- •© Д.А. Захарчук, ю.В. Коваль, 2015
- •Передмова Основні вимоги до підготовки, виконання лабораторних робіт та оформлення звітів
- •Після виконання лабораторної роботи студент повинен:
- •При оформленні звіту студенту необхідно:
- •Для захисту лабораторної роботи студенту потрібно:
- •Похибки прямих та непрямих вимірювань в лабораторних роботах
- •1. Похибки прямих вимірювань
- •1.1. Абсолютні та відносні похибки
- •1.2. Обчислення похибки при непрямих вимірюваннях величин
- •Покажемо підхід Гауса на прикладі функції:
- •Лабораторна робота №41 Визначення декремента згасання коливної системи
- •Теоретичні відомості
- •1. Незгасаючі коливання.
- •2. Згасаючі коливання.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №42 Визначення швидкості поширення звуку методом стоячих хвиль
- •Теоретичні відомості
- •1. Поширення пружних хвиль
- •2. Акустика
- •3. Інтерференція. Стоячі хвилі
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №43 визначення швидкості звуку методом фігур ліссажу
- •Теоретичні відомості
- •1. Звукові хвилі
- •2. Залежність швидкості звуку від температури
- •3. Фігури Ліссажу
- •4 . Опис лабораторного пристрою
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №44 перевірка закону ома для кіл змінного струму
- •Теоретичні відомості
- •Активний та реактивний опори
- •2 . Активна та реактивна потужності
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №45 Дослідження властивостей електромагнітних хвиль
- •Теоретичні відомості
- •1. Шкала електромагнітних хвиль
- •Рівняння Максвелла.
- •3. Опис лабораторного устаткування
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №46 Дослідження перехідних процесів в електричному контурі
- •Теоретичні відомості
- •1. Контур Томсона
- •2. Декремент згасання
- •3. Опис лабораторної установки
- •1. Напруга на конденсаторі
- •2. Градуювання екрану осцилографа.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 47 Дослідження встановлених процесів у коливальному контурі
- •Теоретичні відомості
- •Вимушені коливання в коливальному контурі
- •2. Амплітудно-частотна характеристика
- •3. Добротність коливального контуру
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Довідкові таблиці Префікси до одиниць вимірювання
- •Основні фізичні константи
- •Густини деяких твердих тіл
- •Магнітна сприйнятливість та проникність для деяких матеріалів
- •Допоміжна література
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
2. Згасаючі коливання.
Усі реальні коливальні системи є дисипативними. Енергія механічних коливань такої системи поступово витрачається на роботу проти сил опору, тому вільні коливання завжди згасаючі – їх амплітуда поступово зменшується.
Коливання бувають як бажані, так і шкідливі. У тих випадках, коли коливання бажані, необхідно вміти підтримувати та регулювати їх. В інших випадках, коли вони шкідливі, необхідно знати засоби, як не допустити їхнього виникнення.
Коливання в реальних системах завжди пов’язані з впливом сил тертя. У залишеній самій на себе системі коливання згасатимуть, тобто їх амплітуда з часом зменшуватиметься. Диференціальне рівняння згасаючих коливань має вигляд:
. (9)
Тут
– коефіцієнт згасання. Розв’язком
диференціального рівняння (9) є функція:
. (10)
Циклічна частота вільних коливань залежить від циклічної частоти власних коливань та коефіцієнта згасання:
. (11)
Якщо
коефіцієнт згасання більший від циклічної
частоти власних коливань, вільні
коливання в такій системі не виникатимуть.
Випадок, коли
називають критичним. За такої умови
збурена система найшвидше підходить
до стану рівноваги і заспокоюється.
Декрементом
згасання
називають відношення двох послідовних
(які відрізняються на період
)
амплітуд згасаючого коливання:
. (12)
Логарифм
відношення (12) називають логарифмічним
декрементом згасання
:
. (13)
Добротністю
коливальної системи називається величина
,
яка дорінює добутку
на відношення енергії
коливальної системи в довільний момент
часу
до зменшення цієї енергії за проміжок
часу від
до
:
. (14)
Добротність коливальної системи обернена до логарифмічного декремента згасання:
. (15)
З рівняння (10) видно, що амплітуда згасаючих коливань зменшується з часом за експонентою:
. (16)
В
конкретний час
амплітуда буде
,
а відношення початкової амплітуди
до
є експоненційною функцією від часу
:
. (17)
Логарифмуючи (17), отримуємо робочу формулу для обчислення коефіцієнта згасання:
. (18)
Відносна похибка обчислення дорівнюватиме:
. (19)
З
аналізу (19) випливає, що при зміні
від 0,1 до 0,5,
може
бути меншим 10% лише за умови, коли
.
Цей висновок необхідно враховувати при
виборі
.
Порядок виконання роботи
Визначити час
,
за який відбувається
повних коливань маятника. Обчислити
період
коливань
та циклічну частоту коливань
.Відхилити маятник від стану рівноваги на поділок. Відпустити його, увімкнути секундомір та визначити час , за який амплітуда коливань зменшиться до
.
За отриманими даними використовуючи
формулу (18) розрахувати коефіцієнт
згасання.Обчислити логарифмічний декремент згасання за формулою (13), а за формулою (15) – добротність коливної системи.
Дослід повторити тричі при різних та . Дані вимірювань та обчислень занести до табл. 1.
Табл.1.
№ п/п |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Результати вимірювання подати у вигляді довірчих інтервалів:
;
.
