- •Курсова робота
- •Реферат
- •Розділ I літературний огляд
- •1.1Особливості відбору проб води
- •1.2 Хімічний склад води
- •1.3. Нормування якості питної води
- •Розділ II експериментальна частина
- •2.1 Методи аналізу
- •2.1.1 Хімічні методи
- •2.1.2 Електрохімічні методи
- •2.1.3 Оптичні методи
- •2.1.4 Хроматографічні методи
- •2.2 Визначення лужності питної води
- •2.4 Техніка безпеки
- •Список використаної літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Додаток 3
2.1.2 Електрохімічні методи
Електрохімічні методи аналізу ґрунтуються на залежності електричних параметрів: сили струму, напруги, рівноважних електродних потенціалів, електричної провідності, кількості електрики – від концентрації досліджуваної речовини в розчині. До електрохімічних методів відносять полярографію, потенціалометрію, кондуктометрію.
Полярографія — електрохімічний метод, в основі якого лежить автоматична реєстрація сили струму при поступовому збільшенні напруги на електродах, занурених у досліджуваний розчин. Під час проходження струму в процесі електровідновлення або електроокиснення на полярограмах з’являються ділянки, на яких сила струму пропорційна концентрації реагуючих речовин. Зміна висоти полярограм дає уявлення про концентрацію речовини.
У полярографічному методі використовують явище концентраційної поляризації, що виникає на електроді з малою поверхнею під час пропускання електричного струму крізь розчин електролітів. За допомогою полярографії можна виявляти наявність і концентрацію багатьох біомолекул (амінокислот, гормонів, вітамінів, вуглеводів) та їх компонентів.
Кондуктометрія. Однією з найважливіших фізико-хімічних властивостей водних розчинів є здатність проводити електричний струм, що зумовлено переміщенням катіонів та аніонів у електроліті. Здатність розчину проводити електричний струм характеризує його опір і електропровідність. Кондуктометричний метод аналізу поділяють на аналітичний і титрометричний.
При аналітичному (кількісному) методі визначення будують графік залежності електропровідності розчину від концентрації речовини, яку аналізують. За визначенням електропровідності розчину та за допомогою графіка знаходять концентрацію аналізованої речовини. Кондуктометричне титрування має велике практичне значення для визначення активності деяких ферментів (зокрема, амінотрансфераз, кислої та лужної фосфатаз, холінестерази, лактатдегідрогенази та ін.).
Потенціометрія. Ґрунтується на залежності потенціалу електрода від фізичних та фізико-хімічних процесів, що відбуваються в розчині. Величина потенціалу залежить від складу та концентрації (активності) йонів у розчині, характеру хімічних реакцій, природи електрода та інших чинників. При постійній величині потенціалу одного електрода за значенням електрорушійної сили можна визначити потенціал другого електрода редокс-пари.
Потенціометричний метод аналізу застосовують для знаходження точки еквівалентності при титрометричних визначеннях (потенціометричне титрування) за різкою зміною потенціалу індикаторного електрода поблизу точки еквівалентності (стрибок потенціалу). Потенціометрію застосовують також для визначення концентрації йонів у розчині (пряма потенціометрія). За допомогою потенціометричного методу визначають концентрацію йонів Гідрогену (рН-метрія) та концентрацію йонів Nа+, К+, Сl- тощо (йонометрія). [5., с.194]
2.1.3 Оптичні методи
Оптичні методи дослідження, методи аналізу речовин, засновані на вивченні їх оптичних властивостей. До оптичних методів дослідження відносяться: фотометричні методи, нефелометрія і турбидиметрія, рефрактометрія, поляриметрія, спектральний та люмінесцентний аналізи.
До фотометричним методів відносять спектрофотометрію і фотоколориметрію, заснованих на вимірюванні поглинання світла обумовленою речовиною у видимій, ультрафіолетовій і інфрачервоній областях спектру.
В основі нефелометрії і турбидиметрії лежить явище розсіювання та поглинання світла твердими або колоїдними частинками, що знаходяться в розчині. Нефелометрія заснована на вимірюванні інтенсивності світлового потоку, розсіяного твердими частинками, що знаходяться в розчині; турбидиметрія - на вимірі ослаблення інтенсивності світлового потоку, що пройшов через розчин, що містить тверді частинки (інтенсивність зменшується внаслідок поглинання і розсіювання світлового потоку).
Спектральний аналіз - якісний і кількісний аналіз складу речовини, заснований на дослідженні його оптичних спектрів. Розрізняють атомний, емісійний, спектральний (по оптичних спектрах випромінювання атомів), атомно-абсорбційний (оптичними спектрами поглинання атомів) аналізи.
Люмінесцентні методи аналізу складу речовини засновані на люмінесценції - свічення під впливом опромінення світлом, електронами, в результаті хімічних реакцій і т. д. В залежності від тривалості світіння розрізняють флюоресценцію і фосфоресценцію. Кількісний аналіз здійснюють на основі залежності інтенсивності флуоресцентного випромінювання від концентрації речовини. [10., с.439]
