- •1. Характеристика основних видiв діяльності практичного психолога з молодшими школярами.
- •2.Особливості підготовчої стадії психоконсультативної роботи.
- •3.Особливості розвитку здібностей молодших школярів.
- •5. Особливості тестування як метода дитячої психодіагностики.
- •7.Характеристика основних принципів психоконсультування.
- •8.Характеристика вимог до психоконсльтанта.
- •9.Малюнок сім’ї як метод дослідження сімейних відносин.
- •11. Психологічні особливості групових форм психоконсультативної роботи
- •12.Сутність основних понять психоконсультування: мета, предмет і завдання
- •13.Сутність прогнозу як компонента діагнозу.
- •14.Характеристика методів психодіагностики емоційного розвитку молодшого школяра.
- •15.Загальна характеристика тестів інтелекту.
- •16.Характеристика видів психоконсультативної роботи з батьками.
- •17.Характеристика основних принципів психодіагностики.
- •18.Характеристика методів дослідження стосунків у дитячому колективі.
- •19.Сутність процесу психоконсультативної роботи: основні фази та їх особливості.
- •20.Характеристика дитячих психотравм як предмета психологічного консультування.
- •21. Етичний кодекс практичного психолога та основні його складові в контексті психоконсультативної роботи.
- •22. Характеристика особистісних якостей психоконсультанта.
- •23. Характеристика методів психодіагностики пізнавальних процесів у молодшого школяра.
- •24. Діагностика психологічної готовності дитини до шкільного навчання
- •25. Особливості консультативної бесіди як основної технології психоконсультативної роботи.
23. Характеристика методів психодіагностики пізнавальних процесів у молодшого школяра.
Особливості діагностики пізнавальних процесів у молодших школярів в тому, що діти істотно розрізняючи за по інтелектуальному, моральному, межперсонального розвитку, можуть по-різному, реагувати на одні і ті ж інструкції і психодіагностичні ситуації.
Тому перш, ніж застосовувати ту чи іншу психодіагностичну методику до дітей молодшого шкільного віку, необхідно упевнитися в тому, що вона їм інтелектуально доступна і не дуже проста для того, щоб оцінити реальний рівень психологічного розвитку, досягнутий дитиною.
Психодіагностика рівня розвитку пізнавальних процесів у дітей на початковому етапі навчання повинна вирішувати такі завдання:
з'ясувати, на якому рівні розвитку перебувають пізнавальні психічні процеси дитини і його особистісний розвиток;
виявити наявні у нього задатки і здібності;
з'ясувати причини відставання дитини в навчанні;
вироблення рекомендацій.
У роботі з молодшими школярами найбільш актуальною є проблема уваги. Увага - один з головних психологічних процесів, від характеристики якого залежить успішність навчальної діяльності дитини. Багато проблем, що виникають у вченні, особливо в початковий його період, безпосередньо пов'язані з недоліками в розвитку уваги. Вони можуть бути усунені, якщо заздалегідь відомі індивідуальні особливості уваги дитини і той рівень, на якому воно знаходиться в даний момент часу. Добре розвинені властивості уваги і його організованість є факторами, безпосередньо визначальними успішність навчання в молодшому шкільному віці.
Визначення обсягу уваги
Дитині одну за одною показувати картки, на яких намальовані точки, а потім він сам малює ці точки в порожніх клітинках в тих місцях, де він бачив ці точки на картках.
«Таблиці Шульте»
Методика досліджує переключення уваги дитини.
Для проведення експерименту потрібно мати п'ять таблиць з написаними на них у безладді числами від 1 до 25. На кожній таблицічисла розташовані по-різному.
«Корректурная проба»
Методика використовується для визначення обсягу уваги і його концентрації.
Дитині пропонується текст, в якому потрібно викреслити задані букви за певний час.
«Метод Пьерона-Рузера».
Використовується для дослідження концентрації уваги.
Суть методу в тому, що дітям дається зразок, по якому потрібно розставити знаки в таблиці. Фіксується кількість помилок і час.
Недостатньо розвинене увагу негативно позначається на пам'яті школярів. Пам'ять ще більш багатоаспектна, ніж його увагу, і за допомогою однієї або двох методичних проб, одного чи двох приватних показників задовільно оцінити її практично неможливо.
Пам'ять дитини молодшого шкільного віку повинна оцінюватися не в цілому, а диференційовано, за окремими показниками, і по кожному з них необхідно робити про пам'ять дитини незалежний висновок. Що ж стосується загальних висновків про стан мнемічних процесів у дитини, то вони мають умовне значення і лише в загальному характеризують те, якою мірою розвиненою є його пам'ять.
Визначення обсягу короткочасної зорової пам'яті
Дитині по черзі пропонують кожен з наступних двох малюнків (рис. 1 А, Б). Після пред'явлення кожної частини малюнка, А і Б, дитина отримує трафаретну рамку (рис. 2 А, Б) з проханням намалювати на ній всі лінії, які він бачив і запам'ятав на кожній частині. За результатами двох дослідів встановлюється середня кількість ліній, яке він відтворив по пам'яті правильно.
Отриманий показник, що дорівнює числу правильно відтворених ліній, розглядається як обсяг зорової пам'яті.
Оцінка оперативної зорової пам'яті
Дитині послідовно, на 15 сек. кожна, пропонуються картки-завдання, представлені у вигляді шести по-різному заштрихованих трикутників. Після перегляду чергової картки вона забирається і замість неї пропонується матриця, що включає 24 різних трикутника, серед яких знаходяться і ті шість трикутників, які дитина тільки що бачив на окремій картці. Завдання полягає в тому, щоб відшукати і правильно вказати в матриці всі шість зображених на окремій картці трикутників.
Показником розвиненості зорової оперативної пам'яті є частка від ділення часу рішення задачі на хв. на кількість помилок, допущених в процесі рішення, плюс одиниця.
Оцінка обсягу короткочасної слухової пам'яті
Дитині називають цифри з інтервалом в одну секунду, а він повторює їх відразу після того, як говориться слово "повтори". Це продовжується до тих пір, поки дитина не допустить помилки.
На закінчення визначається обсяг короткочасної слухової пам'яті дитини, який чисельно дорівнює напівсумі максимальної кількості цифр в ряді, правильно відтворених дитиною в першій і в другій спробах.
Оцінка оперативної слухової пам'яті
Цей вид пам'яті перевіряється способом, близьким до раніше описаним. Дитині з інтервалом в 1 сек. по черзі зачитуються чотири набори слів:
Після прослуховування кожного з наборів слів випробуваному приблизно через 5 сек. після закінчення читання набору починають, не поспішаючи, читати наступний набір з 36 слів з інтервалами в 5 сек між окремими словами:
У цьому наборі з у випадковому порядку розташовуються сприйняті на слух слова з усіх чотирьох прослуханих раніше наборів.
Дитина повинна на слух виявити в довгому наборі ті слова, які йому тільки що були представлені у відповідному малому наборі.
Діагностика опосередкованої пам'яті
Дитині називають різні слова і пропозиції і після цього роблять паузу. Під час цієї паузи дитина повинна на аркуші паперу намалювати чи написати що-небудь таке, що дозволить йому запам'ятати і потім легко згадати ті слова, які вимовив дорослий.
Характеристика динамічних особливостей процесу запам'ятовування
Дитині пропонується ряд, що складається з десяти простих слів, для їх запам'ятовування шляхом кількаразового повторення цього ряду. Після кожного чергового повторення визначається кількість слів низки, яке дитина зумів безпомилково відтворити після даного повторення.
На основі аналізу отриманих даних визначаються наступні два показники динаміки заучування:
1. Динамічність заучування.
2. Продуктивність заучування.
Не меншу роль, ніж пам'ять і увагу в інтелектуальному розвитку дитини відіграє мислення. Тому в молодшому шкільному віці слід приділяти увагу цілеспрямованій роботі з навчання та діагностики розумової діяльності дітей.
У молодшому шкільному віці під впливом навчання як провідної діяльності активно розвиваються всі три види мислення: наочно-дієве, наочно-образне і словесно-логічне. Особливо значні зміни відбуваються у розвитку останнього виду мислення, яке на початку даного періоду життя дитини ще відносно слабо розвинене, а до його кінця, тобто до початку підліткового віку, стає головним і за своїми якостями вже мало чим відрізняється від аналогічного виду мислення дорослих людей. У зв'язку з цим практична психодіагностикамислення дітей молодшого шкільного віку повинна бути спрямована, з одного боку, на оцінку всіх видів мислення у дитини, а з іншого боку, на особливу оцінку словесно-логічного мислення.
«Матриця Равена»
Ця методика призначається для оцінювання наочно-образного мислення у молодшого школяра. Тут під наочно-образним мисленням розуміється таке, яке пов'язане з оперуванням різними образами та наочними уявленнями при вирішенні завдань.
Дитині пропонується серія з десяти поступово ускладнюються, однакового типу: на пошук закономірностей у розташуванні деталей на матриці і підбір одного з восьми малюнків як відсутньої вставки до цієї матриці, що відповідає її малюнку.
На виконання всіх десяти завдань дитині відводиться 10 хвилин. Після закінчення цього часу експеримент припиняється і визначається кількість правильно вирішених матриць, а також загальна сума балів, набраних дитиною за їх вирішення.
Процеси мислення безпосередньо пов'язані з промовою. С. Л. Рубінштейн вважає, що психологічна діагностика промови передбачає виявлення наступних показників її розвитку: словниковий запас, граматична будова, повнота та адекватність значень уживаних слів, потреба в мові як у засобі спілкування і знаряддя думки.
Визначення понять
У цій методиці дитині пропонують набори слів. Дитина повинна представити собі, що він зустрівся з людиною, яка не знає значення жодного з цих слів. Дитина повинна постаратися пояснити цій людині, що означає кожне слово.
Для діагностики розвитку мови можна використовувати тести словесної серії А. Декедра: «називання протилежних за значенням слів», «закінчити пропозиції» і т. д.
Уява дитини оцінюється за ступенем розвиненості в нього фантазії, яка в свою чергу може виявлятися в оповіданнях, малюнках, виробах та інших продуктах творчої діяльності. Практика доводить, що прийоми діагностики розвитку уяви дітей одночасно виступають іматеріалом для його розвитку.
Дитині пропонується придумати розповідь (історію, казку) про який-небудь живу істоту (людину, тварину) або про що-небудь іншому на вибір дитини та викласти його усно протягом 5 хв. На придумування теми або сюжету розповіді (історії, казки) відводиться до однієї хвилини, і після цього дитина приступає до розповіді.
«Незакінчена фігура».
Дітям лунають аркуші паперу з намальованими на них фігурками. У кожної дитини набір фігурок однаковий. Діти повинні за 5-10 хвилин домалювати до фігуркам все, що завгодно так, щоб вийшли предметні зображення. Діти малюють в зручному для них темпі, тому закінчують роботу в різний час. Коли дитина здає листочок, експериментатор обов'язково запитує, як можна назвати кожен малюнок і підписує їх.
«Скульптура»
Дитині пропонується набір пластиліну і завдання: за 5 хв змайструвати яку-небудь виріб, виліпити її з пластиліну. Фантазія дитини оцінюється від 0 до 10 балів.
«Особливості творчої уяви».
Завдання 1. З'ясувати деякі особливості творчої уяви, вираженого в словесній формі.
Діти прослуховують початок оповідання, продовження і закінчення якого необхідно придумати. Час на роботу 10 хвилин.
В якості оцінки використовуються наступні показники: закінченість оповідання, яскравість і оригінальність образів, незвичайність повороту сюжету, несподіванка кінцівки.
Завдання 2. Простежити особливості творчої уяви.
Необхідно скласти логічно пов'язаний розповідь, використовуючи задані слова. Оцінка оповідань за критерієм попередньої задачі.
Завдання 3. З'ясувати особливості творчої уяви.
Дітям пропонується накреслити в зошити кружок діаметром 2см в центрі чистого аркуша. Потім додати до нього скільки завгодно штрихів і отримати осмислений закінчений малюнок предмета.
Таким чином, уява розгортається на основі будь-якого вихідного матеріалу (слова, тексту, креслення, схеми, знака); точність і яскравість образів залежать від знань дитини, від уміння витягати їх з пам'яті, пов'язати з завданням та вихідними даними; уява відіграє істотну роль в процесі засвоєння знань.
