4. Постановка досліду в умовах шкільної навчально-дослідної ділянки

Постановка досліду, є дуже відповідальним етапом дослідної роботи в агрономії. Помилки технічного порядку при закладці польового досліду можуть призвести до порушення принципу відмінності, яке не виправити і дослід доведеться забракувати. Тому суворе дотримання всіх технічних правил закладки та проведення - неодмінна умова високого рівня експериментальних наукових досліджень у землеробстві.

Складним і відповідальним є розроблення схеми і методики досліду, вибір польових і лабораторних спостережень.

Найважливішими вимогами до дослідів є такі.

1. Принцип єдиної логічної відміни - полягає в тому, що дослідник змінює лише той фактор, який вивчається. Решта факторів залишаються незмінними. Якщо в досліді вивчають вплив густоти посівів на їх продуктивність, то в різних варіантах змінюється лише густота стояння рослин, а однаковими є способи обробітку ґрунту, насіння, кількість добрив та догляд за посівами.

6. Придатність умов для досліду. Навряд чи потрібно вивчати умови виживання личинок залежно від температури, якщо вологість повітря буде набагато нижчою від придатної до життя. Або якщо для досліду з вивчення ефективності глибини обробітку ґрунту від 15 до 25 см підбирається земельна ділянка, яка перед цим була зорана на 32 см. Зрозуміло, що в таких умовах дослід не дасть потрібних результатів.

7. Відтворення результатів досліду. Повторюючи дослід на певну тему за аналогічною методикою і в ідентичних умовах, потрібно отримати результати, аналогічні тим, які були одержані в попередньому досліді. Таке відтворення результатів надзвичайно важливе для перевірки достовірності.

8. Ретельне ведення документації досліду. Записи слід робити своєчасно (не потрібно сподіватися на пам’ять, а керуватися принципом, що не записано, те пропало), з дотриманням однотипності, записувати реальні спостереження. Документація є первинна (щоденник) та додаткова (лабораторний журнал, робочий зошит, таблиці різних форм та аналізів, стрічки приладів-самописців).

9. Необхідність обліку супутніх показників. Облік основних показників (урожайність, якість) дозволяє виявити кращі та гірші варіанти. Урахування інших, супутніх показників (висоти рослин, величини листкової поверхні, маси насіння чи плодів) дозволяє з’ясувати причини.

10. Необхідність супроводження дослідів необхідними статистичними показниками. Насамперед мова йде про визначення достовірності отриманих результатів.

Перед початком досліджень потрібно скласти план робіт, наприклад:

1. Підготовка дослідження.

2. Догляд за досліджуваними об’єктами.

3. Обліки та спостереження.

4. Обліки супутніх параметрів.

Підготовка дослідження. З метою підготовки вивчається література! методики, складається перелік необхідного обладнання, реактивів, спорядження. Перед спостереженнями в природі слід завчасно планувати екскурсії, відібрати зручне місце для спостережень на постійних площадках.

Для лабораторних дослідів потрібно ретельно підібрати піддослідні рослини чи тварини. З метою закладення польового досліду потрібно поділити площу на ділянки. Зупинимося на цьому більш докладно.

Місце проведення досліду має бути однорідним, якщо це не передбачене завданням досліду. Родючість ґрунту, рельєф, зволоження по всій площі мають бути максимально однаковими. У разі потреби ділянку під дослід готують спеціально. Одним із найбільш поширених способів є вирощування вирівнювальних посівів.

Окремі ділянки, де вирощуються рослини, складаються з двох частин — захисної та облікової (рис. 2.22). Захисні частини з усіх боків оточують облікову і відокремлюють між собою різні варіанти досліду. Якщо дослід буде багаторічний, слід подбати про те, щоб межі були твердо закріплені стовпчиками чи в інший спосіб і на наступний сезон їх можна було відшукати. Розміри ділянки визначаються завданням досліду, видом досліджуваної рослини, кількістю обліків із вилученням рослин і коливаються від 2 до 300 м². Часто розміри дослідних ділянок лімітує розмір земельної ділянки.

Ділянки з різними варіантами та повторностями одного досліду розміщують поруч (рис. 2.23).

Догляд за досліджуваними об’єктами являє собою технологію вирощування рослин чи утримання тварин. Для цього складається детальний план робіт чи технологічна карта.

Обліки та спостереження. Найбільш поширеною помилкою молодих дослідників є бажання охопити якомога більшу кількість спостережень та обліків. Однак фізичні й технічні можливості завжди обмежені, а кількість ураховуваних параметрів наближається до безкінечності, тому обліки слід планувати, враховуючи

Рис. 2.22. Схема дослідної ділянки

Рис. 2.23. Схема розміщення ділянок у досліді в один ярус (угорі) та методом латинського квадрату (унизу)

важливість того чи іншого параметра для розуміння досліджуваного фактора.

З варіюванням результатів спостережень пов’язана повторність варіантів досліду. Чим більша кількість повторностей, тим більша точність досліду, але тим більш високі витрати праці. Під повторністю в польовому досліді слід розуміти кількість ділянок для кожного варіанту досліду. У лабораторних дослідженнях повторність виражається кількістю однакових проб серій одночасних вимірювань, повторень одного й того самого варіанту досліду. Чим ширший рівень варіювання конкретних повторностей, тим більше їх слід провести для одержання достовірного результату.

Отже, важливим моментом планування досліду є визначення кількості зразків для спостережень. Це визначається за формулою:

де І - значення критерію Стьюдента (для рівня значущості¹ 95% 1,96; для 99% - 2,58; 99,9% - 3,29);

V - коефіцієнт варіації;

є — допустима похибка у відсотках (найчастіше 1,3 чи 5%).

Обліки супутніх параметрів (погода, шкідники, хвороби). Супутніх параметрів також можна виділити велику кількість. Однак найбільш важливими для росту рослин є температура повітря та ґрунту, кількість і частота випадання опадів, відомості про несприятливі явища негоди: заморозки, посухи, суховії.

Виконанню польових робіт по закладці польового досліду на підготовленій піддослідній ділянці передує велика попередня робота. Насамперед складається схематичний план ділянки із позначенням на ній меж усього досліду, його розмірів, номерів повторень і ділянок відповідно до прийнятої методики їх розміщення, защиток, доріжок всередині досліду і їх розмірів. Розроблений план досліду у всіх деталях потім переноситься в натуру, на підготовлену ділянку. Усередині всієї ділянки, відповідно до розмірів, виділяються повторення, ділянки і відповідні защитки.

Для розбивки дослідної ділянки на складові елементи потрібні : теодоліт або Еккер для побудови прямих кутів, сталева мірна стрічка або рулетка 20 м, довгий міцний шнур; 5-10 вішок довжиною 1,5-2,0 м, 4 кутових стовпчика ( репера ) для закріплення меж досліду і невеликі робочі кілочки довжиною 25-30 см з діаметром 3-4 см для фіксування кордонів ділянок. Кілочків потрібно на 10-12 штук більше подвоєного числа всіх ділянок. Потрібні також лопата, молоток. Спільні межі досліду по чотирьох кутах, а також межі повторень потрібно зафіксувати відповідними реперами (рис. ВЕРЗИЛИН стор139).

У польових дослідах необхідно дотримуватися такі найважливіші вимоги : однотипність, своєчасність і високий рівень проведення всіх технологічних робіт новітніми знаряддями

Розмір дослідних ділянок. Розмір їх залежить від виду досліду, теми досліджень, дослідної культури, рівня механізації, форми ділянок, повторності досліду, кількості варіантів, розміру площі досліду, варіювання родючості ґрунту та ін. У мікродослідах площа ділянок менша 1 м , у дрібноділянкових вона становить від 1 до 10 м . Лабораторно – польові досліди проводять на ділянках площею 1-5 м , польові – від 5 до 20 м .

Довжина дослідної ділянки має бути у декілька разів більшою за її ширину. Відомо, що на видовжених ділянках точність досліду значно вища, ніж на коротких.

Ширина захисних смуг. Залежно від умов технології вирощування чи сорту, які вивчаються в досліді, ріст рослин може бути посиленим, послабленим або середнім. Вищі і густіші рослини на одній ділянці будуть пригнічувати розміщені поряд. Внаслідок такого пригнічення об’єктивне порівняння агротехнічних заходів чи сортів на сусідніх ділянках неможливе, бо тут не додержується правило єдиної логічної відміни, тобто порушується методика досліджень. Максимальна ширина захисної смуги розраховується на найбільш сильнодіючий варіант досліду. Ширина кінцевих смуг у більшості дослідів становить 0,5-1 м. Без захисних смуг можна проводити досліди на малих за розміром ділянках, якщо метою дослідження є вивчення нових препаратів удобрення і захисту с.-г. культур. Для розмежування варіантів і виконання робіт у таких дослідах залишають доріжки шириною 30-40 см.

Внесення добрив в дослідах вимагає дуже великої уваги та обережності. Допущені при цьому помилки не можуть бути тут же виправлені, а післядії їх тривають тривалий час, особливо при внесенні органічних добрив. Потрібна ретельна підготовка добрив перед їх внесенням - рівномірне перемішування, особливо гною. Розраховані порції добрив повинні бути розвезені по ділянках і рівномірно розподілені по площі. Цю роботу на невеликих ділянках виконують вручну.

Обробіток ґрунту, якщо він є фоном, тобто не досліджуваним прийомом, повинен проводитися поперек усіх ділянок з однією якістю.

Сівба та висадка рослин. Посівні роботи повинні бути проведені в один день. Навіть якщо у розриві строку сівби ранніх ярих є 4-6 годин, то це призводить до різниці врожайності в 1-2 ц/га. Посів повинен бути прямолінійним, для чого перший рядок повинен робитися по шнуру. Необхідно щоб у облікову площу вписувалася повна кількість рядків та в кожному з них була однакова кількість насіння, а згодом рослин відповідної щільності.