- •4.3.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.3.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.1 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •1.2 Хімічний склад свердловинної продукції
- •1.3 Спосіб вираження складу фаз
- •Розділ 2 Системи збору і транспорту свердловинної продукції
- •2.1. Класифікація систем збору і транспорту
- •2.2 Технологічний розрахунок промислових газопроводів
- •2.2.1 Гідравлічний розрахунок простих газопроводів
- •2.2.2 Гідравлічний розрахунок складних газопроводів
- •2.2.3. Гідравлічний розрахунок конденсатопроводів і
- •2.2.4 Тепловий розрахунок промислових
- •2.2.5 Механічний розрахунок промислових
- •2.3. Ускладнення в системах збору свердловинної продукції
- •2.3.1 Нагромадження твердих осадів у трубопроводах
- •2.3.2 Утворення гідратів у трубопроводах
- •2.3.3 Корозія промислових трубопроводів
- •3 Розділення свердловинної продукції
- •3.1 Сепарація продукції свердловин
- •3.1.1 Конструкції сепараторів
- •3.1.2 Технологічний розрахунок сепараційного
- •Розділ 4 Підготовка природного газу і вуглеводневого конденсату до транспорту, пластової води до утилізації
- •4.1 Методи промислової підготовки газу і конденсату
- •4.2 Вибір методу підготовки газу і конденсату до транспорту
- •4.3 Низькотемпературний метод підготовки природного газу
- •4.3.1 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням дросель – ефекту
- •4.3.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням турбодетандерів
- •4.3.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням холодильних машин
- •4.4 Абсорбційний метод промислової підготовки газу
- •4.4.1 Абсорбційна установка осушення газу гліколями
- •4.4.2 Абсорбційна установка відбензинювання природного газу
- •4.5 Адсорбційна установка осушення і відбензинювання природного газу
- •4.6.4 Абсорбційна установка осушення газу гліколями
4.3.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням холодильних машин
У процесі зниження тисків на гирлі свердловин з метою підтримання заданої точки роси газу збільшують поверхню теплообмінників. Але настає такий період, коли поверхня теплообміну рекуперативних теплообмінників збільшується до економічно невигідних розмірів. У такому випадку використовують НТС із застосуванням штучного холоду. Ці установки розміщують, в основному, на ГС магістрального газопроводу. Вони забезпечують постійний термодинамічний.режим роботи НТС на весь період розробки родовищ.
На рис. 4.4 наведена принципова технологічна схема УНТС з використанням холодильних машин.
Згідно
зі схемою, газ із газозбірних пунктів
(УППГ) по загальному газозбірному
колектору подається в розширюючу камеру
(батарейний циклонний сепаратор)
1,
встановлену на вході установки НТС.
Потім газ спрямовується в
загальний розподільчий колектор 2
і розподіляється по
технологічних лініях,
які складаються з послідовно з'єднаних
апаратів. Газ проходить теплообмінник
I-го
ступеня 3,
сепаратор I-го
ступеня 4,
теплообмінник
„газ - конденсат"
5,
теплообмінник ІІ-го ступеня 6,
сепаратор
П-го ступеня 7
і потрапляє у випаровувач-холодильник
8,
де
температура газу знижується до заданої
точки роси.
Охолоджений газ проходить сепарацію у
низькотемпературному сепараторі
9,
підігрівається в теплообмінниках I-го
та П-го ступенів і після загального
виміру подається в магістральн
ий
газопровід. Регулювання температури
сепарації
газу проводять за допомогою обхідної
лінії на теплообміннику б.
С - газ сирий; ГО - газ осушений; КН - конденсат нестабільний; ГР - гліколь регенерований; ГН -гліколь насичений; В - вода.
І - батарейний гідрогциклонний сепаратор; 2 - загальний розподільчий колектор; З - теплообмінник І ступеня; 4 - сепаратор І ступеня; 5 - теплообмінник „газ - конденсат"; 6 - теплообмінник II ступеня; 8 - теплообмінник - випаровувач; 9 - сепаратор П ступеня; 10 - розділювач II ступеня, II - розділювач І ступеня; 12 - компресор; 13 - насос - дозатор
Рис. 4.4 - Принципова технологічна схема УНТС газу з використанням холодильних установок
Вуглеводневий конденсат і вода зі сепараторів 1 і 4 автоматично скидаються в розділювач I-го сгуденя 11, де відбувається їх розділення. Нестабільний конденсат спрямовується в установку стабілізації конденсату, а вода - в каналізацію або на очисні споруди.
Водний розчин інгібітору і вуглеводневий конденсат зі сепараторів 7 і 9 подаються в розділювач II-го ступеня 10. Із розділювача насичений інгібітор надходить в установку регенерації, а конденсат - в установку стабілізації.
Для вироблення холоду на установках НТС, як правило, використовують пропанові холодильні машини, які працюють за схемою парокомпресійного холодильного циклу і водоаміачні холодильні машини, в яких використовується схема пароабсорбційного холодильного циклу.
Принципова технологічна схема пропанової холодильної установки
В даній схемі (див. рис.4.5), продукція газоконденсатних свердловин охолоджується до точки роси в холодильнику - випаровувачі 8 за рахунок теплообміну з парами холодоагенту. Низьку температуру холодоагенту отримують при охолодженні рідкого холодоагенту в теплообміннику 6, дроселюванні на штуцері 7 і випаровуванні при підвищеній температурі в холодильнику - випаровувачі 8. Зрідження парів холодоагенту проходить при стисненні з допомогою компресора 2 і охолодженні його в конденсаторі 4.
Х
П
- холодоагент паровибшш, ХР-холодоагент
рідкий, ГС-газ сирий. І - збірник парів
холодоагенту, 2 - компресор, 3 - маслоуловлювач,
4 - водяний холодильник, 5 - збірник
рідкого холодоагенту, 6 - теплообмінник
„рідина - пар", 7 - штуцер, 8 - теплообмінник
- випаровувач.
Рис. 4.5 - Принципова технологічна схема пропанової
холодильної установки
Принципова технологічна схема аміачної холодильної установки
На рис.4.6 наведена принципова технологічна схема аміачної холодильної установки.
В
даній схемі холодоагент в теплообміннику
- випаровувачі 10
охолоджує продукцію газоконденсатних
свердловин. Із теплообмінника 10
пари холодоагенту спрямовуються в
абсорбер 8,
де поглинаються водою. Вода насичена
холодоагентом насосом 9
подається через теплообмінник 4
в ректифікаційну колону 2.
В колоні 2
проходить нагрівання води і виділення
пари аміаку, які зріджується в конденсаторі
3 і
дальше через штуцер 11
поступають у випаровувач 10.
Вода із низу колони 2
через теплообмінник 4,
холодильник б
і штуцер 7
спрямовуються в абсорбер 9.
Частина рідкого холодоагенту насосом
5
подається на зрошення верха ректифікаційної
колони 2
для запобігання виходу із колони пари
води.
ХП - холодоагент паровгідний; В - вода; ВХ - водний розчин холодоагенту (аміачна вода); ГС—газ сирий.
I - паровий підігрівач; 2 - ректифікаційна колона; 3 - конденсатор; 4 - теплообмінник „ вода -аміачна вода "; 5, 9 - насос; б - водяний холодильник; 7,11- штуцер; 8 - абсорбер; 10- холодильник – випаровував
Рис. 4.6 - Принципова технологічна схема аміачної
холодильної установки
