- •4.3.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.3.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.1 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •1.2 Хімічний склад свердловинної продукції
- •1.3 Спосіб вираження складу фаз
- •Розділ 2 Системи збору і транспорту свердловинної продукції
- •2.1. Класифікація систем збору і транспорту
- •2.2 Технологічний розрахунок промислових газопроводів
- •2.2.1 Гідравлічний розрахунок простих газопроводів
- •2.2.2 Гідравлічний розрахунок складних газопроводів
- •2.2.3. Гідравлічний розрахунок конденсатопроводів і
- •2.2.4 Тепловий розрахунок промислових
- •2.2.5 Механічний розрахунок промислових
- •2.3. Ускладнення в системах збору свердловинної продукції
- •2.3.1 Нагромадження твердих осадів у трубопроводах
- •2.3.2 Утворення гідратів у трубопроводах
- •2.3.3 Корозія промислових трубопроводів
- •3 Розділення свердловинної продукції
- •3.1 Сепарація продукції свердловин
- •3.1.1 Конструкції сепараторів
- •3.1.2 Технологічний розрахунок сепараційного
- •Розділ 4 Підготовка природного газу і вуглеводневого конденсату до транспорту, пластової води до утилізації
- •4.1 Методи промислової підготовки газу і конденсату
- •4.2 Вибір методу підготовки газу і конденсату до транспорту
- •4.3 Низькотемпературний метод підготовки природного газу
- •4.3.1 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням дросель – ефекту
- •4.3.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням турбодетандерів
- •4.3.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням холодильних машин
- •4.4 Абсорбційний метод промислової підготовки газу
- •4.4.1 Абсорбційна установка осушення газу гліколями
- •4.4.2 Абсорбційна установка відбензинювання природного газу
- •4.5 Адсорбційна установка осушення і відбензинювання природного газу
- •4.6.4 Абсорбційна установка осушення газу гліколями
2.2.4 Тепловий розрахунок промислових
трубопроводів
Температура газу в трубопроводі залежить від умов руху і теплообміну із оточуючим середовищем. Розподіл температури вздовж газопроводу з врахуванням дросель-ефекту і теплообміну визначають за рівнянням, згідно наведеної схеми на рис.2.9.
Рис.2.9
– Розрахункова схема лінійного,
горизонтального
відрізку газопроводу
Тх = Тгр +
(Тп – Тгр)–ах
–
,
(2.62)
де Тх – температура газу на відстані х від початку газопроводу, К; Тп, Тк – відповідно температура на початку і в кінці газопроводу, К; Рср – середній тиск в газопроводі, МПа, визначають за формулою (2.20); Тср – середня температура в газопроводі, К, визначають за формулою (2.21); L – довжина газопроводу, м; εi – коефіцієнт Джоуля-Томсона, К/МПа, який визначають за формулою
εi
=
(2.63)
При 1,6 ≤ Тпр ≤ 2,1 і 0,8 ≤ Рпр ≤ 3,5 параметр f (Рпр, Тпр) знаходять за формулою
f (Рпр, Тпр)
= 2,343
–
0,071 (Рпр – 0,8), (2.64)
Ркр– псевдокритичний тиск, МПа; Ткр – псевдокритична температура, К; Рпр і Тпр – відповідно зведений псевдокритичний тиск і температура, заходять за формулами Рпр = Р/Ркр і Т/Ткр; Ср – питома ізобарна теплоємність газу при середньому тиску і температурі в газопроводі, Дж/К, знаходять за формулою
Ср = (3,15 + 0,02203 Тср
– 0,149 · 10 -4
+ +
(2.65)
Мср = 22,41
Наведене у формулі (2.45) значення знаходять за формулою
а = 62,6
,
(2.66)
де К – коефіцієнт теплопередачі, який суттєво залежить від способу прокладки трубопроводу (підземний, наземний, надземний, в насипі, підводний, теплоізольований) і теплопровідності ґрунтів. Для приблизних розрахунків можна прийняти К = (0,5 ÷ 2) кДж/(кг·К); DЗ – зовнішній діаметр труб, мм; QГ – витрата газу, м3/доб.
2.2.5 Механічний розрахунок промислових
трубопроводів
Механічний розрахунок промислових трубопроводів зводиться до визначення товщини стінки труб при відомому внутрішньому робочому тиску і визначається за формулою
,
(2.67)
де
–
товщина стінки труби, см; DЗ
– зовнішній діаметр труб, см; nР
– коефіцієнт перевантаження від тиску,
для діаметрів трубопроводів DЗ
< 700 мм приймається рівним 1,1; Р –
робочий тиск в трубопроводі, Па; R1
– розрахунковий опір розтягненню
(стисненню), який визначається за формулою
R1 =
,
(2.68)
де
–
нормативний опір розтягненню (стисненню),
рівний мінімальному тимчасовому опору,
який визначається технічними умовами
на труби, Па; m – коефіцієнт умов
роботи трубопроводу, при транспортуванні
газу, рівний 0,6; k1
– коефіцієнт надійності матеріалу,
рівний 1,34 ÷ 1,55; KН
– коефіцієнт надійності трубопроводу,
рівний 1,0 для DЗ
< 500 мм.
Коефіцієнт стисливості газу при Рср і Тср;
Zср = (0, 4 lg Тпр.ср + 0,73)Pпр.ср + 0,1 Рпр.ср (2.69)
Рпр.ср = Рср / Ркр (2.70)
Тпр.ср = Тср / Ткр (2.71)
Ркр = 4,892 – 0,4048 (2.72)
Ткр = 94,717 + 170, 8 (2.73)
(2.74)
Тср = (2.75)
