Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дендро.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
374 Кб
Скачать
☆

Рід Lycium – дереза Родина Solanaceae – пасльонові

Дереза в природних умовах поширена в південно-східних областях України. Тому до Львова вона потрапила у середині XIX ст. як екзот. До речі, й до нині її можна зустріти в сквері “На валах”, що перед обласною державною адміністрацією. Там дерезу звичайну (Lycium barbarum L.) описав Ян Лангнер у своїй книжці про рослини зелених насаджень міста. В ті часи з неї, як пише автор, створювали “зелені стіни”. Сьогодні часто дерезу помилково вважають надто примітивним чагарником. Проте його невибагливість до грунтових умов, посухостійкість, а також здатність давати рясні кореневі відприски дає підстави широко використовувати дерезу як грунтозахисну рослину і висаджувати її на оголених узбіччях і крутосхилах. У Львівському розсаднику вирощували більш декоративний вид – дерезу китайську (L. chinensis).

Рід Magnolia – магнолія Родина Magnoliaceae – магнолієві

Дерева або кущі з поодиноко сидячими цількраїми листками. Квіти великі, часто дуже пахучі, розвиваються на кінцях пагонів (рис. 5.44). Плоди шишкоподібні, червонуваті. Виділяються своїм інтенсивним мальовничим цвітінням. Віддають перевагу пухким глинисто-піщаним злегка підкисленим грунтам і сонячним або напівзатіненим місцям. У Ботанічному саду Львівського Національного університету інтродуковано девять видів і форм магонолій (Сліпушенко, 1963). Найпоширенішою в міському озелененні є магнолія кобус, яку в свій час вирощували у Львівському декоративному розсаднику.

Magnolia kobus DC – магнолія кобус. Батьківщина – Японія і Корея. Дерево до 15 м заввишки, має вигляд куща. Листя довжиною 10 см, зворотньо-яйцеподібне. Цвіте в квітні до розпускання листя. Квіти сніжно-білі, складені з 6-9-ти пелюсток. Починає цвісти після 10 років життя. Декоративна як солітер, в узліссі та мішаних групах. Вид стійкий в умовах міста.

Magnolia soulangeana Soul. – магнолія Суланжа. Дерево, а деколи кущ з великим гладким обернено-яйцеподібним листям. Цвіте в квітні-травні до появи листя. Квіти дрібні, пелюстки зовні пурпурово-рожеві, а зсередини білі (рис. ). Вразливіша до низьких температур, ніж попередній вид. Вимагає, особливо молоді особини, прикриття на зиму. Декоративна її форма “Alexandrina” – кущ, вкритий до появи листя біло-пурпуровими квітами.

На південному березі Криму та у Закарпатті можна використовувати й інші не зовсім морозостійкі види, зокрема M. sieboldi із великими біло-зеленкуватими квітами.

Рід Mahonia – магонія Родина Berberidaceae – барбарисові

Вічнозелені кущі із складними шкірястими темно-зеленими блискучими і часто з колючими краями листками (рис. 5.45, а). Квіти дрібні, жовті, зібрані в китиці. Плоди темно-сині, покриті восковим нальотом. В Україні поширений в основному один вид.

Mahonia aquifolium Nutt. – магонія падуболиста (рис. 5.45, б). Батьківщина – Північна Америка. Чагарник заввишки 1-1,5 м. Листя вічнозелене, складно-пірясте, складається з 5-9-ти пружних блискучих із зазубреними краями листків. Квіти жовті, зявляються після розвитку пагонів (квітень). Вид декоративний завдяки своєму оригінальному листю і квітам. Стійкий до несприятливих умов міського середовища. Може добре розвиватися і в притінених місцях.

Дуже декоративна Mahonia media (магонія середня), особливо її форма “Charity” із золотистими китицями, що спадають на всі боки (рис. 5.45, в), та Mahonia bealei, яка нагадує падуб.