Запитання і завдання

1. Які основні конструктивні ознаки тексту?

2. Що таке тема?

3. Що є одиницею вираження теми?

4. Для чого потрібна повторна номінація?

5. Назвіть різновиди тематичної структури.

6. Охарактеризуйте методи аналізу тематичної організації твору.

Завдання 1. З’ясувати, які теми репрезентують подані тексти

1. У цивільному законодавстві України запроваджено новий інститут – інститут набувальної давності. Це строк, у зв’язку зі збігом якого при визначених в законі умовах у власника майна виникає право власності на таке майно. Не можна сказати, що набувальна давність є ідеальним вирішенням питання задавненого майна, оскільки протягом усього терміну користування майном можуть виникати суперечки з приводу цього майна, і у суду будуть виникати труднощі у визначенні власника майна. Адже титульний власник практично не має у власності цього майна, а особа, яка володіє цим майном, не має титулу власника.

2. Відмінною рисою ринку продавців є їх конкурентна боротьба за посилення впливу і збільшення власної частки на даному ринку, а також боротьба проти потенційних конкурентів з інших ринків, що мають намір діяти на новому ринковому сегменті. Ринок покупців, у свою чергу, характеризується наявністю попиту на товари, які пропонує торговельне підприємство, та регулюється рівнем його реальної платоспроможності.

Завдання 2. Проаналізувати тематичну структуру текстів, з’ясувати типи зв’язку між фразами

1. На західноукраїнських землях національна культура розвивалася в умовах жорстокого гніту Австро-Угорщини. До 40-х років XIX століття тут не вийшло жодного українського видання гражданським друком. Книжки випускалися лише польською і німецькою мовами. Перші видання українською мовою були здійснені у Відні, Будапешті, Пряшеві. Подією став вихід у світ альманаху «Русалка Дністрова» (1837) у Будапешті, підготовленого прогресивним угрупуванням «Руська Трійця» – М. Шашкевичем, І. Вагилевичем, Я. Головацьким. Сила «Русалки Дністрової» у народній мові. Іван Франко назвав факт її видання визначним явищем. Майже весь наклад цієї книги, що складав усього 1000 примірників, було конфісковано.

2. Проблема індивідуального авторського мовлення у сфері мовної комунікації неодноразово поставала у роботах дослідників В. Костомарова, І. Гальперіна, А. Клименко. Автор-публіцист завжди виступає носієм певних соціокультурних стереотипів. Цей феномен екстралінгвістичної залежності на сучасному етапі розвитку лінгвістики називають мовною ментальністю. Мовна ментальність індивіда визначається такими чинниками: своєрідними якостями людини як представника певної соціокультурної групи, що визначаються на основі освітнього рівня, віку, статі; тими його параметрами, які зумовлені соціокультурним середовищем. Специфічність авторської публіцистики полягає в тому, що автор викладає інформацію від себе, передає читачеві свою думку щодо подій, які трапляються, своє бачення ситуації.

Завдання 3. Виправити тексти з метою уникнення повторів, використавши повторну номінацію.

1. Досвід як психологічне утворення – одна з найскладніших і найважливіших у внутрішньому світі людини. Складність досвіду визначається безпосередньо способом його набуття конкретною людиною. Досвід фіксує в собі, з одного боку, педагогічні засоби, спрямовані на його формування і відповідну навчальну діяльність людини, а з іншого – на самостійну внутрішню роботу.

2. Більшість лінгвістів вважають, що анекдот є самостійним літературним жанром, і, отже, є стійкою формою оповідання і характеризується певними ознаками, що відрізняють цей тип тексту від будь-яких інших. Анекдот володіє своїми специфічними функціями. Головною функцією анекдоту є так звана рекреативна (розважальна) функція, яка полягає в створенні комічної ситуації. До додаткових функцій анекдоту належать: викривальна, виховна, компенсаторна, а також комунікативна і супутні їй прагматичні функції (наприклад, привернути увагу, дати оцінку, «розрядити» ситуацію).

Завдання 4. Проаналізувати тексти, виписати ключові слова.

1. У дисертації досліджено когнітивну динаміку розгортання текстових концептів у внутрішньому мовленні персонажів творів Ф. Моріака. Окреслено функції внутрішнього мовлення персонажів шляхом ідентифікації текстових концептів у сильних позиціях досліджуваних романів. Проаналізовано роль внутрішнього мовлення персонажів у наративній структурі романів Ф. Моріака. Виявлено і описано форми репрезентації мовленнєво-розумової діяльності персонажів з точки зору їхньої структури й семантики. Установлено мовні й мовленнєві особливості формування картини світи Ф. Моріака шляхом аналізу розгортання базових концептів його романів.

2. У статті актуалізується проблема творчої, новаторської діяльності викладача як нагальна вимога сьогодення вищої школи. Обґрунтовується необхідність новаторських підходів до основних принципів навчання, важливості творчої, наукової і навчальної дискусії.