Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книга Охорона праці в галузі на друк(правка).doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

5.3.2 Визначення ризиків виникнення нештатних ситуацій на об’єктах гтс.

Розгалужені на значній території трубопровідні системи, які широко використовуються у нафтогазовій галузі, характеризуються високим рівнем ризику створення нештатних ситуацій. Тому аналіз ризику виникнення аварій або відмов, головна суть якого полягає у ідентифікації небезпек та оцінці можливостей їх проявів, складає відповідальну частину системи керування промисловою безпекою. Одним із головних завдань цієї системи є упередження можливості виникнення аварії та відмов, тобто підтримання потрібного рівня промислової безпеки.

Безпечна експлуатація СТС та ОПН в сучасних умовах здійснюється впровадженням багаторівневих розподілених автоматизованих систем керування технологічними процесами (PACK ТП) [ 11].

Аналіз нештатних ситуацій звичайно здійснюють використовуючи частотний метод на базі статистичних даних. Стосовно ГТС то більш ефективним вважається метод обробки даних у режимі реального часу у PACK ТП.

В [12] пропонується метод розрахунку ризику виникнення нештатних або аварійних ситуацій та інтегральних показників рівня промислової безпеки як на окремому об’єкті, так і для групи об’єктів у режимі реального часу за параметрами, що контролюються у PACK ТП.

У загальному випадку ризик виникнення НС або аварій R(x) за параметрами Х розраховують за формулою:

R(x )= ba(P*a min+P*a max)+bp( P*p min+P*p max)+bn( P*n min+P*n max),

де (P*a min; P*a max) ( P*p min;P*p max) ( P*n min;P*n max) – частоти потрапляння мінімальних та максимальних значень у області відповідно аварійних, попереджувальних та нормативних технологічних уставок;

ba, bp, bn - значення бальних коефіцієнтів тяжкості наслідків небезпечної ситуації у відповідних областях.

Відповідні частоти розраховуються за формулою:

P*𝑖 = ,

де – кількість потраплянь вимірюваних значень в і-ту область,

n – число виконаних вимірювань.

Ризик виникнення небажаних подій досягає максимального значення, коли усі вимірювані значення сигналу Х належать до області аварійного стану технологічної обстановки (максимальної або мінімальної). При цьому P*a max = 1, або P*a min = 1, а частоти потрапляння в інші області дорівнюють нулю.

Якщо на об’єкті контролюється n незалежних сигналів, то середньозважений ризик виникнення небажаних подій на об’єкті o(x)= ,

де - ваговий коефіцієнт впливу контрольованого параметру на ризик виникнення небажаної події (встановлюються статистичним методом або методом експертних оцінок).

Середньозважений ризик виникнення небажаної події (НП) у разі наявності групи із m об’єктів g(s) розраховується за аналогічною формулою:

g(s)

- ваговий коефіцієнт імовірності виникнення НП на об’єктах, що входять до групи.

Показник промислової безпеки обладнання розглядається як ступінь віддаленості ризику виникнення небажаних подій від максимального значення. Тобто,

100%.

Інтегральний показник промислової безпеки об’єкта розраховується за формулою:

= 100% ,

а для групи, що складається з m об’єктів відповідно: = 100% .

Значення вагових коефіцієнтів знаходять виходячи із статистичних даних про частоту аварійних відмов обладнання. З цією метою об’єкти об’єднуються у групи за технологічним призначенням та близькими значеннями частоти відмов. У виділеній групі вибирають об’єкт із максимальним значенням відмов, для якого ваговий коефіцієнт приймається рівним 1. Величини інших вагових коефіцієнтів об’єктів знаходять діленнм частоти відмов на цьому об’єкті на максимальну частоту відмов об’єктів в групі.

Розрахунок вагових коефіцієнтів впливу контрольних НП на об’єкті проводиться за аналогічною схемою (методикою).

Дані щодо частоти відмов та вагових коефіцієнтів на об’єктах ГТС за [12 ] наведено в таблиці 5.1.

Пропонована [ 13 ] методика дозволяє при наявності достатньої бази даних про відмови системи або її окремих елементів оцінити рівень промислової безпеки та можливість виникнення нештатних ситуацій для прийняття відповідних упереджувальних заходів.

Таблиця 5.1 Показники експлуатаційної надійності ГПА встановлених на КС

газопроводів Союз та УПУ

Найменування об’єкта

Частота відмов

Ваговий коефіцієнт

Значення

Одиниці вимірювання

Компресорні станції (КС)

І група об’єктів

Газоперекачувальний агрегат (ГПА)

1 10-4

агрегат/рік

1,0

Апарат повітряного охолодження (АПО)

2,5 10-5

блок/рік

0,25

Кранові вузли, трійники

1,5 10-5

елемент/рік

0,15

ІІ група об’єктів

Вхідний газопровід-шлейф, підземний

2 10-7

1/(м рік)

0,13

Вихідний газопровід-шлейф, підземний

4 10-7

0,27

Всмоктувальний колектор(d=1020мм) і трубопроводи ГПА (d=720мм), колектор і підземні трубопроводи пускового контуру(d=426…720мм)

6 10-7

0,4

Нагнітальний колектор (d=1020мм) і підземні трубопроводи ГПА (d=720мм)

9 10-7

0,6

Наземну всмоктувальні трубопроводи ГПА (d=720мм) і наземні трубопроводи пускового контуру (d=426мм)

12 10-7

0,8

Наземні нагнітальні трубопроводи ГПА (d=720мм)

15 10-7

1

Трубопроводи паливного газу (d=200мм)

6 10-7

0,4

Трубопроводи умовного діаметра менше ніж 200мм

12 10-7

0,8

Продовження таблиці 5.1

Газорозподільні станції (ГРС)

ІІІ група об’єктів

Блоки редукції

2 10-5

блок/рік

0,8

Пиловловлювачі

2,5 10-5

посудина/рік

1

Кранові вузли, трійники

2,5 10-5

елемент/рік

1

ІV група об’єктів

Трубопровідний вхідний ГВ-ГРС, підземний на майданчику ГРС

2 10-7

1/(м рік)

0,22

Трубопровідний вихідний, підземний на майданчику ГРС

2 10-7

0,22

Трубопровідний вхідний, наземний

9 10-7

1

Трубопровідний вихідний, наземний

6 10-7

0,67

Трубопроводи підземні на блоці ГРС

4 10-7

0,44

Лінійна частина магістральних газопроводів

V група об’єктів

Ділянка МГ d=1420мм

0,93 10-4

1/(м рік)

0,17

Ділянка МГ d=1220мм

2,37 10-4

0,42

Ділянка МГ d=1020мм

3,81 10-4

0,68

Ділянка МГ d=820мм

5,61 10-4

1

Ділянка МГ d=720мм

4,86 10-4

0,87

Ділянка МГ d=530мм

4,56 10-4

0,81

Ділянка МГ d<530мм

4,29 10-4

0,76