Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дендро.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
374 Кб
Скачать
☆

Родина Fagaceae – буковi

Fagus silvatica L. – бук лiсовий. Надзвичайно красиве дерево в масивах, групах і в поодиноких посадках. Однак найбiльшу увагу озеленювачiв привертають його форми та пластичність.

У Львiвськiй областi виявлено 8 садових форм бука, з них три розрiзняють за габiтусом крони (плакуча, плакуча розолиста, пiрамiдальна), три за кольором листя (пурпурова, рожево-облямована та золотиста), двi за формою листової пластинки (дубо- i розсiченолиста).

В озелененнi найбiльш поширенi:

F. silvatica f."Atropunicea" – листя розвивається червоним, потiм темнiє, що не дає змоги озеленювачу садити цю форму на фонi темнолистих крон, передусiм хвойних. Не варто також застосовувати в стрижених огорожах, оскiльки темний колiр викликає негативне вiдчуття.

F. silvatica f."Zlatia" – молоде листя, що розвивається, є золотисте, а згодом стає ясно-зеленим. Навесні приємно вiдтiнює натуральну зелень дерев.

F. silvatica f."Pendula" – одна з найкрасивiших плакучих форм. Крони, як правило, схиленi в один бiк, гiлки дуже звисають, дiстаючи землi.

F silvatica f."Purpurea pendula" – вiти звисаючi, листя пурпурове.

Рiд Forsuthia – форзицiя Родина Oleaceae – маслиновi

В озелененнi вiдомi три види форзицiй i один гiбрид. Надзвичайно декоративний чагарник в час цвiтiння завдяки святково-золотистому вбранню. Порiвняно невимогливий до грунтiв, однак не переносить дуже сухих бiдних умов.

Forsythia intermedia Zab. – форзицiя посередня. Гiбрид мiж форзицiєю темно-зеленою (F. viridissima) i повислою (F. suspensa). Має найкращi i найяснiшi квiти. Кущ широкорозложистий з пружними пагонами, листя елiпсо-ланцетоподібне.

Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl. – форзицiя повисла. Батькiвщина – Китай. Кущ заввишки 2,5-3,5 м з довгими звисаючими пагонами. Листя видовжене, яйцеподібне, часто трилистник. Квiти менш ряснi, нiж у форзицiї посередньої. Беручи до уваги особливiсть габiтусу висаджують на схилах, терасах, уздовж сходiв, звiдки краще оглядаються звисаючi пагони.

В Захiднiй Європi поширенi форми форзицiї посередньої:

F. intermedia "Spectаbilis", яка видiляється iнтенсивним свiтло-золотистим забарвленням (рис. 5.29);

F. intermedia "Lynwood", має крупнi, рясно обвиваючi пагони i золотистi квiти;

F. intermedia "Tetragoed" – з бiльш розрiдженою кроною i чотирипелюстковими золотистими квiтами.

Рiд Fraxinus – ясен Родина Oleaceae – маслиновi

Fraxinus excelsior L. – ясен звичайний. У парках трапляється в масивах, куртинах, групах, алеях i як солiтер. У мiських посадках чутливий до посухи, задимленостi та загазованостi.

Вiдомi його чисельнi садовi форми:

F. excelsior f. "Aurea" – має меншу висоту, нiж ясен звичайний, кора на рiчних пагонах iнтенсивно жовта, листя золотисте;

F. excelsior f. "Diversifolia" – має велике поодиноке листя з глибоко розсiченими краями;

F. excelsior f. "Nana" (f."Globosa") – щеплена форма, утворює невелике деревце з регулярною кулеподібною кроною.

В мiському озелененнi, особливо в несприятливих умовах вуличних посадок, добре себе проявив ясен пенсiльванський (Fraxinus pennsylvanica Marsh.). Дерево заввишки 15-20 м з широкою кроною, довгими звисаючими вiтами. Листя перед опадом стає золотистим.

Дуже оригiнальним є ясен манний (бiлоцвiтий) – F. ornus L.. Дерево заввишки 5-7 м. Походить з Пiвденної Європи i Схiдної Азiї. Декоративнi його квiти. Цвiте в травнi, деколи в червнi. Плоди дрiбнi, бiлi, надзвичайно пахучi, зiбранi у волотi. Невимогливий до грунтiв. Вiддає перевагу сухим карбонатним землям. Переносить дуже сонячнi i сухi мiсця. Висаджують як поодиноко, так i в групах.

Рiд Fuchsia – фуксiя

Родина Onagraceae – знiтовi

Fuchsia magellanica – фуксiя магелланська. Невеликий (до 1 м) чагарник з рясним листям і надзвичайно ефектними звисаючими темно-рожевими видовженими квітами-дзвiночками. Особливо видiляється форма "Gracilis".

Рiд Genista – дрок

Родина Leguminosae – бобовi

У природнiй дендрофлорi трапляється дрок германський (Genista germanica L.) i красильний (G. tinctoria L.). Декоративними є дрiбнi жовтi квiти. Можна використовувати в узлiссях і скельних гiрках.

У Захiднiй Європi дроку, особливо його формам, придiляли велику увагу. Тут поширенi дроки юдин (великi золотистi квiти) та iспанський (дрiбнi ряснi темно-жовтi квiти).

В умовах Пiвденного берега Криму дрок є незамiнною грунтозахисною декоративною рослиною, яка вже в березнi прикрашає золотистим рясним квiтом насипи шосейних дорiг.

Рiд Gleditshia – гледичiя

Родина Leguminosae – бобовi

Gleditshia triacanthos L. – гледичiя триколючкова. Батькiвщина – Пiвнiчна Америка. Морозостiйка, плодоносить, швидкоросла, переносить несприятливi умови мiста. Декоративними є її довгi коричневi стручки, що висять на деревi впродовж усiєї зими. Можна висаджувати поодиноко i в групах.

Рiд Gymnocladus – бундук

Родина Leguminosae – бобовi

В озелененнi трапляється бундук канадський – Gymnocladus canadensis L. (рис. 5.30) – високе (20-30 м) дерево з великим подвiйно-пiрястим листям i грубими пагонами. Iнтродукований в Укра'ну в XIX ст. Морозостiйкий, плодоносить – плоди досить довгi i широкi стручки, якi тримаються на деревi до весни. Добре переносить несприятливi мiськi умови, любить свiжi глибокi грунти. Дає кореневi вiдприски, що дає можливiсть використовувати його в протиерозiйних посадках. Винятковий солiтер (Стрийський парк у Львовi), вимагає значного простору.

Рiд Hamamelis – гамамелiс

Родина Hamamelidaceae – гамамелiдовi

Hamamelis mollis – гамамелiс звичайний. На заходi Європи часто в садах i парках можна зустрiти цей дуже мальовничий кущ до 3 м заввишки, який цвiте вiд сiчня до березня. На рис. 5.31 зображенi його квiтучi пагони.

Рiд Hebe – гебе

Родина Scrofulariaceae – норичниковi

В м'яких клiматичних умовах в оформленнi партерiв i альпiйських гiрок широко використовують грунтопокривнi чагарнички Hebe buxifolia та Hebe ochracea та їх гiбриди – Hebe "Autumn Georg" (рис. 5.32, на передньому планi).

Рiд Hedera – плющ

Родина Araliaceae – аралiєвi

В озелененнi України, на жаль, плющ мало поширений. Ця лiсова лiана настiльки декоративна, що, наприклад, в Бельгiї, її зустрiнеш майже в кожному прибудинковому саду. Вiн пнеться по стовбурах дерев i стовпах, обплiтає металевi i кам'янi огорожi, стелиться партером i скельними гiрками, звисає з пiдвiконь. Завдяки присоскам, плющ надзвичайно добре декорує фасади будинкiв або не дуже естетичні мури. В дитячому санаторiї поблизу Косова на Iвано-Франкiвщинi плющ звичайний вже бiльше ста рокiв оздоблює будинок вiдомого в кiнцi XIX – на початку ХХ ст. лiкаря А.Тарнавського.

В садах i парках України зустрiчаємо два види плющiв – звичайний i колхiдський.

Hedera helix L. – плющ звичайний. Незамiнний для паркiв як лiсова пiднаметова рослина i грунтопокривний вид. Природа надала йому всi ознаки декоративностi – вiчнозелене, блискуче темно-зелене листя. Високо пiднiмається вгору, повзе рiзними площинами. Любить добрi грунтовi умови, вологi чи свiжi напiвзатiненi та затiненi мiсця. Має садовi форми (рис. ).

Hedera сolchidica C.Koch. – плющ колхiдський. Батькiвщина – Кавказ. Має більш дрiбне листя, непогано переносить сильне освiтлення i сухi мiсцезростання. Має бiло- i жовто-облямовану садовi форми (рис. ).