- •Курсова робота
- •Реферат
- •Розділ I літературний огляд
- •1.1Особливості відбору проб води
- •1.2 Хімічний склад води
- •1.3. Нормування якості питної води
- •Розділ II експериментальна частина
- •2.1 Методи аналізу
- •2.1.1 Хімічні методи
- •2.1.2 Електрохімічні методи
- •2.1.3 Оптичні методи
- •2.1.4 Хроматографічні методи
- •2.2 Визначення лужності питної води
- •2.4 Техніка безпеки
- •Список використаної літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Додаток 3
Розділ II експериментальна частина
2.1 Методи аналізу
Залежно від кількості й точності визначень аналіз може бути повним, скороченим і польовим. При повному санітарно-хімічному аналізі отримують докладну характеристику води поверхневого джерела централізованого водопостачання і артезіанських свердловин, що вводять в експлуатацію. Проводять його в стаціонарних умовах (лабораторіях) найточнішими методами.
Фізико-хімічні, або інструментальні, методи аналізу ґрунтуються на вимірюванні за допомогою приладів (інструментів) певних фізичних властивостей та параметрів системи, які виникають або змінюються в ході виконання аналітичної реакції. Бурхливий розвиток фізико-хімічних методів аналізу викликаний тим, що класичні методи хімічного аналізу – гравіметрія, титрометрія – не в змозі задовольнити чисельні вимоги галузей промисловості: хімічної, фармацевтичної, металургійної, напівпровідникової, атомної та ін., які вимагають підвищення чутливості методів до 10–8-10–9%, їх селективності і експресності. Це дозволяє управляти технологічним процесом за даними хімічного аналізу, а також виконувати його в автоматичному режимі і дистанційно.[2., с.314]
2.1.1 Хімічні методи
Кількісні методи хімічного аналізу підрозділяють на гравіметричний, титрометричний, газометричний та кількісний елементний аналіз.
Гравіметричний (ваговий). Гравіметричний метод ґрунтується на зважуванні досліджуваної речовини у вигляді малорозчинних сполук або відгонки органічних розчинників (після екстракції). Метод точний, але тривалий за часом, бо передбачає такі операції, як фільтрування, промивання, висушування (або прожарювання) до постійної маси. Даним методом можливо визначити сульфати, солі хініну, бензилпеніціліну, прогестерону, алкалоїдів, деякі вітаміни.
Титрометричний (об’ємний). Найбільше застосування отримав титрометричний метод. Основна операція методу – титрування, полягає в поступовому додаванні до розчину речовини, що аналізують, титрованого розчину до точки еквівалентності. За виміряним обсягом титрованого розчину розраховують кількісний вміст речовини. До цього методу відносяться осаджувальне титрування, кислотно-основне титрування, окисно-відновне титрування, комплекснометричий метод (для неорганічних і елементоорганічних сполук), нітритометрія (для визначення сульфаніламідних препаратів). В сучасному аналізі важливе місце посідає титрування в неводних розчинах. Такий вид титрування має перевагу перед водним титруванням тому, що дозволяє визначати концентрацію слабких кислот і основ, часто мало розчинних у воді. Цей метод дозволяє також визначати солі слабких кислот і слабких основ, які неможливо відтитрувати у воді. Зручний метод також для аналізу багатокомпонентних сумішей, який часто проводять без їх попереднього розділення. Метод дозволяє визначати фізіологічно активну частину в солях алкалоїдів. Метод неводного титрування дає більш точні результати в порівнянні з титруванням у воді, оскільки розміри крапель неводних розчинників титрованих розчинів менше крапель водних розчинів внаслідок меншого поверхневого натягу. [3., с.276]
