- •Розділ 5. Рослинний матеріал в озелененні
- •5.1. Дерева, чагарники та ліани
- •5.1.1. Інтродукція деревних рослин
- •Розміри дерев-довгожителів парку ім. І.Франка у Львові
- •Розміри тополь в алеї Вишнянського сільськогосподарського технікуму
- •5.1.2. Покритонасінні – Angiospermae Родина Aceraceae – кленові Рід Acer – клен
- •Родина Actinidiaceae – актінідієві
- •Рід Aesculus – гіркокаштан Родина Hippocastanaceae – гіркокаштанові
- •Рід Buddleia – будлея Родина Loganiaceae – логанієві
- •Рід Buxus – самшит Родина Buxaceae – самшитові
- •Рід Betula – береза Родина Betulaceae – березові
- •Рід Caragana – карагана Родина Leguminosae – бобові
- •Рід Carpinus – граб Родина Betulaceae – березові
- •Рід Cercidiphyllum – багряник Родина Cercidiphyllaceae – багряникові
- •Рід Cercis – церцис Родина Leguminosae – бобові
- •Рід Chaenomeles – хеномелес Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Рід Cladrastis – кладрастіс
- •Рід Colutea – міхурник Родина Leguminosae – бобові
- •Рід Cornus – дерен Родина Сornaceae – деренові
- •Рід Corylus – ліщина Родина Betulaceae – березові
- •Рід Cotinus – скумпія Родина Anacardiaceae – сумахові
- •Рід Cotoneaster – кизильник Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Рід Cytisus – рокитник Родина Leguminosae – бобові
- •Рід Deutzia – дейція Родина Saxifragaceae – ломикаменеві
- •Родина Elаeagnaceae – лоховi
- •Родина Ericaceae – вересовi
- •Рiд Escallonia – ескалонiя Родина Saxifragaceae – ломикаменевi
- •Рiд Euonimus – бересклет Родина Celastraceae – бруслиновi
- •Рiд Exochorda – екзохорда Родина Rosaceae – розоцвiтi
- •Родина Fagaceae – буковi
- •Рiд Forsuthia – форзицiя Родина Oleaceae – маслиновi
- •Рiд Fraxinus – ясен Родина Oleaceae – маслиновi
- •Рiд Hibiscus – гiбiскус Родина Malvaceae – мальвовi
- •Рiд Hippophae – облiпиха Родина Eleagnaceae – лоховi
- •Рiд Hydrangea – гортензiя Родина Saxifragaceae – ломикаменевi
- •Родина Hypericaceae – звiробiйнi
- •Рiд Ilex – падуб Родина Aquifoliaceae – падубовi
- •Рiд Kаlmia – кальмiя Родина Ericaceae – вересовi
- •Родина Rosaceae – розоцвiтi
- •Рід Lespedeza – леспедеца Родина Leguminosae – бобові
- •Рід Liriodendron – ліріодендрон Родина Magnoliaceae – магнолієві
- •Рід Lonicera – жимолость Родина Caprifoliaceae – жимолостеві
- •Рід Lycium – дереза Родина Solanaceae – пасльонові
- •Рід Magnolia – магнолія Родина Magnoliaceae – магнолієві
- •Рід Mahonia – магонія Родина Berberidaceae – барбарисові
- •Рід Malus – яблуня Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Родина Ranunculaceae – жовтецеві
- •Рід Parthenocissus – партеноцісус Родина Vitaceae – виноградові
- •Родина Ericaceae – вересові
- •Рід Philadelphus – садовий жасмин Родина Saxifragaceae – ломикаменеві
- •Рід Platanus – платан Родина Platanaceae – платанові
- •Рід Polygonum – гірчак Родина Polygonaceae – споришеві
- •Рід Populus – тополя Родина Salicaceae – вербові
- •Рід Ptelea – птелея Родина Rutaceae – рутові
- •Рід Pyracantha – піраканта Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Рід Pyrus – груша Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Родина Fagaceae – букові
- •Рід Rhamnus – крушина Родина Rhamnaceae – крушинові
- •Рід Rhododendron – рододендрон Родина Ericaceae – вересові
- •Рід Rhodotypus – розовик Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Рід Rhus – сумах Родина Anacardiaceae – сумахові
- •Рід Ribes – смородина Родина Saxifragaceae – ломикаменеві
- •Рід Robinia – акація Родина Leguminosae – бобові
- •Рід Rosa – роза, троянда Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Рози дикі і паркові
- •Червоні барви
- •Жовті барви
- •Рози великоквіткові
- •Рози багатоквіті (поліанти)
- •Червоні
- •Оранжеві
- •Двобарвні
- •Рози плетисті
- •Червоні
- •Для бочкових культур
- •Для легкої тіні
- •Запашні
- •Рід Sambucus – бузина Родина Caprifoliaceae – жимолостеві
- •Родина Rutaceae – рутові
- •Рід Sorbus – горобина Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Рід Sorbaria – горобинник Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Рід Sophora – софора Родина Leguminosae – бобові
- •Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Рід Stephanandra – стефанандра Родина Rosaceae – розоцвіті
- •Рід Symphoricarpus – сніжноягідник Родина Caprifoliaceae – жимолостеві
- •Рід Tamarix – тамарикс Родина Tamaricaceae – тамариксові
- •Рід Tilia – липа Родина Tiliaceae – липові
- •Родина Ulmaceae – вязові
- •Рід Viburnum – калина Родина Caprifoliaceae – жимолостеві
- •Рід Weigela – вейгела Родина Caprifoliaceae – жимолостеві
- •Рід Wistеria – вістерія Родина Leguminosae – бобові
- •Рід Yucca – юкка Родина Liliaceae – лілійні
Родина Fagaceae – буковi
Fagus silvatica L. – бук лiсовий. Надзвичайно красиве дерево в масивах, групах і в поодиноких посадках. Однак найбiльшу увагу озеленювачiв привертають його форми та пластичність.
У Львiвськiй областi виявлено 8 садових форм бука, з них три розрiзняють за габiтусом крони (плакуча, плакуча розолиста, пiрамiдальна), три за кольором листя (пурпурова, рожево-облямована та золотиста), двi за формою листової пластинки (дубо- i розсiченолиста).
В озелененнi найбiльш поширенi:
F. silvatica f."Atropunicea" – листя розвивається червоним, потiм темнiє, що не дає змоги озеленювачу садити цю форму на фонi темнолистих крон, передусiм хвойних. Не варто також застосовувати в стрижених огорожах, оскiльки темний колiр викликає негативне вiдчуття.
F. silvatica f."Zlatia" – молоде листя, що розвивається, є золотисте, а згодом стає ясно-зеленим. Навесні приємно вiдтiнює натуральну зелень дерев.
F. silvatica f."Pendula" – одна з найкрасивiших плакучих форм. Крони, як правило, схиленi в один бiк, гiлки дуже звисають, дiстаючи землi.
F silvatica f."Purpurea pendula" – вiти звисаючi, листя пурпурове.
Рiд Forsuthia – форзицiя Родина Oleaceae – маслиновi
В озелененнi вiдомi три види форзицiй i один гiбрид. Надзвичайно декоративний чагарник в час цвiтiння завдяки святково-золотистому вбранню. Порiвняно невимогливий до грунтiв, однак не переносить дуже сухих бiдних умов.
Forsythia intermedia Zab. – форзицiя посередня. Гiбрид мiж форзицiєю темно-зеленою (F. viridissima) i повислою (F. suspensa). Має найкращi i найяснiшi квiти. Кущ широкорозложистий з пружними пагонами, листя елiпсо-ланцетоподібне.
Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl. – форзицiя повисла. Батькiвщина – Китай. Кущ заввишки 2,5-3,5 м з довгими звисаючими пагонами. Листя видовжене, яйцеподібне, часто трилистник. Квiти менш ряснi, нiж у форзицiї посередньої. Беручи до уваги особливiсть габiтусу висаджують на схилах, терасах, уздовж сходiв, звiдки краще оглядаються звисаючi пагони.
В Захiднiй Європi поширенi форми форзицiї посередньої:
F. intermedia "Spectаbilis", яка видiляється iнтенсивним свiтло-золотистим забарвленням (рис. 5.29);
F. intermedia "Lynwood", має крупнi, рясно обвиваючi пагони i золотистi квiти;
F. intermedia "Tetragoed" – з бiльш розрiдженою кроною i чотирипелюстковими золотистими квiтами.
Рiд Fraxinus – ясен Родина Oleaceae – маслиновi
Fraxinus excelsior L. – ясен звичайний. У парках трапляється в масивах, куртинах, групах, алеях i як солiтер. У мiських посадках чутливий до посухи, задимленостi та загазованостi.
Вiдомi його чисельнi садовi форми:
F. excelsior f. "Aurea" – має меншу висоту, нiж ясен звичайний, кора на рiчних пагонах iнтенсивно жовта, листя золотисте;
F. excelsior f. "Diversifolia" – має велике поодиноке листя з глибоко розсiченими краями;
F. excelsior f. "Nana" (f."Globosa") – щеплена форма, утворює невелике деревце з регулярною кулеподібною кроною.
В мiському озелененнi, особливо в несприятливих умовах вуличних посадок, добре себе проявив ясен пенсiльванський (Fraxinus pennsylvanica Marsh.). Дерево заввишки 15-20 м з широкою кроною, довгими звисаючими вiтами. Листя перед опадом стає золотистим.
Дуже оригiнальним є ясен манний (бiлоцвiтий) – F. ornus L.. Дерево заввишки 5-7 м. Походить з Пiвденної Європи i Схiдної Азiї. Декоративнi його квiти. Цвiте в травнi, деколи в червнi. Плоди дрiбнi, бiлi, надзвичайно пахучi, зiбранi у волотi. Невимогливий до грунтiв. Вiддає перевагу сухим карбонатним землям. Переносить дуже сонячнi i сухi мiсця. Висаджують як поодиноко, так i в групах.
Рiд Fuchsia – фуксiя
Родина Onagraceae – знiтовi
Fuchsia magellanica – фуксiя магелланська. Невеликий (до 1 м) чагарник з рясним листям і надзвичайно ефектними звисаючими темно-рожевими видовженими квітами-дзвiночками. Особливо видiляється форма "Gracilis".
Рiд Genista – дрок
Родина Leguminosae – бобовi
У природнiй дендрофлорi трапляється дрок германський (Genista germanica L.) i красильний (G. tinctoria L.). Декоративними є дрiбнi жовтi квiти. Можна використовувати в узлiссях і скельних гiрках.
У Захiднiй Європi дроку, особливо його формам, придiляли велику увагу. Тут поширенi дроки юдин (великi золотистi квiти) та iспанський (дрiбнi ряснi темно-жовтi квiти).
В умовах Пiвденного берега Криму дрок є незамiнною грунтозахисною декоративною рослиною, яка вже в березнi прикрашає золотистим рясним квiтом насипи шосейних дорiг.
Рiд Gleditshia – гледичiя
Родина Leguminosae – бобовi
Gleditshia triacanthos L. – гледичiя триколючкова. Батькiвщина – Пiвнiчна Америка. Морозостiйка, плодоносить, швидкоросла, переносить несприятливi умови мiста. Декоративними є її довгi коричневi стручки, що висять на деревi впродовж усiєї зими. Можна висаджувати поодиноко i в групах.
Рiд Gymnocladus – бундук
Родина Leguminosae – бобовi
В озелененнi трапляється бундук канадський – Gymnocladus canadensis L. (рис. 5.30) – високе (20-30 м) дерево з великим подвiйно-пiрястим листям i грубими пагонами. Iнтродукований в Укра'ну в XIX ст. Морозостiйкий, плодоносить – плоди досить довгi i широкi стручки, якi тримаються на деревi до весни. Добре переносить несприятливi мiськi умови, любить свiжi глибокi грунти. Дає кореневi вiдприски, що дає можливiсть використовувати його в протиерозiйних посадках. Винятковий солiтер (Стрийський парк у Львовi), вимагає значного простору.
Рiд Hamamelis – гамамелiс
Родина Hamamelidaceae – гамамелiдовi
Hamamelis mollis – гамамелiс звичайний. На заходi Європи часто в садах i парках можна зустрiти цей дуже мальовничий кущ до 3 м заввишки, який цвiте вiд сiчня до березня. На рис. 5.31 зображенi його квiтучi пагони.
Рiд Hebe – гебе
Родина Scrofulariaceae – норичниковi
В м'яких клiматичних умовах в оформленнi партерiв i альпiйських гiрок широко використовують грунтопокривнi чагарнички Hebe buxifolia та Hebe ochracea та їх гiбриди – Hebe "Autumn Georg" (рис. 5.32, на передньому планi).
Рiд Hedera – плющ
Родина Araliaceae – аралiєвi
В озелененнi України, на жаль, плющ мало поширений. Ця лiсова лiана настiльки декоративна, що, наприклад, в Бельгiї, її зустрiнеш майже в кожному прибудинковому саду. Вiн пнеться по стовбурах дерев i стовпах, обплiтає металевi i кам'янi огорожi, стелиться партером i скельними гiрками, звисає з пiдвiконь. Завдяки присоскам, плющ надзвичайно добре декорує фасади будинкiв або не дуже естетичні мури. В дитячому санаторiї поблизу Косова на Iвано-Франкiвщинi плющ звичайний вже бiльше ста рокiв оздоблює будинок вiдомого в кiнцi XIX – на початку ХХ ст. лiкаря А.Тарнавського.
В садах i парках України зустрiчаємо два види плющiв – звичайний i колхiдський.
Hedera helix L. – плющ звичайний. Незамiнний для паркiв як лiсова пiднаметова рослина i грунтопокривний вид. Природа надала йому всi ознаки декоративностi – вiчнозелене, блискуче темно-зелене листя. Високо пiднiмається вгору, повзе рiзними площинами. Любить добрi грунтовi умови, вологi чи свiжi напiвзатiненi та затiненi мiсця. Має садовi форми (рис. ).
Hedera сolchidica C.Koch. – плющ колхiдський. Батькiвщина – Кавказ. Має більш дрiбне листя, непогано переносить сильне освiтлення i сухi мiсцезростання. Має бiло- i жовто-облямовану садовi форми (рис. ).
