31. Показники ефективності державної регіональної фінансової політики.

Для оцінки ефективності складових регіональної фінансової політики пропонується використовувати

показники зростання обсягу інвестицій в основний капітал, податкових надходжень та бюджетної забезпеченості регіону на душу населення. За результатами оцінки ефективності регіональної фінансової політики здійснюється позиціонування у фінансовій матриці (рис.).

По відношенню до діагоналі матриці можна виділити три зони: 1) зона створення додаткових резервів фінансового потенціалу регіону, що характерна для розширеного типу відтворювального процесу; 2) зона споживання накопичених раніше фінансових резервів, що є звуженим типом відтворення фінансового потенціалу; 3) зона рівноважного стану, що визначається розміром споживання на рівні накопичення в поточному періоді й характеризує просте відтворення фінансового потенціалу регіону.

	Тврп < 100%	Тврп = 100%	Тврп > 100%
Тсфп > 100%	Просте відтворення ФПР	Розширений тип відтворення ФПР	Розширений тип відтворення ФПР
Тсфп = 100%	Звужений тип відтворення ФПР	Просте відтворення ФПР	Розширений тип відтворення ФПР
Тсфп < 100%	Звужений тип відтворення ФПР	Звужений тип відтворення ФПР	Просте відтворення ФПР

Позначення: ФПР — фінансовий потенціал регіону, Тврп — темп зростання Валового регіонального продукту на душу населення, Тсфп — темп зростання сукупного фінансового потенціалу регіону

Від ефективності регіональної фінансової політики залежить стабільність виконання всіх функцій регіонального рівня управління. Управління регіональними фінансовими ресурсами можливо тільки за умови узгодженості між основними видами фінансової політики, яка досягається шляхом об’єднання в єдину регіональну фінансову політику. Забезпеченню стійкого соціально-економічного розвитку регіону сприятиме переорієнтація регіональної фінансової політики на вирішення наступних завдань: першочергове підвищення ефективності реального сектора економіки регіону; створення умов для зростання інвестиційної привабливості підприємств регіону; оптимізація використання природно-ресурсного потенціалу та інфраструктури регіону; підтримка інноваційної діяльності; підвищення якості трудових ресурсів і рівня життя населення.

32. Правова основа функціонування державної регіональної фінансової політики.

Основними нормативно-правовими документами, що визначають сучасну практику управління регіонами та його фінансове забезпечен­ня, є Конституція і Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації'", Бюджетний кодекс і Закон України "Про державний бюджет". Вони передбачають, з одно­го боку, принципи збереження України як унітарної держави, узго­дження інтересів регіонів із загальнодержавними й міжрегіональними інтересами, із з другого - можливості передачі регіонам широких пов­новажень у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку.

Активну регіональну політику затверджує Стратегія економічної та соціальної політики України. У Програмі діяль­ності Кабінету Міністрів України "Реформи заради добробуту" визна­чаються нові умови розвитку регіонів, підноситься їх роль в досягнен­ні стратегічних цілей урядової політики. Принципи й заходи реалізації державної регіональної політики як складової частини національної стратегії соціально-економічного розвитку України відображено в Концепції державної регіональної політики.

Одним з основних законодавчих документів, що є підґрунтям регіональної політики в Україні, є Концепція державної регіональної політики (Указ Президента України від 25.05.2001 №341), в якій поставлено завдання з вдосконалення фінансової спроможності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Але на практиці повної реалізації її основних принципів та завдань не відбулось. Це призвело до того, що більшість місцевих бюджетів в Україні є дотаційними, органи місцевої влади не зацікавлені в збільшенні доходів до місцевих бюджетів, основним видом міжбюджетних трансфертів є дотації вирівнювання, а коштів на капітальні вкладення, спільне фінансування спорудження об‘єктів економічної інфраструктури регіонального значення в державі не вистачає.