Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
часть1.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Таблиця 12

Оцінка якості повітря не вентильованих приміщень за загальною кількістю мафам

Повітря вважається чистим у жилих приміщеннях, якщо кількість в 1 м3 не перевищує 1500, у тому числі стрептококів не більше 10.

У повітрі виробничих цехів харчових підприємств в 1 м3 повин­но бути не більше 100-500 мікроорганізмів залежно від характеру виробництва. Так, для підприємств молочної промисловості повітря цехів оцінюють "добре", якщо у посівах після 5-хвилинного осідання на м’ясо-пептонний агар у чашці Петрі виростає до 50 колоній бактерій і до 5 колоній дріжджів і плісеневих грибів.

Повітря холодильних камер досліджують на забруднення спорами і плісеневими грибами. Відповідно до санітарних вимог повітря холодильних камер оцінюють "добре", якщо загальна кількість спор плісеневих грибів, які осіли на чашку Петрі з поживним середовищем за 5 хв не більше 10, "задовільно" - не більше 50 і "погано" більше 50.

Для таких приміщень, як операційні, пологові будинки, дитячі установи мікробне забруднення повітря має бути обмеженим. Загальна кількість мікроорганізмів в операційному відділенні перед початком операції не повинна перевищувати 500 в 1 м3 повітря, а після операції - 1000, патогенні ж стафілококи і стрептококи не повинні виявлятися в об’ємі 250 дм3 (л) повітря.

Для зниження кількості мікроорганізмів повітря обробляють ультрафіолетовими променями, які виявляють сильну мікробоцидну дію. Цей метод широко використовується для стерилізації повітря в лікарнях, на заводах і в лабораторіях. Летальну дію на мікроорганізми повітря виявляють формалін, окис етилену, двоокис азоту, молочна кислота у вигляді аерозолю, пропіленгліколь і триетиленгліколь. їх використовують для стерилізації повітря дуже забруднених приміщень, обладнання в мікробіологічній промисловості, космічних апаратів тощо.

122

  1. Мікрофлора тіла людини

Мікрофлора людського організму е результатом взаємного пристосування макро- і мікроорганізму. Переважна більшість постійної нормальної мікрофлори тіла людини адаптувалася до життя в певних його частинах. Крім цього, на людське тіло потрапляє багато випадкових мікроорганізмів, які не є його постійною мікрофлорою. Видовий і кількісний склад мікрофлори шкіри змінюється під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Серед зовнішніх факторів мають значення сезонні коливання температури, насиченість організму вітамінами, недостатність харчування, різні види опромінення, антибіотики тощо, з внутрішніх - стан захисних механізмів організму людини, бактерицидні властивості травних соків, інтенсивність злущування епітеліальних клітин, стан місцевого імунітету та ін. На склад мікрофлори впливає також вік людини.

Мікрофлора шкіри. Поверхню шкіри людини найчастіше заселяють мікрококи, сарцини, коринебактерії, стафілококи. На шкірі однієї людини міститься близько 1 млрд мікробних клітин. Живляться вони виділеннями жирових і потових залоз, відмерлими клітинами і продуктами їх розпаду. Мікроорганізми міцно закріплюються в потових, сальних залозах, волосяних фолікулах і навіть старанним миттям їх не можна видалити. Найчастіше інфікуються відкриті частини тіла, головним чином руки. Оцінка чистоти рук наведена в табл. 13.

Таблиця 13

Оцінка чистоти рук за загальною кількістю МАФАМ

На поверхні шкіри рук зустрічаються кишкова паличка, спори бактерій, стафілококи, стрептококи, дріжджі, плісеневі гриби. При роботі з ґрунтом можуть потрапити збудники правця, ботулізму, газової гангрени та ін. Порушення санітарно-гігієнічного режиму, нормальних умов праці та побуту часто є причиною гноячкових, грибкових та інших уражень шкірних покровів людського тіла.

Мікрофлора ротової порожнини і горла. У порожнині рота і горла є досить сприятливі умови для мікроорганізмів. Поживним се­редовищем є слина, у якій містяться білки, вуглеводи, амінокислоти, неорганічні речовини. Більшість видів мікроорганізмів порожнини рота - аероби і факультативні анаероби. Постійно зустрічаються Treponema dentinum, Candida albicans, Actinomyces israelii. Ha поверхні язика завжди багато Streptococcus salivarius. Мешканцями горла є мікрококи, пневмококи, представники родів Bacteroides, Spirillium, а також лактобацили Кількісний і видовий склад мікробів порожнини рота залежить від виду харчування і віку.

Мікрофлора дихальних шляхів залежить від складу повітря, яке людина вдихає. У порожнині носа завжди присутні мікрококи, стафі­лококи, стрептококи, диплококи, дифтероїди, капсульні грамнегативні бактерії, зустрічаються мікоплазми та аденовіруси.

Більшість мікроорганізмів затримується у порожнині носа, невелика кількість їх проникає у верхні відділи дихальних шляхів. Бронхіоли й альвеоли не містять мікроорганізмів і практично стерильні. На носовій оболонці верхніх дихальних шляхів (носоглот­ка, зів) мікрофлора бідніша, оскільки, осівши, мікроорганізми гинуть під дією речовин слизу, який містить бактерицидні речовини муцин і лізоцим.

Мікрофлора шлунково-кишкового тракту. У стравоході міс­титься мало мікроорганізмів. Сюди вони потрапляють з ротової по­рожнини разом з їжею. У стравоході тривалий час затримуються ста­філококи, палички дифтерії, деякі молочнокислі бактерії та дріжджі.

У шлунок мікроорганізми надходять з їжею. Кількість їх не перевищує 103-104 мікробних тіл в 1 см3 шлункового вмісту. Тут зустрічаються сарцини, дріжджі, спороносні палички. Розмноження мікроорганізмів неможливе у зв’язку з кислою реакцією шлункового соку. При порушенні нормальної роботи шлунка кислотність шлунко­вого соку змінюється, що може бути причиною розмноження у ньому сінної палички, молочнокислих, дизентерійних, паратифозних та інших патогенних бактерій, дріжджів.

Порожнина дванадцятипалої кишки у нормі є стерильною. Іноді виявляють гриби і Streptococcus faecalis. У тонкому відділі кишечнику мікроорганізмів небагато. Можуть знаходитись ентерококи, молочно­кислі бактерії, клостридії, зрідка - сарцини і гриби.

У товстому кишечнику і прямій кишці мікроорганізмів дуже багато (1012 клітин у 1 г калових мас). За добу доросла людина виділяє з екскрементами близько 17 трильйонів мікроорганізмів.

124

У складі мікрофлори кишечнику виявлено більше 260 видів мікроорганізмів. Основну масу складають анаеробні біфідобактерії та бактероїди (анаероби, які не утворюють спор). Факультативно-анаеробна мікрофлора представлена кишковою паличкою, лактобацилами і ентерококами. Постійно виявляють у незначних кількостях протей, стафілококи, клостридії, дріжджі, ентеровіруси.

Мікрофлора кишечнику активно бере участь у травленні. Так, Clostridium perfringens, який є постійним мешканцем кишечнику виробляє травні ферменти, Escherichia coli та інші бактерії синтезують необхідні для організму вітаміни: В1, В2, В6, біотин, фолат, РР, інозит, К. Мікроби-антагоністи (ацидофільна, болгарська палички, актиноміцети та ін.) протидіють розмноженню ентеропатогенних бактерій. Під впливом кишкових бактерій відбувається частковий гідроліз целюлози, геміцелюлози та пектинових речовин. На цьому етапі травлення утворюються органічні кислоти, гази (Н2, С02, H2S, СН4) та деякі токсичні продукти (індол, скатол, крезол та ін.), які за нормальних умов знешкоджуються у печінці. Кишкові бактерії постійно підтримують легке фізіологічне запалення у кишковій порожнині й таким чином стимулюють утворення окремих видів антитіл в організмі, на кінцевих етапах травлення запобігають ферментації вуглеводів і гниттю білкових речовин. Кишкова мікрофлора може з нітритів синтезувати нітрозо сполуки, які є сильними канцерогенами.

Останнім часом доведено, що мікрофлора товстої кишки метаболізує неперетравлені у тонкій кишці залишки рослинної їжі, сполучної тканини м’яса і перетворює їх на жирні та молочну кислоти, етанол, які утилізовуються слизовою оболонкою товстої кишки.

Слід зазначити, що травний тракт у новонароджених стерильний. Через деякий час він заселяється мікрофлорою, яка потрапляє головним чином під час годування молоком. Надалі у кишечнику немовлят встановлюється специфічна мікрофлора, у якій переважають біфідобактерії. З припиненням годування дітей молоком ці бактерії зникають, а мікрофлора кишок повністю змінюється.

Між різними видами мікроорганізмів, які становлять постійну мікрофлору людини, й організмом людини встановлюється певна рівновага. При порушенні цієї рівноваги створюються умови для переважного розвитку неспецифічних бактерій і відбувається зміна співвідношення різних видів бактерій, що призводить до дисбактеріозу.

125