Розділ5 Продукція нутріївництва

. При розведенні нутрій одержують доброякісні високосортні шкурки і дієтичне м'ясо. Шкуркова та хутрова продуктивності нутрій залежать від стану шкіряного та волосяного покрову звірів [259, 260].

Специфічною особливістю будови хутра нутрії, як водяної тварини є чітка різниця у густоті опушення хребта та черева, яка виражена значно сильніше, ніж у бобра, ондатри, видри та вихухолі. На череві нутрії пух у 1,5 разів густіший, ніж на хребті [205].

Хутро нутрії має ряд цінних товарних якостей: добру зносостійкість, яка вища, ніж у ондатри та куниці; високі теплозахисні властивості, які перевищують ці властивості хутра тарбагана та кішки; шовковистість пуху та дуже малу вагу, меншу за вагу хутра кролів.

Покращення хутра при оптимальній технології утримання є перспективною темою досліджень.

Процент носкості хутра нутрії за Танцером (щипана шкурка) становить 45 %, у той час як у інших хутрових звірів вона така (у % за Танцером): видра - 100, бобер - 90, норка - 70, ондатра - 50, песець - 40, шиншила - 20, кролик - 20 [85].

Натуральні (не щипані) шкурки нутрій не поступаються за носкістю норковим, а за площею від однієї тварини вони у 2-3 рази більші.

Деякі автори приділяють особливу увагу вибору термінів забою нутрій з урахуванням визначення стадії зрілості волосяного покрову [154]. Оптимальним вважають час забою з листопада до березня.

Оскільки у нутрій волос змінюється щомісячно - на 29-32 %, інші автори вважають, що хутрову продукцію можна отримувати практично цілий рік [176, 236].

За ГОСТом 2916 - 84 «Шкурки нутрій невичинені» у залежності від якості шкурки відносять до 1 чи 2 сорту. Вартість 2 сорту на 20 % нижча вартості 1 сорту. До 1 сорту відносять шкурки з блискучою остю, густим пухом та добре опушеним черевом. У залежності від наявності дефектів їх також поділяють на 4 групи: 1 - допуск без знижок, 2 - на 10 % дешевше першої, 3 - на 25 % та 4 - на 50 % дешевше першої [56, 236].

Цінність шкурки нутрій визначають сукупністю її товарних властивостей: розміром, кольором, міцністю, густотою, висотою волосу; ступенем дефектності волосяного покрову; якістю обробки шкурки [85, 228, 233].

Досвід вказує на те, що найкраща якість хутра у тих нутрій, які виросли у природних умовах, на відкритих водоймищах. Купання тварин сприяє швидкому очищенню хутра від старого волосу та росту більш густого пуху [32, 63, 246].

Разом з тим, як свідчать сучасні дослідження, нутрій з доброю якістю шкурок можна отримати і в умовах кліткового утримання [7, 184]. При цьому підкреслюється, що якість шкурок залежить від спадкових факторів, здоров’я, умов годівлі та технології утримання.

М’ясо нутрії у країнах Південної та Північної Америки, а також у країнах Західної Європи вважають делікатесом. Його продають за більш високими цінами, ніж яловичину, свинину, баранину [85, 176, 207].

М’ясною тушкою після забою, знекровлювання та знімання шкурки вважають частину тіла без голови, хвоста, внутрішніх органів (крім печінки, серця, нирок) та кінцівок, видалених до скакального суглобу.

Забійний вихід м’яса нутрії коливається у залежності від віку, статі, вгодованості: у дорослих самців - 55-60 %, у самок - 51-54 %, у молодняку - 46-48 % від живої маси [64, 85].

М’ясо нутрії - відмінний продукт харчування. За кольором воно схоже з яловичиною, за ароматом та за смаком нагадує м’ясо дичини.

За смаковими якостями, калорійності, вмісту повноцінних протеїнів, жиру, мінеральних речовин, вітамінів не поступається яловичині та крільчатині [75, 78, 118].

Валової енергії у 100 г м’яса – 160-210 ккал. У м’ясі нутрій багато (3,5-5,0 %) азотистих екстрактивних речовин небілкового походження: креатин, карнитин, карнозин, аденилова кислота, пуринові елементи та ін. У м’ясі сільськогосподарських тварин їх лише 1,0 - 2,5 %. Ці речовини обумовлюють специфічний аромат та смакові якості м’яса. Дорослі нутрії здатні відкладати значну кількість підшкірного та внутрішнього жиру - до 18 % від своєї маси. Засвоюваність жиру нутрій складає 89 - 93 %.

М’ясо нутрій складається з тонких м’язових волокон 40-73 мкм (у індички - 50-51 мкм). Вологонакопичувальна здатність (соковитість) м’яса нутрій дорівнює 104 %, у крільчатині - 100 %. Уварка м’яса нутрії при кулінарній обробці така ж, як у крільчатині – 34 %.

На відміну від м’яса кролів, курей, свиней м’ясо нутрії має більш інтенсивне коричневе забарвлення. Це пояснюється вмістом у ньому значної кількості м’язового гемоглобіну (міоглобіну): 800-1000 мг/% проти 150-200 мг/% у кролика.

Якість м’яса нутрій безпосередньо залежить від якості кормів та рівня годівлі, а також від умов утримання звірів [85, 115].