- •4.3.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.3.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.1 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •1.2 Хімічний склад свердловинної продукції
- •1.3 Спосіб вираження складу фаз
- •Розділ 2 Системи збору і транспорту свердловинної продукції
- •2.1. Класифікація систем збору і транспорту
- •2.2 Технологічний розрахунок промислових газопроводів
- •2.2.1 Гідравлічний розрахунок простих газопроводів
- •2.2.2 Гідравлічний розрахунок складних газопроводів
- •2.2.3. Гідравлічний розрахунок конденсатопроводів і
- •2.2.4 Тепловий розрахунок промислових
- •2.2.5 Механічний розрахунок промислових
- •2.3. Ускладнення в системах збору свердловинної продукції
- •2.3.1 Нагромадження твердих осадів у трубопроводах
- •2.3.2 Утворення гідратів у трубопроводах
- •2.3.3 Корозія промислових трубопроводів
- •3 Розділення свердловинної продукції
- •3.1 Сепарація продукції свердловин
- •3.1.1 Конструкції сепараторів
- •3.1.2 Технологічний розрахунок сепараційного
- •Розділ 4 Підготовка природного газу і вуглеводневого конденсату до транспорту, пластової води до утилізації
- •4.1 Методи промислової підготовки газу і конденсату
- •4.2 Вибір методу підготовки газу і конденсату до транспорту
- •4.3 Низькотемпературний метод підготовки природного газу
- •4.3.1 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням дросель – ефекту
- •4.3.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням турбодетандерів
- •4.3.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням холодильних машин
- •4.4 Абсорбційний метод промислової підготовки газу
- •4.4.1 Абсорбційна установка осушення газу гліколями
- •4.4.2 Абсорбційна установка відбензинювання природного газу
- •4.5 Адсорбційна установка осушення і відбензинювання природного газу
- •4.6.4 Абсорбційна установка осушення газу гліколями
2.2 Технологічний розрахунок промислових газопроводів
2.2.1 Гідравлічний розрахунок простих газопроводів
Гідравлічний розрахунок простого газопроводу зводиться до визначення пропускної здатності для газу лінійного, горизонтального відрізку газопроводу.
Установлений рух газу в газопроводі описується системою трьох рівнянь:
1. Рівняння руху (рівняння Бернуллі в диференціальній формі)
(2.1)
2. Рівняння стану
(2.2)
3. Рівняння балансу масової витрати
(2.3)
У формулі (2.1) І-й член - потенціальна енергія тиску газу, ІІ-й член - питома кінетична енергія руху газу, ІІІ-й член - енергія положення газу, ІV – член - затрачений опір при русі газу. Всі члени мають розмірність довжини.
При виводі формули для розрахунку пропускної здатності газопроводу ІІ-м і ІІІ-м членами нехтують, рахують, що збільшення лінійної швидкості при установленому русі газу не проходить і газопровід прокладений горизонтально.
При вказаних допущеннях рівняння (2.1) запишеться в такому вигляді
(2.4)
Із рівняння (2.4) швидкість газу буде рівна
(2.5)
Підставляємо в рівняння (2.4)
(2.6)
помножимо обидві частини рівняння на
(2.7)
Підставимо із рівняння (2.4)
в рівняння (2.7)
(2.8)
проінтегруємо дане рівняння в границях
від
до
і 0 до L
(2.9)
(2.10)
підставимо, що
в рівняння (2.10)
(2.11)
після перетворень отримаємо
(2.12)
якщо
,
то тоді
Q =
(2.13)
де
тоді отримаємо вираз для знаходження
пропускної здатності газопроводу,
(2.14)
Гідравлічний розрахунок простого газопроводу з незначним вмістом рідини зводиться до визначення пропускної здатності для газу лінійного, горизонтального відрізку газопроводу. Розрахункова схема наведена на рис. 2.3.
У формулі (2.14) Р1 = РП, а Р2 = РК
Рис.2.3
– Розрахункова схема лінійного,
горизонтального відрізку газопроводу.
де Qг – пропускна
здатність газопроводу, м3/доб; Рп
і Рк – відповідно
тиск на початку і в кінці газопроводу,
кг/см2 (0,1 МПа); D
– внутрішній діаметр труб, см; L –
довжина газопроводу, км;
– відносна густина газу до повітря;
Тср – середня температура
в газопроводі, К; Zср
– коефіцієнт стисливості газу при Рср
і Тср; λ – коефіцієнт
гідравлічного опору труб, який залежить
від режимів руху газу по трубопроводу,
тобто від числа Рейнольдса (Rе) і
відносної шорсткості труб (ε).
Коефіцієнт стисливості газу при Рср і Тср;
Zср = (0, 4 lg Тпр.ср + 0,73)Pпр.ср + 0,1 Рпр.ср (2.15)
Рпр.ср = Рср / Ркр (2.16)
Тпр.ср = Тср / Ткр (2.17)
Ркр = 4,892 – 0,4048
(2.18)
Ткр = 94,717 + 170, 8
(2.19)
(2.20)
Тср =
(2.21)
Коефіцієнт гідравлічного опору труб
може бути визначений за формулами:
а) ламінарний режим, при Re < 2∙103
=
(2.22)
Re =
(2.23)
ε
=
(2.24)
де Qг – витрата
газу, тис.м3/д;
коефіцієнт
динамічної в’язкості газу, мПа.с;
h – еквівалентна
шорсткість труб, для стальних труб можна
прийняти рівною 30 мкм; D
- внутрішній діаметр труб, см.
б) зона гладкостінного тертя, при Re < (2 ÷ 4)103
λ = 0,067
=
(2.25)
в) зона змішаного режиму, при Re > 4∙103
λ = 0,067
(2.26)
г) зона квадратичного режиму,
Границя між перехідним і квадратичним режимом визначають за формулою
Reпер
= 11
(2.27)
λ = 0,067
(2.28)
при h = 0,03 мм λ
=
(2.29)
Якщо в потоці газу знаходиться рідина, то в формулі (2.14) потрібно враховувати коефіцієнт Е, Ширковський А.І. на основі промислових досліджень отримав експериментальні формули для розрахунку коефіцієнта Е.
Qг = 103,15 ∙ E
(2.30)
Е = 1 -
(2.31)
при 0 ≤ ηк < 180 см3/м3
і 2 <
<11
м/с
Е = 1 -
при 180 ≤ ηк < 250 см3/м3 і 1 < < 6 м/с
(2.32)
Якщо в газовому потоці міститься до 40
см
/м
рідини
у формулу (2.30) вводять другий коефіцієнт
Е0 , який знаходять із
графіка (рис.2.4) або розраховують за
формулою (2.33).
Рис.
2.4 – Графік для визначення поправочного
коефіцієнта Е0
Qг = 103,15 ∙
E0
(2.33)
При
<15 м/с коефіцієнт Е0
визначають за формулою
Е0 = (1,06 ÷ 0.233
)
,
(2.34)
де К – вміст рідини в газовому потоці, см3/м3; ω – швидкість газу в газопроводі, м/с.
Якщо в газі, який транспортується, міститься відома кількість рідини, пропускну здатність газопроводу можна визначити при заміні у формулі (2.14) λ = λ (Re ,ε ) на λСМ
Qг =
103,15
(2.35)
Коефіцієнт гідравлічного опору труб λсм при русі газорідинного потоку визначають за багато параметричною формулою
λсм = λ (Re ,ε) ∙ ψ (β, Fr, μ)
,
(2.36)
ωсм =
,
(2.37)
Re =
,
(2.38)
β =
=
,
(2.39)
де λ = λ (Re ,ε) – коефіцієнт гідравлічного опору труб при русі сухого газу; Re – число Рейнольдса; Frсм – критерій Фруда суміші; ψ (β, Fr, μ) – поправочний коефіцієнт; β – об’ємний газовміст; ωг, ωр – приведені (до повного перерізу газопроводу) відповідно швидкості газу і рідини, м/с; g = 9,81 м/с2 – прискорення земного тяжіння; D – внутрішній діаметр газопроводу, м; QГ і QР – відповідно витрата газу, м3/доб і витрата рідини, м3/доб.
Для рідини з в’язкістю не більше 2 Па∙с , за допомогою номограми (рис. 2.5) можна визначити коефіцієнт ψ через величини β і Fr.
Критерії Fr: 1 – 1; 2 – 2; 3
– 3; 4 – > 4
Рис. 2.5 - Залежність приведеного коефіцієнта опору ψ
від об’ємного газовмісту β і числа Фруда Fr
для горизонтальних труб
Для визначення поправочного коефіцієнта ψ дотримуючись такої послідовності. Спочатку визначають λ = λ (Re ,ε) за приведеними вище формулами ( 2.36 ÷ 2.39) для сухого газу. Потім вираховують об’ємний газовміст за формулою (2.39), критерій Фруда суміші за формулою (2.36) і потім знаходять від відношення в’язкості рідини до в’язкості газу μ = μр / μг. По номограмі, яка наведена на рис.2.5, визначають коефіцієнт ψ, а потім коефіцієнт гідравлічного опору для газорідинної суміші λсм = λ ψ.
