- •4.3.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.3.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.1 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •4.6.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з
- •1.2 Хімічний склад свердловинної продукції
- •1.3 Спосіб вираження складу фаз
- •Розділ 2 Системи збору і транспорту свердловинної продукції
- •2.1. Класифікація систем збору і транспорту
- •2.2 Технологічний розрахунок промислових газопроводів
- •2.2.1 Гідравлічний розрахунок простих газопроводів
- •2.2.2 Гідравлічний розрахунок складних газопроводів
- •2.2.3. Гідравлічний розрахунок конденсатопроводів і
- •2.2.4 Тепловий розрахунок промислових
- •2.2.5 Механічний розрахунок промислових
- •2.3. Ускладнення в системах збору свердловинної продукції
- •2.3.1 Нагромадження твердих осадів у трубопроводах
- •2.3.2 Утворення гідратів у трубопроводах
- •2.3.3 Корозія промислових трубопроводів
- •3 Розділення свердловинної продукції
- •3.1 Сепарація продукції свердловин
- •3.1.1 Конструкції сепараторів
- •3.1.2 Технологічний розрахунок сепараційного
- •Розділ 4 Підготовка природного газу і вуглеводневого конденсату до транспорту, пластової води до утилізації
- •4.1 Методи промислової підготовки газу і конденсату
- •4.2 Вибір методу підготовки газу і конденсату до транспорту
- •4.3 Низькотемпературний метод підготовки природного газу
- •4.3.1 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням дросель – ефекту
- •4.3.2 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням турбодетандерів
- •4.3.3 Установка низькотемпературної сепарації газу з використанням холодильних машин
- •4.4 Абсорбційний метод промислової підготовки газу
- •4.4.1 Абсорбційна установка осушення газу гліколями
- •4.4.2 Абсорбційна установка відбензинювання природного газу
- •4.5 Адсорбційна установка осушення і відбензинювання природного газу
- •4.6.4 Абсорбційна установка осушення газу гліколями
Розділ 2 Системи збору і транспорту свердловинної продукції
2.1. Класифікація систем збору і транспорту
свердловинної продукції
Обладнання газових промислів виконують згідно технологічних схем, які і обумовлюють систему збору газу і конденсату на родовищі.
При розробці газових родовищ з основному використовують індивідуальну і групову схеми збору газу і конденсату.
На ранніх етапах розвитку газової промисловості використовували індивідуальну схему збору, при якій кожна свердловина мала свій комплекс споруд для очистки газу від механічних домішок і рідини, пристрої для виміру газу і рідини, метанольну установку для попередження утворення гідратів при транспортуванні (сепаратори, ємності для виміру рідини, пристрої для подачі метанолу та інше обладнання).
При індивідуальній схемі газ із свердловин, пройшовши присвердловинні споруди, направляється у загальний газозбірний колектор, газозбірний пункт і дальше у магістральний газопровід. При наявності в газі великої кількості конденсату (води), паралельно газопроводам прокладають конденсатопроводи.
Існують різновидності індивідуальних схем: лінійна, променева і кільцева (рис. 2.1).
Якщо загальний газозбірний колектор має форму прямої лінії схему збору називають лінійною, яку використовують при розробці видовжених газоносних площ з числом рядів свердловин від 2 до 3.
Коли загальні газозбірні колектори сходяться в одній вершині (до ГС) у вигляді променів, схему називається променевою. Використовують її при значному числі свердловин, розмішених на великій площі.
При кільцевій схемі збору загальний газозбірний колектор огинає газоносну площу і замикається. Таку схему приймають у випадках як і променеву і коли споживачі газу знаходяться на протилежних кінцях родовища.
Індивідуальні схеми збору мають ряд суттєвих недоліків:
а) велика кількість обладнання і споруд, які розміщені на великій території і вимагають постійного і кваліфікованого обслуговування;
б) значна довжина доріг і велика металоємність промислових комунікацій;
в) значні втрати газу і конденсату при зборі і підготовці свердловинної продукції і др.
Вказані недоліки усувають при використанні групової збору газу і конденсату (рис. 2.2). При такій схемі вимір і сепарація газу проходить на групових пунктах (ГП), які називають установками комплексної підготовки газу (УКПГ), або установки попередньої підготовки газу розміщених, як правило» в центрі групи свердловин. Газ і конденсат із УППГ по самостійним трубопроводам поступають на промисловий газозбірний (ПГЗП) або головні споруди промислу (ГС), де проходить кінцева підготовка газу до товарних кондицій перед подачею в магістральний газопровід.
1 – свердловини; 2 – газові колектори; 2 - загальні газозбірні колектори; 4 – УКПГ (УППГ)
Рис. 2.1 - Різновидності індивідуальних схем збору газу
і конденсату
1 – свердловини; 2 - шлейфи; 3 - загальний газозбірний колектор;
4 – УКПГ (УППГ); 5 – загальний збірний конденсатопровід; 6 - ГС
Рис. 2.2 – Лінійна групова схема збору газу і конденсату
При великому числі УКПГ кількість газозбірних колекторів може бути більше одного, які у вигляді променів сходяться в одному пункті (ПГЗП або ГС), таку схему збору називають променевою.
Якщо потік газу до споживачів розподіляється в протилежних напрямках, використовують кільцеву схему збору, а число ГС відповідає числу напрямків.
При промисловому облаштуванні родовищ можливі дві системи збору газу і конденсату: децентралізована і централізована.
Якщо підготовка газу проходить на УКПГ, а УКПГ являє собою комплекс споруд закінченого циклу промислової підготовки газу і конденсату, система називається децентралізованою. Дану систему використовують для збору продукції високопродуктивних свердловин і коли продуктивність УКПГ становить більше 10 - 15 млн.м3/добу газу.
Централізованою називають систему збору коли підготовку газу і конденсату до товарних кондицій проводять на ПГЗП або ГС. На УППГ проходить тільки збір і первинна сепарація газу.
Для вибору системи збору виконують техніко-економічні розрахунки різних варіантів схем. При рівноцінних показниках вибирають централізовану систему збору газу і конденсату.
