20. Бюджетна політика України на сучасному етапі її розвитку .

Бюджетна політика держави - це діяльність органів державної влади, державного управління та місцевого самоврядування з визначення стратегічної мети, напрямів, завдань і пріоритетів розвитку бюджетних відносин, засобів бюджетної тактики для їхнього досягнення, а також застосування цих засобів.

Основними напрямами бюджетної політики держави на сучасному етапі є:

– створення соціально-орієнтованої ринкової економіки;

– стабілізація економічного середовища як передумови розвитку бізнесу;

– досягнення довготривалого економічного зростання;

– підвищення життєвого рівня населення.

За останні роки бюджетна політика в Україні під впливом політичних та організаційних чинників зазнала значних змін. При цьому вона не відзначалася стабільністю та послідовністю. Зміни у складі урядових команд призводили не тільки до запровадження різних важелів її реалізації. Суттєві корективи вносилися також у визначення цілей та пріоритетів бюджетної політики. Це стало основою різноспрямованого її впливу на розвиток економіки та розв'язання соціальних проблем в Україні.

При цьому бюджетна політика орієнтувалася переважно для споживання і трансфертів, і в меншій мірі – для державних інвестицій. Було досягнуто зростання платоспроможного попиту громадян, який, утім, не перетворився на потужний стимул інвестиційної діяльності й розвитку вітчизняного виробництва. Бюджетне фінансування слід використовувати лише для стратегічно важливих та пріоритетних галузей економіки держави. Це випливає з розгляду прямих засобів державного регулювання інвестиційної діяльності. Основними об’єктами такого виду фінансування є об’єкти, визначені на макрорівні Кабінетом Міністрів з подальшим затвердженням їх вищим законодавчим органом України – Верховною Радою України. Передумовою бюджетного фінансування є необхідність забезпечення економічної стабільності та незалежності держави, підтримання життєдіяльності головних галузей економіки, забезпечення державної безпеки, проведення структурної перебудови.

21.Назвіть найважливіші умови ефективності проведення бюджетної політики.

Під ефективністю бюджетної політики слід розуміти ступінь досягнення встановлених при бюджетуванні цілей з позицій державних інтересів – зміцнення доходної частини бюджетів і створення умов макроекономічної стабілізації; ефективність характеризує результативність здійснення бюджетного процесу по створенню державою засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування і оптимального розподілу фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку.

Так, принципи ефективної бюджетної політики формуються на базі вимог до бюджетної системи країни, що закріплені бюджетним кодексом країни (єдності, повноти, достовірності, об’єктивності тощо) та на сучасному етапі характеризуються наступними системно-ситуативними положеннями, серед яких:

– проведення бюджетних реформ на базі наукового обґрунтування та координації дій (розробки узгоджених концепції, стратегії та тактики бюджетування), підвищення якості прогнозів макроекономічних показників, що використовуються в бюджетному плануванні;

– врахування світового досвіду бюджетного реформування з метою гармонізації, уніфікації та спрощення фінансової системи країни та її інституцій, зростання рівня її прозорості, подолання суперечливості, недостатньої визначеності та подвійності функцій державного управління, спричинених ускладненою системою органів бюджетного процесу (в тому числі й неефективного контролю);

- комплексний підхід до реформування бюджетного процесу як на державному і місцевому рівнях, так і та рівні міжбюджетних відносин ;

- підвищення результативності бюджетних витрат за рахунок застосування програмно-цільових засад , орієнтація бюджетної системи на досягнення конкретних результатів (за відповідними програмами розвитку);

- удосконалення системи бюджетної статистики та діагностики (аналізу, оцінки та прогнозування) основних індикаторів бюджетної безпеки (рівня перерозподілу ВВП через зведений бюджет, обсягу трансфертів, структура джерел покриття дефіциту бюджету, амплітуди коливань питомих видатків за регіонами тощо) у системному аналізі з індикаторами грошово-кредитної, боргової та валютної безпеки;

- розробка поетапної стратегії скорочення бюджетного дефіциту за рахунок нарощення власного доходного потенціалу, підвищення рівня управління державним боргом шляхом реалізації сучасної стратегії залучення позичкового капіталу, інвентаризації та класифікації всіх боргів, трансформації структури боргу, недопущення практики прийняття виключних рішень, не підпорядкованих єдиній борговій політиці, ліквідація прихованого дефіциту;

- удосконалення системи оцінки бюджетних ризиків шляхом гармонізації та конкретизації нормативно-правової бази, що регламентує бюджетний процес, чітко визначає повноваження і обов'язки, відповідальність всіх його учасників та ін.

Місце механізму забезпечення ефективності бюджетної політики серед важелів фінансової безпеки є визначальним, оскільки його дія спрямована на досягнення задач економічного розвитку країни, що є основою відновлення інвестиційної активності реального сектору та стимулом збільшення притоку капіталі в Україну.

22.На основі літературних джерел з історії фінансів проаналізуйте як змінилась бюджетна політика на окремих етапах розвитку країни?

Еволюція пріоритетів бюджетної політики України:

1 етап (1992-1995 рр.):

1) фінансування народного господарства;

2)соціальний захист населення;

3)освіта і охорона здоров’я.

2 етап (1996-2000 рр.):

1)посилення соціальної орієнтації бюджету;

2)створення умов для макроекономічної стабілізації економіки та сприяння її структурній перебудові;

3)скорочення загального розміру дефіциту бюджету;

4)встановлення граничного рівня перерозподілу ВВП через дохідну частину бюджету з урахуванням фондів цільового призначення.

3 етап (2001-2004 рр.):

1)створення соціально орієнтованої ринкової економіки;

2)посилення соціальної спрямованості бюджету ;

3)стабілізація економічного середовища як передумови розвитку бізнесу;

4)досягнення довготривалого економічного зростання;

5) підвищення життєвого рівня населення;

6)забезпечення збалансованості бюджету;

7)послаблення боргового навантаження на державні фінанси.

4 етап (2005-2008 рр.):

1) забезпечення соціального спрямування бюджету;

2) підвищення питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України;

3)досягнення макроекономічної стабільності, зокрема за рахунок зниження рівня інфляції та стабілізації валютного курсу;

4) встановлення граничного розміру дефіциту;

5) утримання обсягу державного боргу відносно ВВП на економічно безпечному рівні;

6)сприяння розвитку підприємницької діяльності;

7) забезпечення реалізації справедливої державної політики щодо соціального захисту населення.