18. Коефіціент еластичності

Коефіцієнт еластичностіпоказує ступінь кількісного зміни одного чинника (наприклад, обсягу попиту чи пропозиції) при зміні іншого (ціни, доходів чи витрат) на1%. Еластичність попиту або пропозиції обчислюється як відношення процентної зміни величини попиту (пропозиції) до процентному зміни якої-небудь детермінанти.

Детермінанти - це фактори, що впливають на попит або пропозиція.

Різні товари розрізняються між собою за ступенем зміни попиту під впливом того чи іншого фактора. Ступінь реакції попиту на ці товари піддається кількісному вимірюванню за допомогою коефіцієнта еластичності попиту.

Поняття еластичності попиту розкриває процес адаптації ринку до зміни основних факторів (ціни товару, ціни товару аналога, доходу споживача).

При підрахунку коефіцієнта еластичності використовують два основних методи: метод дугової еластичності і метод точкової еластичності.

Дугова еластичність - це показник середньої реакції попиту на зміну ціни, вираженої кривої попиту.

Еластичність по дузі застосовується при вимірюванні еластичності між двома точками на кривій попиту або пропозиції і передбачає знання первинних і наступних рівнів цін і обсягів продукту (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Дугова еластичність

Дугова еластичність розраховується за формулою

де Р - початкова ієна;

Р2 - нова ієна;

З] - початковий обсяг;

02 - новий обсяг.

Використання формули дугової еластичності дає лише приблизне значення еластичності, і похибка буде тим більше, чим більш опуклою буде дуга АВ.

Точкова еластичність - еластичність, виміряна в одній точці кривої попиту або пропозиції.

Точкова еластичність являє собою точний показник чутливості попиту чи пропозиції до змін цін, доходів та інших факторів. Вона відображає реакцію попиту або пропозиції на нескінченно незначна зміна цін, доходів і т. д. Нерідко виникає ситуація, коли необхідно знати еластичність на певній ділянці кривої, що відповідає переходу від одного стану до іншого. У цьому варіанті зазвичай функція попиту або пропозиції не задана (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Точкова еластичність

Щоб визначити еластичність за ціною Р, слід встановити нахил кривої попиту в точці А, тобто нахил дотичної (І) до кривої попиту в цій точці. Якщо приріст ціни (ОР) незначний приріст обсягу 040, визначається дотичною 1£, наближається до дійсного.

Формула точкової еластичності представляється таким чином:

Якщо абсолютне значення Е більше одиниці, то попит буде еластичним. Якщо абсолютне значення Е менше одиниці, але більше нуля - попит нееластичний.

Точкова еластичність скрізь є постійною величиною: вздовж лінії попиту і пропозиції.

Для переважної більшості товарів залежність між ціною і попитом зворотна, тобто коефіцієнт виходить негативним. Мінус звичайно прийнято опускати, і оцінка проводиться по модулю. Проте зустрічаються випадки, коли коефіцієнт еластичності попиту виявляється позитивним (наприклад, це характерно для товарів Гіффена).

Товар Гіффена - це товар, споживання якого (при інших рівних умовах) збільшується при підвищенні ціни (тобто ефект заміщення від зміни ціни переважається дією ефекту доходу).

При дотриманні інших рівних умов споживання таких товарів відображає позитивний нахил кривої попиту. Для більшості товарів підвищення ціни веде до зниження їх споживання (наприклад, при зростанні цін на м'ясо населення купує менше м'яса, замінюючи його рибою, грибами і т. д.). У товару Гіффена все навпаки - при зростанні цін на картоплю люди починають купувати більше картоплі, але менше, наприклад, м'яса. У цьому полягає парадокс Гіффена: при підвищенні цін на певні види товару (в основному першої необхідності) їх споживання збільшується за рахунок економії на інших товарах.

Всі товари Гіффена - малоцінні, але займають в споживацькому бюджеті значне місце, для них відсутня рівнозначний товар-замінник. Цінних товарів в цій категорії не буває. Так, наприклад, товарами Гіффена в Росії є кетчуп і майонез, в Китаї - рис і соєвий соус. Зазвичай такі товари виявляються в умовах нестабільності (кризові загрози, нестабільні доходи, різкі інституційні зміни тощо). Але надійне їх дослідження потребує вивчення "інших рівних умов", що здійснюється далеко не завжди.