Квітковий годинник

Рослини	Період квітування
	початок, год.	закінчення, год.
Шиповник	4.00	19.00
Цикорій	5.00	15.00
Мак	6.00	14.00
Кульбаба	6.00	15.00
Смолевка	9 00	21.00
Календула	9.00	16.00
Лилейник	5.00	20.00
Гвоздика пронзенная	8.00	13.00
Тютюн душистый	20.00	–
Кислиця	10.00	23.00

Учні отримують завдання ознайомитися з рослинами, потім висадити їх на окремій ділянці і перевірити, як працюють квітковий годинник в даній місцевості. Чи впливає стан погоди на квітковий годинник? Такі спостереження допоможуть переконати школярів у безпосередньому впливі зовнішнього середовища на життєдіяльність рослин.

Колекція лікарських рослин. Вирощування лікарських рослин на пришкільній ділянці дає можливість ознайомити учнів з умовами розведення лікарських трав і цінністю лікарської сировини. На ділянці, призначеній для вирощування лікарських рослин, розбивають ділянки розміром 1,2 × 2 м. На ділянки вносять органічні і мінеральні добрива : на 1 кв. м – 10 кг органічних добрив, 20 г суперфосфату і по 15 г калійної солі та аміачної селітри. Поверхня ділянок вирівнюють і роблять борозенки на відстані 30 см один від одного, глибиною 2–3 см. Насіння рослин висівають на початку травня, рівномірно розподіляючи їх в борозенках, і засипають перегноєм і піском, змішаними в рівних кількостях. Розведення деяких рослин можна починати з 4–6 кущів, взятих із природних спільнот. Таким чином, вирощують подорожник великий, хвощ польовий, полин, чистотіл, валеріану, горець пташиний, деревій звичайний. Виняток становлять лікарські рослини, що підлягають охороні. Щорічно восени проводиться обрізка сухих стебел, збір насіння. У сільських місцевостях лікарську сировину може бути використано для здачі в аптеки. У містах цього робити не слід, так як рослини накопичують шкідливі речовини транспортних викидів і втрачають свою лікарську цінність. Висаджені на пришкільній ділянці лікарські рослини можуть служити об'єктом для фенологічних спостережень, демонстрації біологічних особливостей даного виду. Слід розповісти школярам, які частини рослин використовуються для лікарського збору і в який час відбувається заготівля сировини. У дану колекцію можна включити такі рослини: дягель лікарський, материнка звичайна, дурман смердючий (отруйна), буркун лікарський, ромашка долматская, кропива глуха, волошка синя, валеріана лікарська, блекота чорна (отруйна), аніс звичайний, суниця лісова, звіробій звичайний, кропива дводомна, конюшина повзуча, конюшина червоний, перстач прямостоячий, конвалія травнева, кукурудза, мати-й-мачуха, лимонник китайський, пижмо звичайна, грицики, м'ята перцева, м'ята лікарська, собача кропива звичайний, полин гіркий і інші її види, подорожник великий, середній, ланцетовий, кмин звичайний, деревій звичайний, гравілат міський, лопух паутінистий, медунка лікарська, жовтець їдкий, льнянка звичайна, петрушка городня, паслін солодко-гіркий, пирій повзучий, соняшник однорічний, чистотіл великий.

Колекція рослин, що сприяють виведенню радіонуклідів з організму людини, включає томати, столовий буряк, моркву, редьку, цибулю, часник, овес, гречку, чорноплідна горобина, м'яту перцеву.

Колекція технічних рослин: льон, коноплі, люфа, канатник, цукровий буряк, соняшник, рижик, рицина, кунжут, сафлор та ін.

Колекція кормових рослин включає однорічні та багаторічні трави і коренеплоди (турнепс, кормова бруква, буряк), соняшник, кукурудза, конюшина та ін. На матеріалі цього відділу учні отримають уявлення про різноманіття рослин і про можливість їх широкого використання в медицині, сільському господарстві та промисловості.

Колекція дикорослих рослин. У цьому відділі культивують найбільш поширені рослини даної місцевості. Для кожного виду можна виділити майданчик розміром 1 м². Якщо розташувати 14 дослідних майданчиків в довжину і 5 – у ширину, то на них можна виростити 70 видів рослин. Ширина доріжок між майданчиками – 35 см, а головна доріжка по всій довжині ділянки 70 см. Для розплідника вибирають декоративні види, що мають практичне і науково-теоретичне значення. Певний підбір рослин дозволяє створити безперервність цвітіння рослин з весни до осені. У розпліднику можна провести досліди з трав'янистими однорічними рослинами (монокарпічні). Життєвий цикл цих рослин триває від одного до декількох років і завершується плодоносінням. Після цього рослина відмирає. Цікаво з'ясувати, в яких умовах середовища один і той ж рослина проявляє себе як однорічник, а в яких – як дворічник або багаторічник. Для вирощування в розпліднику можна порекомендувати такі види рослин: з однорічників – живокіст польовий; з дворічників – буркун лікарський, конюшину лучну, волошку польову, незабудку польову. З трав'янистих рослин багаторазово квітучих і плодоносних (полікарпічні) можна рекомендувати наступні групи: кореневищні – конвалію травневу, купену лікарську, гвоздику травянку, касатік сибірський; стержнекорневі – конюшину гірську, кульбабу лікарську; цибулинні – проліску сибірську, гусячу цибулю. Добре ростуть на пришкільній ділянці такі види, як костриця лісова, смілка липка, василистник.

Колекція охоронюваних рослин. Купена лікарська, анемона лісова, вовче лико, ряст Галлера, медунка неясна, первоцвіт весняний, купальниця європейська, горець зміїний, кровохлебка лікарська. Всі рослини беруть у природі по 1–2 особини.

У селекційно-генетичному відділку закладають селекційні та генетичні досліди з метою розкрити на практиці методику схрещування, підготувати матеріал для відбору, одержати чисті лінії і гетерозисні гібриди, дати поняття про віддалену гібридизацію тощо. Особливістю дослідницької роботи у цьому відділку є те, що досліди з гібридизації тривають кілька років, тому керівник повинен організувати цю роботу так, щоб учні усвідомили всі етапи дослідів, особливо в тих випадках, коли вони не брали участі в їх закладанні. На кожній навчально-дослідній земельній ділянці бажано мати хоч невеликий зоолого-тваринницький відділ, який може бути, особливо в сільських школах, представлений різноманітними свійськими тваринами, залежно від місцевих умов можуть бути крільчатник, пташник, пасіка та ін., до складу відділу входить куточок живої природи. Зоолого-тваринницький відділ служить базою для ознайомлення учнів сільських шкіл з тваринництвом на заняттях з сільськогосподарської праці, для вивчення зоології та загальної біології, для роботи гуртків зоології, орнітології, кролівництва, навчаються правильному змісту і годівлі тварин, спостереження за їх поведінкою, ростом і розвитком, вчаться складати раціони, проводять досліди по з'ясуванню кращих умов утримання тварин. Згідно санітарним вимогам відділ розташовується у віддаленому від шкільної будівлі місці. Кролики розміщуються у вольєрах або клітках з металевої сітки або решітки з вічком діаметром не більше 25 мм. Всі дерев'яні частини вольєра оббивають бляхою або залізом. Площа вольєра – 4 м² на 1 од. Птахи утримуються в клітках або вольєрах, виконаних з різних матеріалів. Каркас для вольєра краще виготовляти з металевого куточка, підлоги в клітках робляться сітчастими (під сітку вставляється піддон), а у вольєрах – цементними, дощаними або з природним покриттям. Площа вольєра або клітки в розрахунку на 1 одиницю повинна бути:

• для дрібних птахів (горобині, папуги ) – 1 м², висота 2 м;

• для голубів, гусей, фазанів, сов – 1 м^2, висота 2 м;

• для качок, гусей, казарок (вольєр з басейном) – 1 м², висота 2 м.

Плодовий сад можна використати для розміщення вуликів шкільної пасіки.

Дарвінівський майданчик. На початку осені вибирають ділянку розміром 4–9 м², знімають з неї верхній шар землі – 0,5 м, засипають чистий пісок шаром 10 см, добре утрамбовують, потім додають гару шаром 15 см і знову насипають пісок шаром 25 см, майданчик огороджують. Навесні поділяють майданчик дротом на квадрати по 1 м² кожен, щоб легше було підраховувати, скільки рослин і яких видів заселяє майданчик навесні, в середині літа і восени. Ведуть записи підрахунків. У звіті учні повинні відповісти на наступні питання: у якій послідовності з'явилися види на майданчику? Які види витісняють інші види? Як пояснити це явище? Як потрапляють рослини на майданчик? Чому підготовка майданчика була такої ретельної? На майданчику можуть з'явитися такі рослини: спориш, тонконіг однорічний, берізка польова, лобода біла, кульбаба, щавель, редька дика, ромашка непахуча та ін. Подібна робота дозволить познайомити учнів з прикладами міжвидових відносин. Важливо визначити відносини між трав'янистою і деревною рослинністю, швидкість росту деревних порід в порівнянні з швидкістю росту трав. Робота розрахована на кілька років. На підставі порівняння результатів підрахунків школярі відповідають на запитання: у якій послідовності з'явилися види на майданчику? Які витісняють інші види ? Як пояснити витіснення одного виду іншим у кожному даному випадку? Як могли потрапити ці рослини на майданчик? Ця робота цікава тим, що, проводячи її, учні знайомляться з прикладами міжвидових відносин організмів, мають можливість виявити різні пристосування видів до боротьби з іншими видами, а також способи заселення дарвінівської майданчики різними рослинами (за допомогою вітру, води, тварин і т.д.). Коли майданчик заростає першими з'явилися на ній рослинами, дуже важливо звернути увагу учнів на долю молодих проростків різних рослин, які продовжуватимуть з'являтися на ній. Учні стежать за появою на ділянці тварин, що поїдають молоді проростки. Важливо простежити відносини між трав'янистою і деревною рослинністю, поспостерігати за швидкістю зростання проростків деревних рослин в порівнянні з ростом трав. Дані за кожен рік приєднують до матеріалів попередніх років. Щоденники, підсумкові таблиці, діаграми і сама дарвіновська майданчик передаються учнями з класу в клас.

Навчальна екологічна стежка. Метою екологічної освіти є формування не тільки знань, а й певних якостей особистості, таких як екологічна культура, дбайливе і відповідальне ставлення до навколишнього середовища. Важливо вже в шкільні роки навчити людину не ділити рослини і тварин на «корисні» і « шкідливі», а показати місце і значення окремих видів у єдиному природному комплексі. Школярі, особливо міські, дуже мало спілкуються з живою природою, а якщо потрапляють у природне обстановку, то розводять вогнища, вирубують дерева, збирають букети красиво квітучих рослин, беруть «на виховання» пташенят. Навчити школярів вести себе екологічно грамотно, познайомити їх з різноманітністю рослинного і тваринного світу допоможе організована на пришкільній ділянці навчальна екологічна стежка. На екологічній стежці можуть бути створені мікрозаказники для комах, ділянки з штучними гніздами та годівниці для птахів, геоботанічні майданчика. Можна закласти в зоні маршруту серію ботанічних майданчиків, висадивши на них лікарські, рідкісні та зникаючі види рослин, характерні для даної місцевості, обладнати показове місце для відпочинку з кострищем зі знятим дерном, тут же можна провести вивчення впливу витоптування на стан і склад придорожньої рослинності. Рослинний покрив найбільш витоптують ділянок специфічний по вигляду і складу. До придорожньої рослинності можна віднести подорожник, тонконіг, манжетку, кульбаба, спориш. В умовах інтенсивного витоптування рослини утворюють невисокий щільний травостій з добре розвиненою дернини, що відрізняється великою стійкістю до витоптування. У придорожньої рослинності не спостерігається вертикальної ярусності. Замість цього існує певна горизонтальна структура, відповідна інтенсивності витоптування. Величина навантаження визначає не тільки горизонтальне розподіл видів, але і їх фенологічний стан. При більш високому навантаженні цвітіння і плодоношення відбувається в більш ранні терміни. Про високу пристосованості цих видів свідчить той факт, що, перебуваючи на межі існування, вони проходять всі фази розвитку. Їх відновлення здійснюється насінням, а не шляхом проростання з узбіччя стежки. Шляхи адаптації рослин до витоптування різні. У травостої витоптаних ділянок зустрічаються вузькоспеціалізовані види (подорожник, спориш), які за межами стежок зустрічаються рідко. Крім того, є види з широким екологічним діапазоном, наприклад манжетка, яка є типовим луговим рослиною. При надзвичайно сильному витоптуванні трав'яний покрив лісу може зникнути за один сезон, молоді дерева – за 15–20 років, а старі – за 30–40 років. Разом з тим встановлено, що наявність стежки сприяє збереженню рослинних угруповань, змінам під впливом витоптування піддані лише рослини на самому утрамбованному її полотні шириною 1–2 м і в незначній мірі виступають на поверхню коріння дерев, що ростуть на відстані 7–10 м від стежки. Ступені витоптування, заміщення видів корінного біоценозу синантропними видами рослин можна спостерігати на пришкільній ділянці і в безпосередній близькості від нього. Пришкільний ділянка може бути початком навчальної екологічної стежки, пристосованої для проведення екскурсій з біології, географії, природознавства. Найбільш досконалим варіантом такої стежки є її поєднання з навчальним кабінетом природи – навісом або альтанкою, де можна провести практичне заняття з невеликою групою учнів. Якщо «стежка» виходить за межі дільниці і продовжується в прилеглому природному співтоваристві, то тут можна провести порівняння природного і окультуреного ландшафту, показати вплив антропогенних факторів на склад співтовариства, стан окремих видів. Останнім часом практикується наочна інформаційна оснащеність навчальних стежок у вигляді спеціальних знаків, що містять елементи плаката і знаків дорожнього руху. Кругла форма знака означає заборону. Квадратні знаки – знаки розпорядчі чи інша дія. Прямокутні знаки – знаки вказівні. Зміст знаків може бути різним. Наприклад, сокира в колі означає, що вирубка заборонена; рушницю в колі – полювання заборонено. Костер і цифра 100 м у прямокутному знаку позначає, що є місце для розведення багаття на відстані, зазначеній в знаку. Подібна інформація направлена на виховання етики поведінки людини в природі.

Метою роботи у виробничому відділку е використання новітніх технологій у вирощуванні сільськогосподарських рослин і тварин. Це може бути і оригінальний спосіб обробітку ґрунту, використання нових добрив, апробація різних способів біологічної боротьби із шкідниками. У виробничому відділі вирощують овочі, картопля, фрукти, ягоди для шкільної їдальні. Виробничий відділ використовується для вирощування розсади овочевих та квітково-декоративних рослин, овочів, квітів, садивного матеріалу, одержання насіння вирощуваних культур. Надалі вирощена продукція реалізується населенню, використовується для озеленення території. Частина овочевої та плодово-ягідної продукції закладається на зберігання для харчування в шкільній їдальні. Кормові овочі і зерно використовуються для годівлі тварин у куточку живої природи

Для спостереження за погодою в центрі ділянки на відкритому місці слід обладнати метеорологічний майданчик, де встановити будку з приладдям, дощомір і флюгер. Географічна майданчик

На УОУ необхідно передбачити організацію географічної майданчики, де реалізуються освітні програми з географії, математики, фізики. Географічна майданчик дозволяє учням:

• освоїти прийоми метеоспостережень;

• зіставити дані про погоду з даними фенологічних спостережень;

• краще вивчити значення метеорологічних явищ для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур.

Залежно від розмірів УОУ географічний майданчик може бути 100 м² і більше. Наводимо перелік необхідних споруд на географічній майданчику:

1. Паркан – вимірювач зі стовпчиками на відстані 1 м.

2. Ростомір.

3. Стовп – висотомір з флюгером.

4. Майданчик розміром 1 м².

5. Ящик об'ємом 1 м³.

6. Елементарний гномом.

7. Гномом – прилад.

8. Покажчик Полярної зірки.

9. Камінь – орієнтир.

10. Пень – орієнтир.

11. Ірумбіческое кільце.

12. Вертикальний кутомір.

13. Сонячний годинник вертикальні.

14. Сонячний годинник горизонтальні.

15. Місцевий меридіан.

16. Місцева паралель.

17. Глобус-годинник.

18. Метеорологічна будка.

19. Нефоскоп.

20. Дощомір.

21. Снігова будка.

1. На географічній майданчику висаджується латук компасний і квітковий годинник. Площа огороджується штахетником.

2.  Географічна майданчик обладнується учнями під безпосереднім керівництвом вчителя фізичної географії.

3. На географічній майданчику необхідно організувати проведення спостережень в одні і ті ж години 2–3 рази на добу. Вимірювання опадів проводять вранці і ввечері за допомогою дощомір (опадомір).

4. Відділки величини снігового покриву роблять по снегомерной рейці, ведуться спостереження за хмарністю і атмосферними явищами (гроза, град, туман, іній, заметіль тощо) і беспріборние спостереження. Всі спостереження допоможуть учням стежити за розвитком рослин і тварин у взаємозв'язку з умовами їх життя, сприятимуть розширенню їх кругозору.

У підсобному приміщенні зберігається сільськогосподарський інвентар, аптечка з необхідними медикаментами і перев'язочним матеріалом. У безпосередній близькості від підсобного приміщення встановлюється протипожежний інвентар. Добрива зберігаються в спеціальній тарі з чіткими написами назв. Для зберігання насіннєвого та садивного матеріалу, вирощеної продукції на території земельної ділянки школи створюється сховище.