Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гуморальна регуляція.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
47 Кб
Скачать
☆

14.Гормони щитоподібної залози, їх синтез, секреція і транспорт кров’ю.

Структурною і функціональною одиницею щитоподібної залози є фолікул. Порожнина фолікула заповнена в’язкою, жовтуватого кольору масою - колоїдом. Внутрішня стінка фолікула утворена шаром епітеліальних клітин - тиреоцитів. Функціональною особливістю тиреоцита є те, що своєю базальною поверхнею він активно захоплює з кровоносного русла (проти концентраційного й електричного градієнтів) йодиди, апікальною поверхнею виділяє йод у колоїд фолікула й захоплює з колоїду готові тиреоїднігормони й базальною поверхнею знову секретуєгормони й невикористані йодиди в кровоносне русло.

Гормони щитоподібної залози ділять на дві групи: йодовані (тироксин-Т4 і трийодтиронін-Т3), нейодовані (тиреокальцитонін або кальцитонін). Т4 і Т3  синтезуються з амінокислоти тирозину.

Синтез йодованих гормонів - багатокомпонентний процес, який включає ряд етапів: 1) захоплення (фіксація) йодидів з крові тиреоцитами та їх  окиснення; 2) синтез специфічного білка біосинтезу тиреоїднихгормонів - тиреоглобуліну та йодування його тирозилових залишків; 3) утворення гормональних йодтиронинів з йодованих тирозилових залишків у молекулі тиреоглобуліну; 4) відокремлення тиреоїднихгормонів від тиреоглобуліну. Захоплення (фіксація) йодидів крові залозою - необхідний етап формування структури йодовміснихтиреоїднихгормонів і вимагає надходження достатньої кількості йоду з їжею й питною водою (120-300 мкг/добу), яка б забезпечила нормальну концентрацію йодидів (0,1-0,5 мкг/%). Транспорт йоду через мембрану тироцита відбувається за участі Na-K – АТФази.

Транспорт гормонів кров’ю. Т3 і Т4 присутні в сироватці крові як у вільній (незв’язаній), так і у зв’язаній формах. Гормональною активністю володіють тільки вільні Т4 (ВТ4) й Т3 (ВТ3). Доля вільних гормонів дуже мала. 1). Вміст вільного Т4 й вільного Т3 складає відповідно 0,03 й 0,3% їх загального вмісту в сироватці крові. Переважна кількість Т4 і Т3 міцно зв’язана з транспортними білками, у першу чергу з тироксинзв’язувальним глобуліном (ТЗГ). На долю цього глобуліну припадає 75% зв’язаного Т4 й понад 80% зв’язаного Т3.

 

15. Значення гормонів щитоподібної залози в регуляції основних функцій організму.

Тиреоїднігормони впливають на морфологію й функцію практично всіх органів і фізіологічних систем організму.

Вплив на диференціацію, розвиток і ріст.Тиреоїднігормони абсолютно необхідні для морфологічного й функціонального розвитку мозку й організму в цілому плода й дитини. Нестача гормонів в організмі плода та матері несприятливо позначається на процесах диференціації й розвитку. Йодтироніни матері проникають через плаценту в обмеженій кількості, тому нормальний ріст і розвиток плода залежить від власних тиреоїднихгормонів. У дітей така нестача тиреоїднихгормонів (гіпотиреоз) веде до затримки росту (карликовість) і розвитку всіх органів. Такий тиреоїдний карлик (кретин) істотно відрізняється від гіпофізарного карлика тим, що в нього непропорційно розвинене тіло і психічна недорозвиненість.

Вплив на ЦНС й вісцеральні системи.Тиреоїднігормони є абсолютно необхідними для розвитку мозку, формування умовнорефлекторної діяльності, розумових здібностей, поведінки. Нестача гормонів у період внутрішньоутробного розвитку й дитинстві веде до порушень розумового розвитку дитини - кретинізму. Стимулювальний вплив на симпатичну нервову систему, а також підвищення чутливості тканин до катехоламінів (за рахунок зміни кількості a- й b-адренорецепторів) пояснює те, що тиреоїднігормони прискорюють і посилюють серцеві скорочення, збільшують частоту дихання, посилюють потовиділення, порушують секрецію й моторику травного каналу, збільшують утворення еритропоетинів та еритропоез.

Вплив на основний обмін. Тиреоїднігормони стимулюють основний обмін. Це пов’язано з підвищеним поглинанням кисню, посиленням окислювальних процесів і, відповідно, теплопродукції (калоригенний ефект) в усіх тканинах, за винятком головного мозку, селезінки й гонад. Таким чином, гормони забезпечують підтримання сталості температури тіла і його адаптацію до холоду.