9. Зх зу про міжнародне

Закон було розроблено з урахуванням досвіду колізійного регулювання в Україні та інших країнах світу, а також сучасних тенденцій розвитку науки та практики міжнародного приватного права ЗУ Про міжнародне приватне право встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок. Цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів. Складається з 14 розділів та 82 ст.

10. Національне законодавство як джерело мпп

Внутрішнє (національне) законодавство складається з сукупності НПА, які регулюють міжнародні відносини за участю іноземного елементу.

Внутрішнє законодавство держави з МПП поділяється на:

1. загальне законодавство – НПА в яких лише окремі розділи чи статті призначені для регулювання правовідносин за участю іноземного елементу (КУ, ЗК, СК, КЗпП, КТМ, ЗУ «Про власність»);

2. спеціальне законодавство – норми, які регулюють повністю міжнародно-правові відносини (ЗУ «Про МПП», ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

Якщо проаналізувати національне законодавство різних країн, то воно ділиться на 3 групи:

1. країни в яких національне законодавство в сфері МПП кодифіковане (Польща, Австрія, Туреччина, Швейцарія є Закон «Про МПП» або прийняті ін. законодавчі акти в сфері МПП – Італія, Німеччина, Чехія, Сербія, Чорногорія, Великобританія);

2. країни в яких МПП кодифіковане частково (Російська Федерація – як правило правове регулювання міжнародно-приватних норм міститься в Кодексах);

3. країни в яких МПП не кодифіковане (США, Франція).

Першим кодифікованим актом в сфері МПП був Кодекс Бустаманте прийнятий у США 1928р.

Основним джерелом внутрішнього права України в сфері МПП є ЗУ «Про МПП», який складається з 14 розділів.

Також до НПА в сфері МПП відносяться ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», «Про правовий режим іноземного інвестування в Україні» та ін.

Українська доктрина джерелом першорядного значення вважає внутрішнє законодавство країни (Г.К.Матвєєв “Міжнародне приватне право). Друге місце посідає м/н договір, оскільки через процедуру імплементації він може бути тісно пов'язаний з внутрішнім правом, стати його складовою частиною.

11. Міжнародні договори джерела

Міжнародний договір - це угода між двома й більше державами або іншими суб'єктами міжнародного права, що встановлює, змінює або припиняє їхні взаємні права й обов'язки.

Міжнародний договір - основне й головне джерело міжнародного права (це відбито в Уставі ООН і в Статуті Міжнародного Суду ООН). Ратифіковані міжнародні договори України - складова частина національного законодавства України (ст. 9 Конституції України). Міжнародний договір - родове поняття, що охоплює всі міжнародні угоди, які можуть мати різні найменування: договір, угода, конвенція, пакт, декларація, протокол і т.п., але мають однакову юридичну чинність.

Основні види міжнародних договорів:

• За формою:

- письмові (як правило);

- усні (т.зв. джентльменські угоди);

• За кількістю учасників:

- двосторонні;

- багатобічні (регіональні й універсальні);

• За характером можливості брати участь у договорі:

- відкриті (потенційно можуть брати участь всі держави);

- закриті (за певними критеріями обмежується можливість участі);

Практика регулювання правовідносин у договірній формі є важливою для держав, оскільки норми міжнародних угод у більшості правових систем є основним джерелом регулювання питань, які належать до сфери МПрП. Міжнародні договори (угоди) містять уніфіковані норми, що спеціально створюються для врегулювання міжнародних невладних відносин. Часто норми національного права є результатом трансформації міжнародної угоди у внутрішнє законодавство. Причому вони можуть визначати не тільки правовий статус іноземних суб'єктів права в певній державі, а й права та обов'язки таких суб'єктів за кордоном. Внутрішні за походженням, цивільно-правові за змістом, ці норми є матеріально-правовими нормами МПрП.