Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книга Охорона праці в галузі на друк(правка).doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8 Мб
Скачать
☆
    1. Застосування системного аналізу промислової безпеки нафтогазової галузі.

3.3.1 Загальні положення.

Як відмічалося раніше суб'єкт господарської діяльності (замовник) за участю проектної організації повинен забезпечити розробку низки передпроектних та проектних матеріалів, в тому числі ОВНС, ПЛАС тощо, в яких окрім інших питань розглядаються та пропонуються заходи щодо забезпечення загальної безпеки об'єкта та навколишнього середовища, аналізується ступінь небезпек, які можуть виникнути в процесі функціювання об'єкта, дається оцінка ризику їх виникнення. На підставі цих матеріалів складаються ПЛАС та декларація безпеки, які разом з відповідними проектними та іншими матеріалами дають право для отримання дозволу на будівництво об'єкту.

Серед головних напрямів діяльності нафтогазової галузі виділяється будівництво свердловин, видобування та підготовка до подальшого використання продукції свердловин, транспортування та зберігання нафти і газу. В межах кожного з напрямів діяльності галузі функціонують різноманітні підприємства та організації, які сприяють вирішенню технічних, технологічних, соціальних та організаційних питань. Таким чином нафтогазова галузь являє собою складну систему з розгалуженою організаційно-управлінською структурою. Структура та функції складових такої системи залежать від багатьох чинників(технологічного, геологічного, кліматичного, геоморфологічного характеру).

Промислова безпека в нафтогазовій галузі має багатоплановий характер, особливості якого розглядаються технікою безпеки за видами робіт, гігієною праці, пожежною безпекою тощо. Кожна з її складових має у свою чергу розвинуту структуру зв’язків та велику кількість компонентів. Отже в загальній структурі промислової безпеки наявна складна структура багаточислених зв’язків, в якій кожний із складових компонентів за певних умов може стати ініціатором небезпеки та різних форм її проявів (небажаної події). Однак завдяки застосування заходів і засобів упереджувального характеру (див. розділ 1) , жоден з компонентів аналізованої системи не в змозі сформувати небажану подію самостійно. Формування та прояви промислової небезпеки можливі лише у разі аномального ( «не штатного») функціювання системи, відповідного розладу її роботи.

Відомо, що гарантована відсутність небажаних подій можлива за певних умов повного виконання правил безпеки, надійності технологічного обладнання та технології робіт, відсутності помилок в роботі людини-оператора. Дотримання цих умов лежить в основі заходів промислової безпеки, а причини їх порушення визначають умови утворення та формування промислової небезпеки. Досліджують ці умови в процесі аналізу тих властивостей систем, які можуть привести до порушення узгодженості в її функціюванні. З викладеного стає зрозумілим, що таке дослідження може бути здійснено із застосуванням системного методу.

Для сучасних нафтогазових виробничих систем є характерною наявність при зберіганні та обертанні в промисловому обладнані, комунікаціях, ємностях та устаткуванні, великих обсягів нафти і газу, здатних до загоряння та утворення вибухонебезпечних сумішей з повітрям. При виконанні цілого ряду робіт може мати місце скупчення значної кількості персоналу та устаткування на обмеженій за розмірами ділянці, що суттєво підвищує ризик травмування чи ушкодження у разі проявів небезпечних чи шкідливих виробничих чинників. Роль цих небезпек суттєво збільшуються у зв'язку з тим, що головні технологічні процеси в галузі протікають під значними надлишковими тисками, часто у несприятливих кліматичних та геоморфологічних умовах. Тобто, існує можливість утворення вибухопожежонебезпечних концентрацій горючих газів та парів, що створює для галузі одну із найголовніших потенційних небезпек - «газову небезпеку ».

Масштаби проявів цієї небезпеки можуть розширюватись за рахунок присутності токсичних компонентів, підвищених температур тощо. Наслідком проявів газової небезпеки можуть бути вибухи, пожежі, аварії, нещасні випадки. На профілактику подібних небезпек об'єктів нафтогазової галузі спрямовані усі упереджувальні заходи з об'ємно-просторового проектування, застосування надійних технологічних процесів і обладнання та інші засоби зниження ймовірності формування небезпек.

У зв'язку з цим ціль системного аналізу промислової небезпеки полягає у виявлені та дослідженні причин, які здатні впливати на виникнення небажаної події(травм, пожеж, вибухів, аварій, катастроф тощо) та у розробці упереджувальних заходів, які б сприяли зменшенню ймовірності їх проявів.

Будь яка небезпека може бути реалізована внаслідок проявів однієї або декількох(у пере­важній більшості випадків) причин. Тому упередження проявів небезпек базується на їх ідентифікації.

Під цим терміном слід розуміти процес виявлення та встановлення кількісних, часових, просторових та інших характеристик, які необхідні та достатні для розробки профілактичних, оперативних заходів, спрямованих на забезпечення відповідного рівня промислової безпеки. В процесі ідентифікації виявляється номенклатура небезпек, ймовірність їх проявів, просторова локалізація(координати), можливі збитки та інші характеристики, потрібні для розв'язання конкретної задачі.

Як відомо, умови за яких відбувається реалізація потенційних небезпек називають причинами, а сукупність обставин, які призводять до проявів небезпек, має наслідком небажану подію.

Логічний процес переходу потенційної небезпеки в небажану подію (наслідок) має наступну послідовність: небезпека - причина - небажана подія.

Одна й таж небезпека може викликати появу небажаної події внаслідок різних причин; тому в основу профілактики виникнення небажаних подій покладено пошук (розпізнавання) причин та виявлення причинно - наслідкових зв'язків між причинами та наслідком їх проявів. Виявлення тісноти причинно - наслідкових зв'язків має виключно важливе значення при проведенні аналізу виробничого травматизму, професійної захворюваності, випадків аварій, виконанні судово - технічної експертизи тощо.

З викладеного можна зробити висновок, що причини та небезпеки, які за певних умов можуть призвести до небажаної події, утворюють структури та зв'язки, яким притаманні властивості системи.

При графічному зображенні цих зв'язків можна помітити деяку схожість його з розгалуженим деревом. Це дало підстави дослідникам в галузі промислової безпеки застосувати терміни: «дерево причин», «дерево небезпек», «дерево подій», «дерево відмов».

Метод побудови «дерев» є дуже зручним та результативним при дослідженні причин та причинно-наслідкових зв'язків в процесі виявлення небажаних подій (аварій, травм, тощо). Його доцільно також використовувати для розв'язання обернених задач, визначення достатніх якісних та кількісних характеристик первинних елементів системи виходячи з заданого рівня безпеки (ризику) для об'єкта дослідження.

Процес розгалуження «дерева» є багатоступеневим, тому іноді виникає потреба у введенні обмежень, які б встановлювали його границі, що визначаються виходячи з цілі дослідження та логічної доцільності отримання нових розгалужень.

Логічні операції дослідження систем позначаються відповідними умовними позначеннями. Найчастіше використовуються операції «І» та операції «АБО».

Операції «І» застосовуються коли для отримання певної події потрібне виконання усіх умов на вході, а операція «АБО», коли для досягнення очікуваної події достатньо відбутися хоча б одній із умов на вході ( рис 3.3).

Тобто для того, щоб відбулася подія А, повинні відбутися події Б і В; подія Г може відбутися у разі якщо відбудеться будь-яка з подій - Д або Е.

При наявності даних про ймовірність частоти виникнення первинних подій можна розрахувати ймовірність (Р) кінцевої події, якщо рухатись від первинних подій в напрямку кінцевої події. Для цього використовують наступні залежності:

Ра = Рб . Рв, або Рг = РД + Ре – РД . РЕ ,

де Р -імовірність відповідної події.

Як уже відмічалося раніше відповідальним етапом у дослідженні системних задач є встановлення параметрів або границь системи, оскільки надмірність в аналізі загальних маловпливових елементів, які важко піддаються достовірній оцінці, може призвести до невизначеності результатів.

І навпаки: якщо система буде надмірно обмежена, то може мати місце втрата корисної інформації, що призведе до зниження достовірності отриманих результатів, їх повноти.

Узгодження цих протилежних підходів в процесі аналізу задач промислової безпеки можна знайти на шляху пошуку подій, на які з допомогою упереджувальних заходів можливо реально впливати з метою досягнення більш високого рівня безпеки за умов конкретної ситуації.

Таким чином, у вирішенні задач промислової безпеки метод «дерева», якому притаманні елементи системного аналізу, дає можливість:

- проводити аналіз небезпек з метою визначення небажаної події;

- здійснити пошук особливостей системи, яка впливає на здійснення небажаної події;

- створювати графічне відображення системи та інтерпретувати її з виявленням зв'язків між її складовими елементами;

- проводити якісний та кількісний аналіз впливу окремих елементів системи на її функціювання в цілому;

- виділяти найбільш впливові елементи системи на здійснення кінцевої мети аналізу;

- давати оцінку впливу відмови окремого елемента системи на кінцеву подію;

- встановлювати вимоги щодо експлуатаційної надійності окремих елементів системи (машини, обладнання, посудини під тиском, тощо);

- аналізувати причинно-наслідкові зв'язки у виробничому травматизмі;

- при невідповідності системи заданому рівню безпеки виконувати аналіз

в напрямку пошуку первинних подій, які мають найбільший вплив на виникнення небажаної події.

Методи «дерева» знайшли досить широке застосування у практиці розв'язання задач промислової безпеки. їх використовують як для дослідження відмов окремого обладнання, устаткування, так і для аналізу функціювання складних виробничих комплексів та систем.

Відомі успішні спроби застосування методу в аналізі причин виробничого травматизму, оцінці ступеня ризику проявів небезпек техногенного характеру для об'єктів підвищеною небезпекою, тощо [4,5 та ін. ].