2.2 Призначення і склад приводу ет– 6

ЕП постійного струму серії ЕТ– 6 призначений для регулювання частоти обертання валу двигуна в широкому діапазоні і застосовується в якості приводу для механічної подачі металообробних верстатів.

ЕП складається з тиристорного перетворювача (ТП), ДПС, тахогенератора, узгоджуючого силового трансформатора, струмообмежуючого дроселя і задатчика частоти обертання. В якості ДПС в складі ЕТ6 можуть застосовуватись двигуни серії 2П, ПБСТ, ПГТ, ПБВ.

Електропривід ЕТУ-3601 забезпечує регулювання швидкості в 4-х квадрантах механічної характеристики при зміні керуючої напруги від -10 В до +10В. ЕП конструктивно уявляє собою комплектний пристрій відкритого виконання (ступінь захисту ІР – 00). ТП призначений для вбудови в шафу і має блочну конструкцію, яка забезпечує оперативну зміну блоків, а також можливість ремонту або зміни окремих елементів.

2.3 Функціональна схема еп ет– 6

Рисунок 1. Функціональна схема ЕП ЕТУ-3601

СОМКР – схема обмотки мінімального кута регулювання;

СС – схема струмообмеження;

СТ – силовий трансформатор;

ДЖ – джерело живлення;

ДС – датчик струму;

ДШ – датчик швидкості;

РШ – регулятор швидкості;

РС – регулятор струму;

СЗ – схема захисту;

КВ – керований випрямляч;

СІФК – система імпульсно – фазового керування;

ДПС – двигун постійного струму.

2.4 Опис роботи електроприводу

ЕП виконаний за двоконтурною структурою підпорядкованого регулювання з регуляторами струму РС і швидкості РШ, які являють собою ПІ – регулятори. Робота ЕП відбувається наступним чином. При наявності розбіжності за швидкістю ΔU_ш між сигналами завдання U_зш й зворотного зв’язку за швидкістю U_дш на виході РШ з’являється керуюча напруга U_рш , яка порівнюється з наругою U_ос , пропорційною поточному значенню струму якоря електродвигуна. Напруга розбіжності за струмом ΔU_с поступає на вхід регулятора струму РС, що викликає появу на його виході відповідної керуючої напруги U_рс , яке керує схемою імпульсно – фазового регулювання (СІФК). СІФК забезпечує формування та розподіл імпульсів керування силовими тиристорами керуємого випрямляча (КВ). СІФК і КВ входять до складу тиристорного перетворювача (ТП). В ході зменшення розбіжності (за рахунок дії від’ємного зворотнього зв’язку за швидкістю) відбувається стабілізація частоти обертання – електродвигуна n на рівні, який пропорційний значенню напруги завдання U_зш.

Для забезпечення надійності і безпеки роботи електродвигуна передбачена наявність: схеми обмеження струму якоря двигуна в динамічних режимах; схеми обмеження мінімального кута керування КВ; схеми захисту від неправильного чередування фаз живлячої мережі або їх обриву, зникнення напруги стабілізованого джерела живлення і т.п..

Силова частина являє собою керуємий випрямляч, виконаний по трифазній мостовій схемі, і складається з силового узгоджувального трансформатора, власно випрямляча і струмообмежуючих дроселів. Трифазний трансформатор ТР 13 здійснює узгодження напруги електродвигуна з напругою живлячої мережі і містить первинну, дві силові вторинні обмотки і окрему обмотку для живлення ланцюгів керування. Обмотка керування відділені від силових обмоток екраном. Первинна обмотка з’єднана в трикутник, вторинна в зірку. Випрямляч виконаний на тиристорах VS1, VS2. Для захисту тиристорів від перенапруги паралельно їм ввімкнені захисні RC – кола. Керування групами тиристорів – спільно узгоджене. Для обмеження зрівнюючого струму ввімкнені дроселі L1 і L2.

Рисунок 2. Векторна діаграма напруги вторинних силових обмоток

КВ виконано на тиристорах VS1 – VS12. Для захисту тиристорів від занадто великих пульсацій напруги, паралельно їм ввімкнено захисні RC-кола. Керування групами тиристорів сумісно – узгоджене. Для обмеження зрівнювального струму ввімкнені дроселі L1, L2, а для обмеження пульсацій струму якоря L3.

Рисунок 3. Схема силової частини перетворювача