- •1. Поняття про гуморальну регуляцію.
- •2. Відмінності гуморальної регуляції від нервової.
- •3. Поняття про залози внутрішньої секреції (звс).
- •4. Які органи відносяться до звс.
- •Щитоподібна залоза
- •5. Поняття про гормони.
- •6. Відмінності гормонів від інших біологічно активних речовин.
- •7. Хімічна природа гормонів.
- •11 Гіпоталамо-гіпофізарна функціональна система.
- •10. Контур рефлекторної регуляції функцій з наявністю гуморальної ланки
- •12. Гормони аденогіпофіза та їх фізіологічна роль.
- •13. Гіпоталамічно-гіпофізарна система регуляції росту і розвитку організму.
- •Гормон росту, чи соматотропний - стг.
- •14.Гормони щитоподібної залози, їх синтез, секреція і транспорт кров’ю.
- •15. Значення гормонів щитоподібної залози в регуляції основних функцій організму.
- •16. Регуляція функції щитоподібної залози.
- •17. Йод, значення для синтезу тиреоїдних гормонів, наслідки дефіциту в деяких географічних регіонах.
- •18.Клінічні прояви порушень процесів фізичного і психічного розвитку та лінійного росту тіла.
10. Контур рефлекторної регуляції функцій з наявністю гуморальної ланки
Функціонування рефлексів з гуморальною (гормональною) ланкою відбувається на тих же принципах, що й класичних рефлексів. Гуморальний фактор може бути:
початковим чинником – стимулом (вплив СО2 на хеморецептори каротидного тільця) рефлексу, який завершується дією еферентних нервів на робочий орган (дихальні м’язи);
кінцевою ланкою рефлексу – у відповідь на подразнення больових рецепторів (укол пальця руки при заборі крові) веде до викиду адреналіну мозковою речовиною надниркових залоз.
«Принцип зворотного зв'язку». Він домінує у нейро-гуморальних рефлексах. Між регулятором і регульованим ним процесом є двосторонній зв'язок. Не тільки регулятор діє на регульований процес, але і зміна стану останнього впливає на діяльність регулятора. Клітини залоз внутрішньої секреції виділяють у кров речовини, що змінюють певні процеси обміну. Як тільки ці зміни досягають деякої величини, подальше утворення і виділення гормону зменшуються. • Зниження рівня цукру в крові гальмує секрецію інсуліну (гормону, дія якого призводить до зменшення концентрації цукру в крові); • збільшення концентрації іонів натрію або кальцію в крові гальмує секрецію відповідно альдостерону або паратгормону (дію першого з них підвищує концентрацію іонів натрію, а дія другого - іонів кальцію в крові). Регуляція виділення гормонів здійснюється складним нейро-гуморальним шляхом.Зміни стану фізіологічних процесів вихідного рівня тих чи інших речовин у крові і тканинах уловлюються за допомогою • прямого впливу на клітини залози концентрації в крові тої речовини, рівень якої регулює даний гормон. Прикладом може служити пригнічення вироблення паратгормону (при впливі на клітину паращитородібних залоз підвищених концентрацій Са2 + , і стимуляція секрецій цього гормону при зниженні рівня Са2 + в крові. • спеціальними нервовими клітинами, розташованими в проміжному мозку - в ядрах гіпоталамуса. Ці ядра регулюють обмін речовин в організмі і стан внутрішнього середовища. Вони впливають на діяльність залоз внутрішньої секреції, посилаючи до деяких з них нервові імпульси або ж виділяючи біологічно активні речовини, які сприяють утворенню деяких гормонів гіпофіза. Гормони, що виділяються передньою часткою гіпофіза мають здатність регулювати діяльність інших залоз внутрішньої секреції - щитовидної, статевих, надниркових залоз. Крім ядер гіпоталамуса, і інші відділи центральної нервової системи можуть впливати на функцію залоз внутрішньої секреції.
11 Гіпоталамо-гіпофізарна функціональна система.
Гіпоталамо-гіпофізарна система є структурним морфофункциональним об’єднанням гіпофіза (відростка, нижньої придатка мозку) і гіпоталамуса (відділу в проміжному мозку), які беруть участь у регуляції головних вегетативних функцій в організмі.
Виробляються у відділі проміжного мозку гормони мають прямим гальмуючим або стимулюючим впливом на секрецію гормонів нижнього мозкового придатка. При цьому гіпоталамо-гіпофізарна система володіє і функцією зворотного зв’язку. З її допомогою здійснюється регулювання секреції та синтезу гормонів (при підвищенні вироблення гормонів в залозах внутрішньої секреції знижується секреція гормонів у відділі проміжного мозку). Гіпоталамо-гіпофізарна система, відчуваючи зворотний зв’язок, сприяє підтримці в організмі сталості.
гіпофізотропной гормони відділу проміжного мозку розділені на ліберіни (підсилюють) і статини (гальмують) продукування відповідних тропних гормонів. У відділі проміжного мозку здійснюється вироблення нейропептидів (різновид білкових молекул).
На більшу частину гормонів гіпофіза гіпоталамус має стимулюючий вплив, на відміну від виробітку пролактину – секреція знаходиться під інгібуючим тонічним впливом гіпоталамуса.
Таким чином, функціонує гіпоталамо-гіпофізарна система.
Фізіологія передбачає здійснення взаємозв’язку через портальні судини в аденогипофизе. Судинні стінки відрізняються проникністю для великих білків. Групами клітин в гіпоталамусі формуються окремі ядра. Серед них виділяють 32 пари. Вони беруть участь у регуляції найважливіших в організмі функцій. У цьому ділянці концентруються вищі центри парасимпатичного і симпатичного відділів у нервовій вегетативній системі. Таким чином, здійснюється регулювання артеріального тиску, тепловіддачі, сну, теплопродукції, апетиту, проникності судин та іншого.
Гіпоталамо-гіпофізарна система бере участь не тільки в підтримці сталості у внутрішньому середовищі людини. Вона також забезпечує місячні, добові, сезонні та інші ритмічні гормональні коливання.
