Рід Caragana – карагана Родина Leguminosae – бобові

Caragana arborescens Lam. – карагана деревяниста, жовта акація (рис. 5.13, а). Кущ заввишки 5-6 м, в повному розвитку губить свою декоративність. Тому краще його використовувати для стрижених живоплотів, де проявляється ефект омолодження. Квіти товсті, поодинокі чи зібрані по двоє-троє. Цвіте в травні. Вид маловимогливий до грунту. В поодиноких посадках гарно виглядає її плакуча форма "Pendula", 1,5 м заввишки. Можна з них створювати групи з трьох екземплярів або "коло". Дуже декоративна форма "Lorbergii" з вузьким листям і золотистими видовженими квітами (рис. 5.13, б).

В озелененні можна зустріти ще декілька видів карагани: карагана подільська чи степова (C. podolska), дрібнолиста (C. mycrophylla), софоролиста (C. sophoraefolia), карликова (С. pigmaea) та короткоголкова (С. brevispina).

Невимоглива до грунтових умов, сама є добрим грунтополіпшувачем.

Рід Carpinus – граб Родина Betulaceae – березові

Carpinus betulus L. – граб звичайний. Супутня порода для паркових масивів і куртин. Зустрічається його кулеподібна форма "Columnaris". Проте цей вид найбільш відомий своєю пластичністю. З нього створюють стрижені стіни, бордюри, боскети.

Добре формується стрижкою крони. Доказом для нинішнього масового використання цього народженого природою для топіарного мистецтва дерева служать його стрижені форми в більшості парків світового значення (Версаль, Сан-су-сі, Петергоф, Брюссельський "Євро-Експо").

В парку ім. Фредра (Львівська обл., м. Рудки) зустрічаємо єдину оригінальну форму граба – дуболисту (f. quercifolia).

Рід Carya – карія

Родина Juglandaceae – горіхові

На Львівщині відомі з кінця XIX ст. два види (рис. 5.14): карія бахромчаста (Carya laciniosa Loud.) і карія овальна (Carya ovata C.Koch). Високі дерева з добре розвинутою кроною і дуже декоративним пір'ястим складним листям дерева. Використовують в групах і як солітери.

Рід Caryopteris – каріоптеріс

Родина Verbenaceae – вербенові

Caryopteris cladonensis – каріоптеріс. Невисокий чагарничок із звисаючими додолу пагонами та фіолетовими дрібними квітами. Використовується для підбивки узлісь, формування альпінаріїв і крутосхилів (рис. 5.15).

Рід Catalpa – катальпа

Родина Bignoniaceae – бігнонієві

Дерева з великими, оригінальними листками, квітами і плодами. Декоративні у всі пори року. Невимогливі до грунту. На сухих грунтах швидше завершують вегетацію і мають більшу морозостійкість. Висаджувати слід в затишних сонячних або напівзатінених місцях. Пізно розпочинає вегетацію.

Catalpa bignonioides Waln. – катальпа бігнонієподібна. Батьківщина – Північна Америка. Дерево заввишки 10-15 м з коротким стовбуром і нерегулярною кроною. Листя велике, серцеподібне. Квіти оригінальної будови, білі з пурпуровими цяточками, зібрані в китиці. Цвітіння триває декілька тижнів (червень-липень). Плоди – стручки завдовжки до 20 см, прикрашають дерево всю зиму.

Catalpa ovata Don – катальпа яйцеподібна. Батьківщина – Китай. Невисоке дерево (10 м) з коротким стовбуром і широкою розлогою кроною. Листя велике, серцеподібне, часто 3-5-лопатеве, інтенсивно зелене. Квіти менш декоративні, ніж в попереднього виду, золотувато-білі з оранжевими смужками і фіолетовими цяточками всередині. Плоди теж менші, але дуже декоративні влітку.

Catalpa speciosa War. - катальпа величава, чудова. Походить з Північної Америки. Високе дерево (до 30 м) з високо піднятою пірамідальною кроною. Квіти білі, в середньому близько 7 см, з жовтими і пурпурово-бронзовими цяточками. Цвіте в червні, дещо раніше катальпи бігнонієподібної. Плоди ширші і довші, але рідші. Вид є найдекоративніший, але найменш стійкий у наших умовах.

Рід Ceanothus – цеанотус

Родина Rhamnaceae – крушинові

Сeanothus "Glorie de Versalles". Цеанотус завезений в Європу з Мексики. Відомо декілька сортів і гібридів. Висота до 1 м. Має рясні дрібні квіти, зібрані у волоті, подібні за кольором і формою до бузку. Цвіте з липня по серпень. Гарно дивиться в групах і на узліссях.

Рід Cerasus – вишня

Родина Rosaceae – розоцвіті

В середині XIX ст. використовували місцеві види – Cerasus avium (L.) Moench. (черешня) і Cerasus vulgaris Mill. (вишня). В даний час поширені декоративні форми цих порід: черешня махрова, вишня шароподібна, рожева, махрова, пізньоцвіта.

Cerasus mahaleb – вишня магалебська, або антипка. Батьківщина – Європа і Західна Азія. Низьке деревце або кущ (5-10 м) з широкою розкидистою кроною. Листя широке, яйцеподібне або округле, довге (6 см), дрібнозубчасте. Квіти дрібні, білі, з дуже приємним запахом. Плоди дрібні, величиною з горох, темно-вишневі. В липні дозрівають, стають чорними і відразу відпадають. Дуже декоративна в час цвітіння. Може бути використана як солітер на фоні характерного газону, в узліссі. Найчастіше з неї створюють високі та середні живоплоти.

Cerasus serrulata G.Don – вишня дрібнопильчаста. Батьківщина - східний Китай. Дерево заввишки 6-8 м, з простою кроною, бронзоватою корою, яка робить його оздобним у зимовий період. Квіти малі (2 см), білі, не дуже декоративні. Проте надзвичайно декоративними є її форми, які можуть бути використані як солітери або в невеликих групах і групових посадках.

C.s. "Kanzan" – квіти рожеві, великі, напівповні, зібрані в пучки. Молоде листя червонувато-бронзове. Пагони пружні, утворюють крону обернено-яйцеподібної форми (рис. ). Це одна з найкрасивіших японських вишень.

C.s. "Kueku shiadre sacura" – звана сакурою. Квіти великі, темно-червоні, повні. Пагони звисають. Крона парасолькоподібна. Низько щеплена, утворює широкорозложистий кущ. Це одна з найкрасивіших звислих форм.

С.s. "Amanogawa" – пірамідальна рожево-махрова форма.

C.s. "Miyako" – рожева форма.

C.s. "Shirotae" – сніжно-біла махрова форма.