- •1.Поняття іт.Концепція та прин-ципи нових іт.
- •2.Перспективи, основні напрями створення і розвитку сучасних інф-х технологій в упр-ні ф-ми.
- •3. Поняття "аіс". Принципи створення та функ-ня іс.
- •6. Класифікація інф. Систем (іс).
- •7. Склад і зміст економічної інформації (еі) - продукта автоматизованої обробки. Характерні риси та особливості еі
- •8. Особливості фінансової інформаціії (фі) як різновида економічної інформаціії (еі).
- •9. Структура економічної інформаціії(еі).
- •10.Оцінка економічної інформації.
- •14. Поняття показника та його утворення.
- •13.Поняття атрибуту та його характеристики.
- •15. Структура автоматизованих економічних систем (аеіс).
- •16.Функціональна та забезпечуюча частина. Компоненти системи.
- •17.Функціональна структура аіс.
- •18. Ресурсний підхід до внутр структуризації іс. Склад забезпечуючої частини аіс.
- •19. Технологічний підхід до структуризацій аіс.
- •20. Поняття “автоматизоване робоче місце”. Типи арМів.
- •21. Інформаційне забезпечення автоматизованої іс.
- •22. Поняття та основні системи класифікації
- •23.Методи кодування економічної інформації.
- •25. Види класифікаторів, засоби їх впровадження та ведення.
- •24. Єдина система класифікації та кодування,
- •26. Використання загальнодержавних класифікаторів в фінансовій і банківський сфері.
- •36. Реал-ція бд на фіз. Рівні.
- •37. Технологічні процеси автоматизованої обробки економічної інформації.
- •38.Операція: поняття, класифікація, склад та зміст технологічних операцій та організація їх виконання в аіс.
- •39. Податкова система України з точки зору обробки інформації.
- •40. Структура і склад аіс “Податки”
- •41. Характеристика інформаційного забезпечення аіс “Податки”
- •42. Склад функціональних підсистем аіс “Податки”
- •43. Характеристика комплексу задач обліку платників податків - юридичних осіб в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •46. Характеристика комплексу задач обліку надходжень податкових платежів в автоматизованій інформаційній системі «Податки».
- •45.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку податкової звітності
- •48. Характеристика комплексу задач контролю звітності та повноти сплати податкових платежів в автоматизованій інформаційній системі «Податки»
- •49.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач контролю звітності і повноти сплати под-вих платежів
- •47.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку надходжень под-вих платежів
- •50. Зв’язок функціональних підсистем аіс “Податки” на різних рівнях управління Податкової системи України.
- •51. Інформаційні зв’язки аіс Податки з іншими інф.С-ми
- •52. Загальна характеристика страхової системи з точки зору обробки інформації.
- •54.Склад функціональних підсистем аіс срахової Ко
- •58 Характеристика бюджетної сис-ми Укр з позиції обробки інформації.
- •59. Характеристика автоматизованої системи розрахунків Держ бюджету Укр.
- •60. Склад та характеристика функціональних підсистем автоматизованої системи розрахунків Державного бюджету України.
- •61. Методика і алгоритми рішення задач по формуванню і виконанню Державного бюджету України.
- •62. Інформаційне забезпечення автоматизованої системи розрахунків Державного бюджету України.
- •63. Загальна характеристика автоматизованої інформаційної системи Держказначейства України.
- •64. Структура та склад функціональної частини аіс Держ-казн-ва.
- •65. Інформаційне забезпечення аіс Держказначейства України.
- •68. Загальна характеристика фін задач, які розв’язуються на підприємствах і в комерційних структурах
- •72. Загальна характеристика фін-го ринку з позиції обробки інформації.
- •74. Організація котирування і ведення лістингу ц.П.
- •75. Особливості технології інформаційної підтримки угод, пов‘язаних з цп.
- •80. Призначення та характеристика підсистеми “Операційний день банку” (одб).
- •83. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) операціоніста комерційного банку.
- •82. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) контролера (бухгалтера) комерційного банку.
- •81. Склад та характеристика функцій автоматизованого робочого місця (арм) технолога комерційного банку.
- •84. Організація міжбанківських платежів в Україні.
- •85. Поняття “кореспондентський рахунок” і “технічний рахунок”. Їх призначення та місцезнаходження в платіжній системі України.
- •86. Призначення і структура системи міжбанківських електронних платежів (сеп). Вимоги, що ставляться до сеп
- •87. Принципи функціонування сеп
- •97. Структура і зміст інформаційних потоків та інформаційних повідомлень, що надходять і передаються з комарційного банку в сеп
- •98. Правила побудови імені файла в сеп
- •92. Електронні документи. Типи та структура інформаційних повідомлень
- •95. Зміст завдань-операцій: «Початок банківського дня», «Проведення сеансів передачі/приймання даних з вузла 2-го рівня», «Завершення банківського дня»
- •91. Учасники електронних платежів. Інформаційне, технічне та організаційне забезпечення учасників сеп
- •93. Технологія проходження електронних платежів в сеп
- •88. Моделі обслуг-ня коресп-го рахунку в сеп
- •44. Комплекс задач “Облік податкової звітності” вирішується таким чином:
- •45.Основні алгоритми, які використовуються при рішенні задач обліку податкової звітності
- •76. Загальна характеристика банківської системи з позиції обробки інформації.
- •89. Архітектура “Системи електронних платежів” (сеп), основні елементи та функціональні можливості сеп.
- •90. Інформаційне забезпечення “Системи електронних платежів” (сеп). Структура та розподіл інформаційних потоків в сеп.
- •94. Функція підготовки, передачі та приймання електронних платежів в комерційному банку (кб).
- •100. Технологія комп’ютерної підготовки та обробки електронних платежів в “Системі електронних платежів” (сеп) протягом дня. Взаємодія з “Операційним днем банку” (одб).
- •101. «Електронна пошта» (еп) - основа взаємодії між банками. Призначення та можливості еп.
- •102. Вимоги до електронної пошти нбу в банківської діяльності.
- •103. Склад і структура Електронної пошти нбу, її основні елементи.
- •104. Призначення та функціонування вузлів різних рівнів (типу) в Електронній пошті нбу.
- •105. Основні компоненти вузлів Електронної пошти нбу. Взаємодія між вузлами.
- •106. Інформаційне забезпечення вузлів Електронної пошти нбу та системи в цілому.
- •107. Основні компоненти програмного забезпечення вузлів Електронної пошти нбу: «Агент користувача» та «Агент передачі повідомлень».
- •108. Маршрутизація повідомлень в Електронній пошті нбу. Структура «поштових» повідомлень.
- •109. Проблема захисту банківської інформації.
- •110. Програмно-апаратні засоби захисту банківської інформації в Системі електронних платежів України.
- •112. Методи криптогрифування електронних документів в Системі електронних платежів (сеп) України.
- •113. Забезпечення цілосності електронних документів в Системі електронних платежів (сеп) на рівні комерційного банку за допомогою «електронного ціфрового підпису» документів та схема його накладення.
- •116. Характеристика основних типів пластикових карток. Параметри карток з магнитною стрічкою та з мікропроцесором.
- •117. Перелік банківських послуг, що можна надавати за допомогою пластикових карток.
- •118. Електронний гаманець та моделі управління рахунком при виконанні розрахунків з його допомогою.
- •119. Перспективи впровадження електронних платіжних засобів в Україні.
- •120. Призначення та можливості системи “Клієнт/Офіс-Банк”
- •121. Структура і основні елементи системи “Клієнт/Офіс-Банк”
- •122. Забезпечення безпеки передачі та обробки даних в системі “Клієнт/Офіс-Банк”
- •123. Основні технологічні операції Атоматизованого робочого місця клієнта (арм_к) і Автоматизованого робочого місця банку (арм_б) при обробці платіжних документів в системі “Клієнт/Офіс-Банк”
- •124. Призначення та характеристика Міжнародної банківської системи swift.
113. Забезпечення цілосності електронних документів в Системі електронних платежів (сеп) на рівні комерційного банку за допомогою «електронного ціфрового підпису» документів та схема його накладення.
Для гарантування безпеки інформації на рівні банків — учасників СЕП пропонується впровадження перехресного накладення електронного підпису на платіжні документи. Це означає, що машинне зображення ПД доповнюється спеціальним набором символів, залежним як від особистого коду особи, котра має право на підпис, так і від змісту самого документа. Не підписані документи не можуть бути передані до банку, а із внесенням будь-яких змін до підписаного документа змінюється принаймні один електронний підпис на документі, що негайно виявляється системою.
Банкам пропонується використання програмних засобів, що реалізують цифровий підпис, реалізований на основі алгоритму RSA.
Алгоритм RSA належить до асиметричних алгоритмів шифрування. Кожний учасник обміну електронними документами має два ключі: секретний, що повинен ретельно оберігатися від сторонніх осіб і бути відомим тільки його власнику, та відкритий, що розповсюджений в системі і може бути відомим кожному учаснику системи.
Суть алгоритму RSA зводиться до того, що в основу електронного цифрового підпису покладено оброблене спеціальним алгоритмом саме повідомлення, яке підписується, причому шифрування цього прототипу електронного цифрового підпису виконується за допомогою секретного ключа відправника і відкритого ключа отримувача повідомлення. При цьому саме повідомлення може не шифруватись (цей варіант реалізовано в програмному комплексі НБУ), але спробу модифікувати підписане повідомлення (навіть один біт) буде відразу виявлено при перевірці підпису отриманого повідомлення. Під час перевірки електронного цифрового підпису програмним комплексом отримувача формується прототип електронного підпису отриманого повідомлення. Отриманий цифровий підпис дешифрується відкритим ключем відправника і секретним ключем отримувача повідомлення і вираховується прототип електронного цифрового підпису. Отриманий прототип порівнюється з обрахованим прототипом електронного цифрового підпису. Збіг цих двох прототипів підпису (отриманого та обчисленого) показує, що повідомлення було підписане зазначеним відправником інформації та отримане у тому ж
116. Характеристика основних типів пластикових карток. Параметри карток з магнитною стрічкою та з мікропроцесором.
Пластикові картки можна класифікувати за багатьма ознаками: за способом використання, за формою розрахунків, за способом запису інформації на картку, за належністю до організації-емітента, за охопленням території дій, за терміном використання та ін.
За способом використання картки бувають:
• індивідуальні картки, які видаються окремій особі. ;
• сімейні картки — видаються членам сім'ї особи, що уклала відповідний договір і несе відповідальність за використання рахунку;
• корпоративні картки — картки, що видаються юридичним особам (організації, фірмі) на певну суму для проведення розрахунків за куплені товари чи виконані послуги.
За формою розрахунків картки бувають двосторонніми та багатосторонніми.
За способом запису інформації картки бувають:
з графічним записом;
з ембосируванням;
з штрих-кодуванням;
з кодуванням на магнітній смузі;
з кодуванням на чіпах;
з лазерним записом (оптичні картки).
Картки з магнітною смугою — це пластикові картки, на зворотній стороні яких є магнітна смуга, де може вміщуватися близько 100 байт інформації, яка може бути прочитана спеціальним пристроєм. Інформація на магнітній смузі збігається з даними на титулі: ім'ям, номером рахунку власника картки, датою закінчення дії картки. Картки цього типу використовуються як кредитні (типу VISA, Master Card, EuroCard, American Express), як банківські дебетові картки, картки для банкоматів.
Магнітні пластикові картки (МПК) є найпоширенішою формою електронних грошей (ЕЛГ). Незважаючи на масове розповсюдження цього типу карток, слабким місцем у їх використанні як платіжного засобу є недостатній рівень захисту від підробок.
Картки з кодування на чіпах поділяються на картки пам'яті та смарт-карти.
Картки пам 'яті — це картки з мікросхемою, яка вміщує лише запам'ятовуючий пристрій. Обсяг пам'яті для звичайних карток становить близько 256 байт, є картки з пам'яттю від 32 байт до 8 Кбайт. У деяких європейських країнах такі картки використовуються як телефонні.
Смарт-карти зовні дуже схожі на картки пам'яті, але мікросхема цих карток містить мікропроцесор, який може виконувати операції обробки даних. Тому ці картки називають «смарт-карт-ками» (зтагі — інтелектуальна чи розумна). Мікропроцесор і мікросхема дуже маленькі, а тому їх часто називають «чіпом» комп'ютера.
Мікропроцесор — це, по суті, маленький комп'ютер, запрограмований на взаємодію з іншими комп'ютерними системами. Він може вміщувати інформацію про банк-емітент, що видав цю картку, термін дії картки, інформацію про клієнта та про суму коштів, яку може використовувати клієнт для розрахунків.
Мікропроцесор може не тільки зберігати інформацію, як це робить звичайна МПК, а й шифрувати і захищати її. Він має систему захисту, яка при спробах проникнути в «чіп» здійснює його саморуйнування. Мікропроцесор може містити близько 65 Кбайт інформації.
