4. Радіо як технічний посередник комунікації: переваги та недоліки радіо щодо інших медіа

Радіо як технічний посередник, на відміну від усного міжособистісного спілкування, суттєво змінює принципи побудови комунікаційної ситуації. Не вдаючись у технічні аспекти цієї проблеми (ці та інші питання продукування радіоматеріалів представлено в працях багатьох науковців, зауважимо лише, що з технічного погляду основним способом поширення інформації на радіо є перетворення за допомого відповідних технічних пристроїв звукових сигналів в електромагнітні коливання з виходом в ефір чи дротову мережу та наступним зворотним декодуванням у приймачі отримувача. Передавання відбувається практично миттєво, оскільки звуковий сигнал від комуніканта в потрібному напрямку, без посередника, поширюється в будь-яку точку простору. Фактично прийняття радіосигналу здійснюється в момент його передавання, що забезпечує радіомовленню високу оперативність. Питання специфічних рис радіо як технічного носія знайшло відображення в дослідженнях багатьох учених.

Аналітичне осмислення наукових судій О. Гояна, В. Лизанчука , О. Сербенської , В. Смирнова та інших уможливлює виокремити такі особливості радіомовлення, як акустичність, однотипність спілкування, дистанційність мовленнєвого акту, синхронність сприйняття мовлення в момент його продукування, всюдисущність, камерність умов, у яких сприймається повідомлення, лінійність, орієнтація на масову аудиторію тощо. Є й інші характеристики: радіо – оперативне, зручне, доступне та мобільне, не вимагає абсолютної уваги, слугує переважно фоном для різних видів людської діяльності, а також є «комфортним для сприйняття аудиторією», бо діє переважно на емоційну сферу людини, звернена до почуттів та активізує уяву.

На думку вченого В. Лизанчука, саме «завдяки таким природним властивостям, як всюдисущість, максимальний ступінь оперативності, популярність радіо у «вік телебачення» не зменшилася». Крім того, використання сучасних портативних радіоприймачів зробило радіо мобільним засобом для мобільних людей.

Переваги та недоліки радіо щодо інших медіа

Серед головних позитивних рис реклами на радіо варто виокремити: широке географічне та демографічне охоплення аудиторії, високу мобільність й оперативність, доступні й досить прості сучасні технології звукозапису й радіомонтажу тощо.

Звичайно, вокальна комунікація на радіо накладає певні обмеження на процес сприйняття рекламної радіоінформації, оскільки слухач не може повернутися до почутого, зупинити його. Складність фіксації уваги реципієнтів на конкретному повідомленні, одномоментність звучання, малий хронометраж радіоповідомлення – усі ці недоліки компенсуються частотністю виходу в ефір, багаторазовими повторами одного й того ж оголошення протягом тривалого часу, і до того ж, – на різних радіостанціях.

Радіо – оперативне, оскільки може швидко передати на масову аудиторію оперативну інформацію.

Мобільність і портативність радіоприймачів дає змогу супроводжувати одну й ту ж людину протягом доби, через те, що радіо можна слухати в авті, на природі тощо.

Передане в ефір РП практично миттєво стає надбанням широкої аудиторії. Звідси випливає ще одна позитивна ознака радіореклами – її доступність. Дротове радіо нині ще має досить розгалужену мережу, сучасні портативні радіоприймачі здатні ловити радіосигнал у більшості населених пунктів, а завдяки інтернету й системам супутникового зв’язку аудиторія має змогу слухати будь-яку радіостанцію світу. Радіо актуальне там, де інші засоби можуть бути недоступними.

При мінімальних затратах радіо може потенційно охопити розсіяну в просторові на тисячі кілометрів рекламну аудиторію. Оскільки аудиторія радіо є сегментованою, це дозволяє чітко розробляти різні стратегії з урахуванням потреб різних соціально-демографічних та психографічних груп, що потенційно може забезпечити високу рентабельність вкладених коштів. Як засвідчили результати проведеного анкетування, FM-радіостанції переважно слухає молодь (найбільш мобільна частина населення) й люди середнього віку.

Сучасний технологічний процес виготовлення радіоматеріалів на основі цифрових технологій дає змогу не лише швидко виготовити радіоматеріал, але й при невисоких фінансових затратах легко його скоригувати, внести необхідні зміни. Камерність ситуації, у якій сприймається радіоінформація, робить сучасне радіо індивідуалізованим, «інтимним» ЗМІ. Ненав’язливий і живий характер спілкування, спрямованість на діалогічну взаємодію зі слухачем сприяє популярності радіо.

Фоновість радіо – досить суб’єктивний чинник, бо в різних комунікаційних ситуаціях може бути кваліфікований і як позитивний, і як негативний. Свідченням цього є відповіді опитаних: більше половини респондентів (53 %) зараховують цю рису до негативних, а 47% – уважають фоновість позитивним явищем. У той же час 75 % слухачів зауважили, що радіо для них є фоном для роботи і відпочинку

Отже, ця суб’єктивна властивість радіо вимагає від радіоматеріалів бути цікавими, яскравими, виділятися в загальному ефірному потокові.

Недоліками радіомовлення є: відсутність безпосереднього візуального інформації складність установлення зворотного зв’язку тощо. Також слухачеві часом досить складно зафіксувати потрібну інформацію. Отже, більшість специфічних ознак радіомовлення зумовлені специфікою слухового сприйняття та детермінуються акустично-технічними параметрами радіо як технічного засобу.