Н.Е. 2.5. Призначення покарання.

1. Принципи призначення покарання.

2. Загальні засади призначення покарання.

3. Обставини, які пом’якшують і обтяжують відповідальність.

4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті.

5. Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом.

6. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

7. Призначення покарання за сукупністю вироків.

8. Правила складання покарань і зарахування строку ув’язнення.

Основна література:

1. Кримінальний кодекс України: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2001. – ст. ст. 65-73.

2. Кримінальне право України (Загальна частина): навчальний посібник. / г. Жаровська, о. Ющик. – Чернівці: Чернівецький нац. Ун-т, 2013. – с. 189-201.

3. Українське кримінальне право: Загальна частина: Підручн. / За ред. В.О. Навроцького. – к.: Юрінком Інтер, 2013. С. 569-609.

4. Мартинишин Г.Р. Призначення покарання за сукупністю вироків: кримінально-правове дослідження: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Львів, 2013. – 19 с.

5. Catherine Elliott, Frances Quinn. Criminal Law. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://books.google.com.ua/books?id=bvuqjFcQ3t8C&printsec=frontcover&dq=criminal+law+books&hl=ru&sa=X&ei=3mMdVeLkG4SOsAH_uoCoAw&ved=0CG0Q6AEwCQ#v=onepage&q=criminal%20law%20books&f=false

Завдання

Розв’язажіть задачі № 3, 6, 7, 9, 18 – С.297-305 Практикуму (Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.):

3. Стадник, перевозячи будівельні матеріали на автомобілі «КамАЗ», рухався зі швидкістю, що перевищувала дозволену, посередині дороги. Це призвело до зіткнення із зустрічним автомобілем «Москвич-412», водій якого Мірошниченко та його п’ятирічний син одержали тяжкі ушкодження, від яких того ж дня померли в лікарні.

За ч. 3 ст. 286 КК Стадника було засуджено до позбавлення волі на строк 10 років. Призначаючи це покарання, суд визнав такими, що обтяжують покарання, такі обставини: а) злочи­ном заподіяно тяжкі наслідки; б) його вчинено щодо мало­літнього.

В апеляції адвокат засудженого вказав: при призначенні по­карання суд не врахував те, що а) потерпілий Мірошниченко також значно перевищив дозволену швидкість; б) Стадник рані­ше судимим не був, за місцем роботи і проживання характери­зується позитивно, порушення правил безпеки дорожнього руху допустив уперше, брав участь у наданні допомоги потерпілим. Крім того, на думку адвоката, суд не повинен був ураховувати вказані ним обставини як такі, що обтяжують покарання.

Дайте оцінку рішенню суду і доводам апеляції.

6. Борецький здійснив закінчений замах на крадіжку в особливо великих розмірах, вчинену з проникненням у житло за попередньою змовою групою осіб. За ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК його засуджено до позбавлення волі на строк 7 років з конфіс­кацією всього майна, яке є власністю Борецького. Призначаю­чи таке покарання, суд зазначив у вироку, що він враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його стадію, щире каяття Борецького, а також його особу – Борецький вчинив злочин уперше, позитивно характеризується за місцем проживання.

На вирок суду прокурор подав апеляцію з проханням скасу­вати вирок у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. На думку прокурора, суд не врахував те, що Борецький вчинив особливо тяжкий злочин, повністю здійснив злочинний намір щодо заволодіння майном, заподіяв майнову шкоду потерпілому у великих розмірах. Крім того, він вчинив злочин у складі групи за попередньою змовою, з проникненням до житла, був одним із двох його співвиконав-ців. За таких обставин йому не повинна була призначатися міні­мальна міра покарання, передбачена санкцією ч. 5 ст. 185 КК.

Дайте оцінку рішенню суду та доводам, викладеним в апе­ляції.

7. Віщун замовив Глушку умисне вбивство своєї дружини за 50 тисяч гривень. Глушко здійснив посягання на життя потер­пілої, але злочин до кінця не довів – дружині було спричинено тяжке тілесне ушкодження. За ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК Глушка засуджено до позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. За ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК Віщуна засуджено до позбав­лення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На вирок суду в частині призначення покарання Віщуну про­курор подав апеляцію. У ній він зазначив, що суд не врахував ряд обставин вчинення злочину, зокрема: злочин є особливо тяжким, він вчинений з корисливих мотивів, Віщун був його ініціатором (замовником). Як замовник Віщун виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, зло­чином завдані тяжкі наслідки, в діях Віщуна мають місце дві обтяжуючі обставини, передбачені ч. 2 ст. 115 КК. За таких об­ставин, на думку прокурора, Віщуну не могла бути призначена мінімальна міра покарання, передбачена ч. 2 ст. 115 КК.

Наскільки обґрунтовані доводи прокурора?

9. Протягом двох днів, перебуваючи у стані сп’яніння, Петренко вчинив злочини, передбачені ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК, щодо своєї дружини та її родичів (усього у справі п’ять потерпілих, серед них одна малолітня дитина). Призначаючи покарання за ці злочини, суд врахував такі обставини, як сумлінне став­лення Петренка до праці, наявність на утриманні тяжко хворої дитини, а також поведінку його дружини, яка, на думку суду, сприяла виникненню ненормальних відносин у сім’ї. Розцінив­ши вказані обставини як пом’якшуючі та врахувавши особу Пет­ренка, суд призначив йому більш м’яке покарання, ніж передбачено законом: за ч. 3 ст. 296 КК — 1 рік 6 місяців виправних робіт з відрахуванням із заробітку засудженого 20% ; за ч. 4 ст. 296 КК — 2 роки виправних робіт з відрахуванням із заробітку засудженого 20%. Остаточне покарання за сукупністю злочинів: 2 роки виправних робіт з відрахуванням із заробітку засудже­ ного 20%.

Варіант. З урахуванням наведених у вироку обставин Пет­ренко був засуджений за ч. 3 ст. 296 КК до 1 року 6 місяців поз­бавлення волі, за ч. 4 ст. 296 КК — до 2 років 6 місяців позбав­лення волі, а за сукупністю злочинів — до 3 років позбавлення волі.

Дайте оцінку рішенню суду.

18. Мироненка було засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Відбуваючи покарання, він через 3 роки заподіяв іншому засудженому Славському умисне тяжке тілесне ушкодження способом, що мав характер особливого мучення. За ч. 2 ст. 121 КК його засуджено до 10 років позбавлення волі. До цього по­карання суд повністю приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком і визначив остаточне покарання — 17 років позбавлення волі.

Варіант. Попереднім вироком Мироненко був засуджений до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 3 ст. 187 КК.

Чи правильно суд призначив Мироненку остаточне пока­рання?