Рід Betula – береза Родина Betulaceae – березові

В озелененні широко розповсюджена береза повисла (Betula verrucosa Ehrh.), рідше трапляється береза пухнаста (Betula pubescens Ehrh.). Використовують для створення гаїв, чистих і змішаних груп, декорування узлісь, закладки алей. Утворює мальовничі солітери. Міські умови, особливо сильне ущільнення і пересушення грунтів, переносить погано. Широко використовується як піонерна рослина для озеленення відвалів, териконів.

Для декоративних солітерних посадок особливо придатна плакуча форма берези повислої Юнга (f. Joungii). В старшому віці утворює своєрідну парасольку. Рідше трапляється її пурпурова форма.

Betula maximowicziі Regel – береза Максимовича, японський вид. Дерево до 20 м заввишки з дуже декоративною оранжево-коричневою корою.

Betula papyrifera Marsh. – береза паперова, північноамериканського походження. Має оригінальну лускувату кремового забарвлення кору. Листя значно крупніше, ніж у місцевих видів.

Рід Buddleia – будлея Родина Loganiaceae – логанієві

Будлеї цінні тим, що вони найпізніше із чагарників вступають у цвітіння і цвітуть від липня до листопада. Найчастіше зустрічаються два види.

Buddleia davidii Franch. – будлея Давида. Батьківщина - Китай. Названа на честь англійського ботаніка Адама Буддле. Кущ заввишки 3-4 м, з простими широкорозгалуженими вітами. Листя довге, широко ланцетоподібне, зі споду біле. Квіти лілові, всередині оранжеві, дрібні, пахучі, зібрані в довгі пучки. Висаджують поодиноко, а також в групах і на узліссях. Добре поєднуються на фоні газону з деревами, іншими кущами та трав'янистими рослинами. Любить добре дреновані, родючі грунти. В суворі зими підмерзає, але навесні відновлюється і знову цвіте. Зустрічається крупноцвітна форма "Magnifica". В Західній Європі поширені форми з характерним світло-фіолетовим цвітінням – "Royal Red" (рис. 5.9, а), темно-рожевим – "Charming", білим, рожевим, фіолетовим – "Gemingd", темно-вишневим - "Puprle Prince".

B. globosa – будлея кулеподібна (рис. 5.9, б). Більш придатна для вирощування в зимових садах, оскільки погано переносить морози. Квіти цього виду утворюють на однорічних пагонах круглі головки-суцвіття діаметром 2 см, а сам кущ досягає приблизно 2-3 м заввишки.

B. alternifolia – будлея черговолиста. Один з найбільш гарноквітучих чагарників Середньої Європи. Квіти зявляються на минулорічних пагонах, мають інтенсивний аромат.

Рід Buxus – самшит Родина Buxaceae – самшитові

Buxus sempervirens L. – самшит вічнозелений (рис. 5.10, а). Трапляється в природних умовах Південної Європи, Північної Африки, Східної Азії. Вічнозелений чагарник, невимогливий до грунту і світла. В суворі зими може підмерзати, але навесні відростає. Дуже стійким є його різновид "Suffruticosa" – невисокий кущ, з якого добре формуються низькі бордюри, особливо в затінених місцях. Поширеними є також його форми (рис. 5.10, б, в, г): круглолиста (f. rotundifolia), f. elegans. Особливо мальовничою є його золотисто-жовто-строката форма (f. aureo-variegata). Має великі пластичні можливості. Ним оформлялися квітникові партери вілл Італії і Версалю, з нього створювали в усі часи низькі, середні і високі зелені огорожі (рис. 5.10, 1). Практично з нього можна створити легку стрижену форму, а також використати в бонсаї.

Рід Callicarpa – калікарпа

Родина Verbenaceae – вербенові

Callicarpa bodinieri – калікарпа Боднера. Невисокий чагарник з рідкою кроною, великим зморщеним листям. Декоративні дрібні темно-рожеві невеликі круглі ягоди, зібрані в грона. Поширений різновид цього чагарника – f. giraldi. Досить широко використовується в озелененні Західної Європи.

Рід Calluna – верес

Родина Ericaceae – вересові

Calluna vulgaris (L.) Hull – верес звичайний. Дуже декоративний грунтопокривний чагарничок (рис. 5.11). Поширені його форми "Alba erecta" – білоцвіта, "Alba plena" – білоцвіта махрова, "J.H.Hamilton" – рожева, "Million" – темно-рожева з великими квітами, "Gold Harze" – золотиста.

Рід Calycanthus – калікант

Родина Calycanthaceae – калікантові

В озелененні, на жаль, рідко зустрічаємо Calycanthus floridus L. – калікант квітучий і Calycanthus occidentalis Hook. Et Arn. – калікант західний. Обидва чагарники красиво цвітуть і плодоносять. Другий вид в холодні зими підмерзає. Особливо декоративні види в групах і узліссях.

Рід Camellia – камелія

Родина Theaceae – чайні

Camellia japonica L. – камелія японська. Вічнозелений кущ заввишки 1,5 м з великим овальним шпичастим блискучим листям. Надзвичайно ефективний гібрид C.j. "Chandleri" i "Elegans" з великими темно-рожевими квітами. Вимагає доброго прикриття на зиму. Використовують у декоруванні партерів і рабаток.

Рід Campsis – кампсис

Родина Bignoniaceae – бігнонієві

Campsis radicans (L.) Seem. – кампсис повзучий (текома). Батьківщина – Північна Америка. Витка ліана, що досягає в довжину до 10 м, з чисельними повітряними коренями, за допомогою яких закріплюється на вертикальних опорах (рис. 5.12). Листки крупні, непарноперисті, довжиною близько 20 см. Квіти двостатеві; яскраво-оранжеві, зібрані в китиці. Цвіте з липня до серпня. Плоди – стручкоподібні коробочки, циліндричні, подовгасті. На заході України, у Львові, рідко достигають.

У Львові кампсис зростає в Ботанічному саду Національного університету.

Використовується у вертикальному озелененні. Добре переносить обрізування пагонів.