відновити знаки до сьогоденних вимог.

Додаток І

ВСТУП

Об^'єм - в межах 1…1,5 сторінки

Вступ повинен відображати важливі рішення України в галузі розвитку автотранспорту, його обслуговуванню і ремонту в умовах спеціалізованого АРП, механізації та удосконалення технологічних процесів відновлення деталей та ремонту вузлів, агрегатів і автомобілів в цілому. Указати на значення капітального ремонту для народного господарства і перспективи розвитку ремонтної служби.

Приклад оформлення цього підрозділу:

ВСТУП.

Велика кількість підприємств і господарств не можуть успішно функціонувати без використання автомобільного транспорту.

Для нормальної роботи автотранспорту і його подальшого розвитку необхідно систематично оновлювати парк автомобілів і підтримувати його в хорошому технічному стані. Забезпечення необхідної чисельності парку рухомого складу може здійснюватися по двох напрямах:

а) придбання нових автомобілів;

б) поповнення парку за рахунок ремонту автомобілів.

Ремонт є комплексом операцій по відновленню справності або працездатності виробів і відновленню ресурсів виробів і їх складових частин.

Необхідність і доцільність ремонту автомобілів обумовлені передусім нерівнопрочністю їх складових частин (складальних одиниць і деталей). Відомо, що створити рівнопрочний автомобіль, усі деталі якого зношувалися б рівномірно і мали б однаковий термін служби, неможливо. Тому в процесі експлуатації автомобілі проходять на автотранспортних підприємствах (АТП) періодичне ТЕ і при необхідності поточний ремонт (ТР), який здійснюється шляхом заміни окремих деталей і агрегатів. Це дозволяє підтримувати автомобілі в технічно справному стані.

Ремонт автомобілів є об'єктивною необхідністю, яка обумовлена технічними і економічними причинами.

По-перше, потребі народного господарства в автомобілях частково задовольняється шляхом експлуатації відремонтованих автомобілів.

По-друге, ремонт забезпечує подальше використання тих елементів автомобілів, які не повністю зношені. У третіх, ремонт сприяє економії матеріалів, що йдуть на виготовлення нових автомобілів. При відновленні деталей витрата металу в 20.30 разів нижча, ніж при їх виготовленні.

Положення по технічному обслуговуванню і ремонту рухомого складу автотранспорту вимагає, щоб після капітального ремонту агрегату, забезпечувався його пробіг не менше 80% від норми пробігу ідентичного нового агрегату. Витрати на ремонтні матеріали в середньому не вище 6-8% від загальної вартості капітального ремонту, а собівартість матеріалу і виготовлення напівфабрикатів вантажного автомобіля в середньому складає 70..75 % повній собівартості їх виготовлення.

Тому реальною можливістю економії коштів при капітальному ремонті, є повторне застосування деталей, оскільки при цьому виключаються витрати на матеріали і виготовлення напівфабрикатів (відливань, поковок).

В цілому, розрахунки показують, що при забезпеченні необхідної якості ремонту і наступного міжремонтного ресурсу тих агрегатів, на які встановлюються відновлені деталі, їх капітальний ремонт, порівняно з новими агрегатами дасть можливість зменшити витрати деталей на 50..70 % і зменшити цим вартість агрегатів на 35..40 %.

Таким чином, вартість капітального ремонту автомобілів (агрегатів), дасть можливість зменшити витрати попередньої праці і матеріалів, а при використанні деяких деталей повторні витрати попередньої роботи.

Практика показує, що капітальний ремонт агрегатів і основних деталей автомобіля, в першу чергу, трудомістких, економічно виправданий і в цілому, для народного господарства країни рентабельний.

КР повнокомплектних автомобілів повинен виконуватися головним чином для тих з них, які працюють в особливо важких дорожніх умовах при інтенсивній експлуатації. В цьому випадку КР і СР автомобілів має бути максимально наближений до АТП і вироблятися з використанням готових агрегатах, вузлів і деталей, що поступають в спеціалізовану майстерню в порядку кооперації з відповідних ремонтних заводів.

Технологічний процес виготовлення деталі на автомобілебудівному заводі. Дає уявлення про технологічний процес виготовлення деталі і технологічні операції використовувані в нім.

Технічні умови на капітальний ремонт потрібної марки автомобіля. У цьому документі вказані найменування усіх дефектів деталі, спосіб їх встановлення, номінальний, допустимий без ремонту і допустимий для ремонту розміри а також способи усунення дефектів.

Довідкові дані про устаткування, керівні і нормативні технічні матеріали, зведення про передовий досвід ремонту деталей цього найменування.

(Посилання на джерело [1с. 9…12])