- •1.Поняття іт.Концепція та прин-ципи нових іт.
- •2.Перспективи, основні напрями створення і розвитку сучасних інф-х технологій в упр-ні ф-ми.
- •3. Поняття "аіс". Принципи створення та функ-ня іс.
- •6. Класифікація інф. Систем (іс).
- •7. Склад і зміст економічної інформації (еі) - продукта автоматизованої обробки. Характерні риси та особливості еі
- •8. Особливості фінансової інформаціії (фі) як різновида економічної інформаціії (еі).
- •9. Структура економічної інформаціії(еі).
- •10.Оцінка економічної інформації.
- •14. Поняття показника та його утворення.
- •13.Поняття атрибуту та його характеристики.
- •15. Структура автоматизованих економічних систем (аеіс).
- •16.Функціональна та забезпечуюча частина. Компоненти системи.
- •17.Функціональна структура аіс.
- •18. Ресурсний підхід до внутр структуризації іс. Склад забезпечуючої частини аіс.
- •19. Технологічний підхід до структуризацій аіс.
- •20. Поняття “автоматизоване робоче місце”. Типи арМів.
- •21. Інформаційне забезпечення автоматизованої іс.
- •22. Поняття та основні системи класифікації
- •23.Методи кодування економічної інформації.
- •25. Види класифікаторів, засоби їх впровадження та ведення.
- •24. Єдина система класифікації та кодування,
- •26. Використання загальнодержавних класифікаторів в фінансовій і банківський сфері.
- •36. Реал-ція бд на фіз. Рівні.
- •37. Технологічні процеси автоматизованої обробки економічної інформації.
- •38.Операція: поняття, класифікація, склад та зміст технологічних операцій та організація їх виконання в аіс.
- •39. Податкова система України з точки зору обробки інформації.
- •40. Структура і склад аіс “Податки”
- •41. Характеристика інформаційного забезпечення аіс “Податки”
- •42. Склад функціональних підсистем аіс “Податки”
- •43. Характеристика комплексу задач обліку платників податків - юридичних осіб в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •46. Характеристика комплексу задач обліку надходжень податкових платежів в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •45.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку податкової звітності
- •48. Характеристика комплексу задач контролю звітності та повноти сплати податкових платежів в автоматизованій інформаційній системі «Податки»
- •49.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач контролю звітності і повноти сплати под-вих платежів
- •47.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку надходжень под-вих платежів
- •50. Зв’язок функціональних підсистем аіс “Податки” на різних рівнях управління Податкової системи України.
- •51. Інформаційні зв’язки аіс Податки з іншими інф.С-ми
- •52. Загальна характеристика страхової системи з точки зору обробки інформації.
- •54.Склад функціональних підсистем аіс срахової Ко
- •58 Характеристика бюджетної сис-ми Укр з позиції обробки інформації.
- •59. Характеристика автоматизованої системи розрахунків Держ бюджету Укр.
- •60. Склад та характеристика функціональних підсистем автоматизованої системи розрахунків Державного бюджету України.
- •61. Методика і алгоритми рішення задач по формуванню і виконанню Державного бюджету України.
- •62. Інформаційне забезпечення автоматизованої системи розрахунків Державного бюджету України.
- •63. Загальна характеристика автоматизованої інформаційної системи Держказначейства України.
- •64. Структура та склад функціональної частини аіс Держ-казн-ва.
- •65. Інформаційне забезпечення аіс Держказначейства України.
- •68. Загальна характеристика фін задач, які розв’язуються на підприємствах і в комерційних структурах
- •72. Загальна характеристика фін-го ринку з позиції обробки інформації.
- •74. Організація котирування і ведення лістингу ц.П.
- •75. Особливості технології інформаційної підтримки угод, пов‘язаних з цп.
- •80. Призначення та характеристика підсистеми “Операційний день банку” (одб).
- •83. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) операціоніста комерційного банку.
- •82. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) контролера (бухгалтера) комерційного банку.
- •81. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) технолога комерційного банку.
- •84. Організація міжбанківських платежів в Україні.
- •85. Поняття “кореспондентський рахунок” і “технічний рахунок”. Їх призначення та місцезнаходження в платіжній системі України.
- •86. Призначення і структура системи міжбанківських електронних платежів (сеп). Вимоги, що ставляться до сеп
- •87. Принципи функціонування сеп
- •97. Структура і зміст інформаційних потоків та інформаційних повідомлень, що надходять і передаються з комарційного банку в сеп
- •98. Правила побудови імені файла в сеп
- •92. Електронні документи. Типи та структура інформаційних повідомлень
- •95. Зміст завдань-операцій: «Початок банківського дня», «Проведення сеансів передачі/приймання даних з вузла 2-го рівня», «Завершення банківського дня»
- •91. Учасники електронних платежів. Інформаційне, технічне та організаційне забезпечення учасників сеп
- •93. Технологія проходження електронних платежів в сеп
- •88. Моделі обслуг-ня коресп-го рахунку в сеп
- •44. Комплекс задач “Облік податкової звітності” вирішується таким чином:
- •45.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку податкової звітності
- •76. Загальна характеристика банківської системи з позиції обробки інформації.
- •89. Архітектура “Системи електронних платежів” (сеп), основні елементи та функціональні можливості сеп.
- •90. Інформаційне забезпечення “Системи електронних платежів” (сеп). Структура та розподіл інформаційних потоків в сеп.
- •94. Функція підготовки, передачі та приймання електронних платежів в комерційному банку (кб).
- •100. Технологія комп’ютерної підготовки та обробки електронних платежів в “Системі електронних платежів” (сеп) протягом дня. Взаємодія з “Операційним днем банку” (одб).
- •101. «Електронна пошта» (еп) - основа взаємодії між банками. Призначення та можливості еп.
- •102. Вимоги до електронної пошти нбу в банківської діяльності.
- •103. Склад і структура Електронної пошти нбу, її основні елементи.
- •104. Призначення та функціонування вузлів різних рівнів (типу) в Електронній пошті нбу.
- •105. Основні компоненти вузлів Електронної пошти нбу. Взаємодія між вузлами.
- •106. Інформаційне забезпечення вузлів Електронної пошти нбу та системи в цілому.
- •107. Основні компоненти програмного забезпечення вузлів Електронної пошти нбу: «Агент користувача» та «Агент передачі повідомлень».
- •108. Маршрутизація повідомлень в Електронній пошті нбу. Структура «поштових» повідомлень.
- •109. Проблема захисту банківської інформації.
- •110. Програмно-апаратні засоби захисту банківської інформації в Системі електронних платежів України.
- •112. Методи криптогрифування електронних документів в Системі електронних платежів (сеп) України.
- •113. Забезпечення цілосності електронних документів в Системі електронних платежів (сеп) на рівні комерційного банку за допомогою «електронного ціфрового підпису» документів та схема його накладення.
- •116. Характеристика основних типів пластикових карток. Параметри карток з магнитною стрічкою та з мікропроцесором.
- •117. Перелік банківських послуг, що можна надавати за допомогою пластикових карток.
- •118. Електронний гаманець та моделі управління рахунком при виконанні розрахунків з його допомогою.
- •119. Перспективи впровадження електронних платіжних засобів в Україні.
- •120. Призначення та можливості системи “Клієнт/Офіс-Банк”
- •121. Структура і основні елементи системи “Клієнт/Офіс-Банк”
- •122. Забезпечення безпеки передачі та обробки даних в системі “Клієнт/Офіс-Банк”
- •123. Основні технологічні операції Атоматизованого робочого місця клієнта (арм_к) і Автоматизованого робочого місця банку (арм_б) при обробці платіжних документів в системі “Клієнт/Офіс-Банк”
- •124. Призначення та характеристика Міжнародної банківської системи swift.
104. Призначення та функціонування вузлів різних рівнів (типу) в Електронній пошті нбу.
Електронна пошта НБУ — це комп'ютерна мережа, яка ефективно працює з 1994 року. Головним поштовхом до її створення було те, що для банків не є прийнятною технологія, коли повідомлення передаються через центри (вузли), які не належать їм. Водночас враховувалась і можливість за допомогою ЕП поліпшити регулювання завантаження, забезпечити потрібну швидкість передавання та доставляння повідомлень тощо.
Електронна пошта НБУ являє собою програмно-технічну та адміністративно-технологічну мережу, яка забезпечує обмін даними в банківській системі України. Вона призначена для надійного та якісного приймання і передавання електронних повідомлень. Джерелами та одержувачами останніх можуть бути як різні програмні продукти (зокрема й прикладні програми), так і фізичні особи. Вони є кінцевими користувачами системи. Систему ЕП НБУ створюють поштові вузли. Розрізняють Центральний, регіональні та абонентські вузли.
Центральний і регіональні вузли є абонентськими вузлами 2-го типу, а решта вузлів — АВ 1-го типу. До них належать вузли, що розміщені в комерційних банках України, а також в урядових і державних установах, які взаємодіють з банківською системою. Організаційно вузли ЕП, за винятком АВ, є структурними підрозділами системи НБУ, котрі у своїй діяльності керуються чинним законодавством України, ухвалами НБУ, відповідними положеннями про ці підрозділи та положеннями про ЕП НБУ.
Центральний вузол (ЦВ) — це підрозділ Центрального управління НБУ, а регіональні вузли (РЕВ) — підрозділи відповідних територіальних управлінь НБУ.
Абонентський вузол може входити до складу будь-якої установи (КБ і т.ін.), що виконує всі умови, які ставляться в разі підімкнення абонентів до ЕП, і бере участь у роботі системи. Вузли можуть бути зв'язані між собою за допомогою виділених чи комутованих телефонних і телеграфних каналів зв'язку або через радіоканал і супутникові системи передавання даних.
Звичайний режим роботи вузлів — запитово-активний для вузла нижчого рівня щодо вищестоящого. Тобто АВ як вузол 3-го рівня є запитово-активним, сам активізує запит до (і тільки до) відповідного свого регіонального вузла як вузла 2-го рівня. Так само у звичайному режимі РЕВ є запитово-активним щодо Центрального вузла системи, але на відміну від АВ він може генерувати запит і до будь-якого свого нижчестоящого абонентського вузла.
105. Основні компоненти вузлів Електронної пошти нбу. Взаємодія між вузлами.
Електронна пошта НБУ — це комп'ютерна Електронна пошта НБУ являє собою програмно-технічну та адміністративно-технологічну мережу, яка забезпечує обмін даними в банківській системі України. Вона призначена для надійного та якісного приймання і передавання електронних повідомлень. Джерелами та одержувачами останніх можуть бути як різні програмні продукти (зокрема й прикладні програми), так і фізичні особи. Вони є кінцевими користувачами системи. Систему ЕП НБУ створюють поштові вузли. Розрізняють Центральний, регіональні та абонентські вузли.
Центральний і регіональні вузли є абонентськими вузлами 2-го типу, а решта вузлів — АВ 1-го типу. До них належать вузли, що розміщені в комерційних банках України, а також в урядових і державних установах, які взаємодіють з банківською системою. Організаційно вузли ЕП, за винятком АВ, є структурними підрозділами системи НБУ, котрі у своїй діяльності керуються чинним законодавством України, ухвалами НБУ, відповідними положеннями про ці підрозділи та положеннями про ЕП НБУ.
Центральний вузол (ЦВ) — це підрозділ Центрального управління НБУ, а регіональні вузли (РЕВ) — підрозділи відповідних територіальних управлінь НБУ.
Абонентський вузол може входити до складу будь-якої установи (КБ і т.ін.), що виконує всі умови, які ставляться в разі підімкнення абонентів до ЕП, і бере участь у роботі системи. Вузли можуть бути зв'язані між собою за допомогою виділених чи комутованих телефонних і телеграфних каналів зв'язку або через радіоканал і супутникові системи передавання даних.
Взаємодія між вузлами ЕП відбувається так. Якщо на вузлі є повідомлення для абонента іншого вузла, то можливі два варіанти доставляння цього повідомлення.
І. Якщо вузол є пасивним щодо вузла-адресата, то ПОП уміщується в чергу для даного адресата і буде звідти забране віддаленим вузлом лише після того, коли останній сам установить зв'язок. Отже, із РЕВ ПОП забираються в абонентські вузли (як правило, з ініціативи останніх). На практиці ЦВ та регіональні вузли майже безперервно перебувають на зв'язку, тоді як протягом дня є періоди відсутності зв'язку між РЕВ і АВ.
2. Якщо вузол-відправник ПОП є активним щодо вузла-адресата, то він сам ініціює, установлює зв'язок і передає повідомлення.
На вузлі повідомлення може з'явитися двома шляхами. Перший — у результаті роботи програм агента користувача. У такому разі повідомлення «народжується» на самому вузлі і надходить до вихідного каталогу вузла (OUTPUT). Другий шлях — коли ПОП доставляється з іншого вузла, тобто надходить по каналах зв'язку.