Тема 5. Особливості зйомок для інформаційного мовлення на телебаченні

Роль репортера на зйомках зводиться до одного - збирати факти, інформацію

Теоретично репортерові на зйомках навіть не треба підходити до камери. Професійний оператор сам зніме все, що необхідно для сюжету. Просто тому, що займається цим багато років і точно знає, які плани потрібні для сюжету. Потреба у репортері виникає, тільки коли треба записати стендап і синхрон. Цього оператор робити не вміє.

На зйомці сюжет в руках однієї людини - оператора. Вибудувати відносини з оператором - це найважливіше. Зв'язка «репортер-оператор», якщо вона складається, може успішно існувати роками. З людиною, в якому впевнений, не страшно робити найважчий сюжет. Ще до зйомок при сумісній роботі режисера, репортера та оператора останній ознайомлюється з планами щодо сюжету. На зйомках настає черга оператора творчо розробити тему. Будь-яку подію можна зняти по-різному. Є кілька очевидних планів, наприклад, загальний, який дає приблизну картину того, що відбувається, або план доповідача, який виступає з трибуни. У той же час професійний оператор завжди зможе знайти що-небудь нестандартне, план, який при вмілому його використанні може створити психологічний фон сюжету в цілому. Однак основна маса сюжетів, в принципі, по відеоряду не відрізняються один від одного, і в постійно практикуючого оператора виробляється шаблонний підхід до зйомок. Цей шаблон можна виразити так: спочатку - адресний план місця події, потім - загальний план дії, якісь деталі, обличчя людей і панорамні плани. При оперативних зйомках оператору доводиться працювати швидше, і це змушує його відмовлятися від шаблону. Крім того, з'являються професійна і чисто людська зацікавленість зняти нестандартну ситуацію краще, ніж хто-небудь інший. При цьому цілком виправдана втрата якості "картинки" для підвищення "репортажності" зйомок, для того, щоб показати ситуацію зсередини.

Час від часу оператор просто не встигає зняти який-небудь план або для спрощення монтажу хоче зняти його з декількох ракурсів. У цьому випадку саме оператор повинен попросити об'єкт зйомок повторити дію, що його зацікавила. Іноді при зйомках інтерв'ю, особливо, якщо це звернення до аудиторії, або політична заява, оператору доводиться зупиняти інтерв'юйованого і починати зйомку заново. Це пов'язано зі складністю налаштування камери і часто говорить про професіоналізм оператора. Якість відеоряду безпосередньо залежить від обладнання, яке використовує оператор.

Не бійтеся розмовляти з оператором. Навіть якщо не знаєте, як робити баланс і як підхоплювати тайм-код, - це не саме головне. Ви працюєте не з камерою, а з живою людиною. Оператори говорять на тій же мові, що і всі люди. А для спілкування з оператором треба знати, що тільки оператори вкладають особливий зміст у слова «кадр» (все, що відбувається перед камерою) і «план» (відрізок зйомки від включення до виключення камери).Репортерові треба знати, що при зйомці будь-яка професійна камера, незалежно від формату касети, присвоює кожному кадру запису, тобто 1/24 секунди, унікальний тайм-код - восьмизначний порядковий номер, який визначає місце кадру. Вигляд тайм-коду на лічильнику камери ось такий: 00:00:00:00. За тайм-кодом завжди можна визначити, де знаходиться потрібний кадр і яка довжина знятого плану. Тайм-код завжди цільний. Він показує хронометраж реально знятого матеріалу. Якщо касету не витягали, тайм-код проставляється від початку до кінця . А якщо вийняли з якоїсь причини, оператор завжди може «підхватити» за тайм-кодом попередній матеріал і запустити продовження. Стане цілком зрозумілим, який корисний тайм-код, коли будуть «розшифровуватися» синхрони і дублі стендапу. Перед зйомкою треба обговорити з оператором п'ять найбільш важливих питань:

1. Що саме вам би хотілося зняти?

2. Які синхрони ви припускаєте взяти?

3. Який стендап і на якому фоні (бекграунді) ви маєте намір записати?

4. Який хронометраж?

Для того, щоб не допустити помилок, треба використовувати практичні поради, що перевірені часом:

• Знімати спочатку всі активні фази події або ситуації, які можуть швидко підійти до кінця і більше не повторитися.

• Знімати якомога більше планів, які показують розвиток події або його екстремальні моменти.

• Знімати синхрони на початку зйомки тільки в тому випадку, якщо герої можуть зникнути, стати недоступними. У решті ситуацій синхрони треба знімати після відеоряду, прикинувши, кого і про що питати.

• Знімати адресні, тобто загальні, плани, які показують місце дії максимально виразно, з кількох точок і декількох монтажних крупностей.

• Знімати кожний важливий епізод сюжету в кількох монтажних крупностях, тобто з декількох точок, щоб потім вибрати найкращі.

• Знімати для синхронів перебивки, тобто плани, якими можна перекрити на

монтажі стик двох шматків синхрону.

• Знімати відеоряд, достатній для монтажу, з розрахунку 1 хвилина ефіру = 6 хвилин «ісходника».

• Знімати стендап тільки після того, як активна фаза події закінчиться або почне повторюватися, вибравши фон, який максимально відповідає темі сюжету.

• Знімати складний монтажний стендап тільки для самих нудних сюжетів, коли треба хоч чимось розбавляти картинки і коли на це достатньо часу.

• Знімати монтажний стендап однакової крупності в обох планах, з однаковою швидкістю руху в кадрі, входячи в кадр і виходячи з нього по діагоналі з кутом монтажного стику близько 120°.

• Знімати всі плани тільки зі штатива, щоб відеоряд складався зі статичних «листівок».

• Уникати панорам, наїздів і від'їздів трансфокатора Такі плани важко монтувати, вони вибиваються із загального монтажного ряду і використовуються тільки, коли камера стежить за об'єктом, що рухається в кадрі або при зйомці прихованою камерою.

• Знімати синхрон такої крупності, щоб у того, хто в кадрі, над головою було «повітря», а надруковані прізвище, ім'я, посада не впиралися в підборіддя.

• При зйомках шукати хоча б маленький, але ексклюзив, кадри або синхрони, яких не буде більше ні в однієї телекомпанії, що знімала ту ж саму подію.

• Знімати завжди з трьох-четирехсекунднимиі захльостами, на початку і в кінці головної дії в кадрі.

• Завжди починати писати текст по дорозі на студію.

Чого не слід робити на зйомці:

• Не заважати оператору порадами!

• Не змушуйте оператора робити безглузду роботу - знімати проходи з камерою, просто красиві плани,і т. д.!

• Репортеру не треба лізти в кадр, його місце - поруч з камерою!

• Не записувати стендап, коли у репортера за плечима відбувається активна фаза події. Зробити так - вбити сюжет.

• Не кидатися відразу писати синхрони, ще не розібравшись у події!

• Не квапити оператора, він і так знає, що мало часу. Зйомка деяких планів вимагає підготовки!

• Не ставити оператору абстрактних завдань. «Зніміть мені це красиво!» Не кричати оператору: «Он, он там! Ах ... ти, пташка полетіла! »

• Не нарікати оператору за те, що втрачено унікальний кадр. Вдіяти вже нічого не можна, а відношення зіпсуються.

• Не знімати надто багато відеоматеріалу,все одно в монтаж може увійти лише обмежене число планів, а монтувати великий «ісходник» важко і довго!

• Не змінювати поставленого завдання ніколи. Хай оператор зніме краще щось даремно, ніж зміниться завдання.

• Не просити оператора бігати з точки на точку. Щоб сюжет умонтувався, його треба знімати по одній оптичній осі, тобто не перестрибувати на протилежні точки зйомки!

• Не змушувати оператора робити панорами і наїзди. Камера повинна знімати статичні листівочні плани.

Зйомка синхрону

Не відводьте мовця в сторону. Знімайте синхрон на фоні події. Наприклад, пожежний повинен говорити на фоні палаючого будинку або працюючого розрахунку.

Якщо ви перехопили потрібну людини на ходу, попросіть його затриматися на хвилиночку. Якщо він відмовився, знімайте синхрон на ходу, не потрапляючи в кадр.Завжди направляйте мікрофон у бік того, кому задаєте питання. Ніколи не звертайте мікрофон до себе, задаючи питання. Ваші питання все одно не увійдуть в сюжет.

Домовтеся з оператором про умовні знаки, за допомогою яких будете спілкуватися на записі синхрону. Якщо вам не вдається заполучити від людини потрібний синхрон, зробіть вигляд, що камера вимкнена, і попросіть сказати те, що вам потрібно, просто так, «без запису». При цьому оператор повинен зробити вигляд, що не знімає, однак кнопку «стоп» натискати не треба. Це називається «знімати на" кодак "».

І навпаки, якщо людина «розспівалася» перед камерою, а обірвати її не можна, наприклад, тому, що це важливий чиновник, знімайте на «кодак», вимкнувши камеру.

Кращі синхрони виходять, коли людина не бачить камери. Це можна влаштувати, якщо є радіомікрофон, а камера знімає на довгому фокусі, тобто здалеку або з укриття.

Намагайтеся знімати синхрони на пригодах з ходу, включаючи камеру, перш ніж підійти до людини, і без передмов задаючи найважливіше питання, поки людина не зрозуміла, що йде зйомка.

Ставте людину перед камерою так, щоб вона була повернутою до об'єктиву по діагоналі на дві треті анфас, але не в профіль. При цьому мовець ні в якому разі не повинен дивитися в камеру. Це дозволяється тільки репортерові на стендапі.

Перебуваючи праворуч або ліворуч від камери, намагайтеся триматися якомога ближче до неї, щоб у кадр потрапляла найбільш вигідна діагональ особи, яка відповідає.

Під час синхрону ви не повинні потрапляти в кадр!

Якщо ви знімаєте синхрон на вулиці, не звертайте уваги на тих, хто лізе в камеру або привітно махає рукою в об'єктив.

Якщо у вас в сюжеті тільки одна людина говорить синхрон, його можна зняти по одній діагоналі, тобто з однієї точки. Якщо у вас у першому синхроні у кадрі є одна людина, другий синхрон іншої людини необхідно знімати по протилежній діагоналі.

При зйомках синхрону в кадрі може перебувати скільки завгодно людей, але говорити повинен один - той, хто ближче всіх до камери.

Якщо у вас в кадрі кілька людей, яким треба задати одне питання, не переводити об'єктив з особи на особу, нехай кожен відповість на одному і тому ж плані. Все одно в монтаж потрапить тільки одна відповідь.

Якщо ви знімаєте strit tа1к (думки випадкових перехожих на будь-яку актуальну тему), поставте камеру на штатив, зупиняйте намічені «жертви», підводьте до камери і записуйте синхрон. Усім їм треба не просто ставити одне і теж питання, його треба повторювати слово в слово. Тоді ви зможете змонтувати дайджест синхронів. Знявши п'ять перехожих, розгорніть камеру і зніміть ще п'ятьох з іншої діагоналі кадру.

Після зйомки синхрону треба записати прізвище, ім'я та посаду тих, хто відповідав на запитання. Ці дані потрібні не тільки для сюжету, але і для піддруковки, яка буде накладатися на синхрон під час ефіру.

Не повинно бути різниці, у кого брати СИНХРОН: у бомжа або генерала. У кожному треба побачити людину, яка може сказати те, що потрібно для сюжету.

Зберігайте вихідні касети з синхронами, в яких вам зробили сенсаційне зізнання, кого-то звинуватили або образили. Це допоможе виграти можливий судовий процес.

Намагайтеся зберігати цілком синхрони відомих людей. Це пам'ять, яка через кілька років стане вашим ексклюзивом. Ніхто не вічний, а матеріал на «похоронку» завжди знадобиться.

Зйомка дуже важливої ​​персони. Специфіка зйомок такого роду полягає в тому, що дуже важливі персони вміють спілкуватися з репортерами. Вони давно вивчили всі прийоми преси, всі дрібні пастки та хитрощі. Крім того, вони точно знають, в якому ракурсі виглядають найкраще та що слід казати. Дуже часто важлива персона поволі підкоряє собі репортера, спілкуючись з ним професійно. Допомагаючи знімати, вона насправді домагається власних цілей. Не попадіться в цю пастку!

Якщо важлива персона посміхається, це не означає, що ви їй сподобалися. Це відпрацьований навик. Тому не треба просити домашній або мобільний телефон. Вам дадуть візитку, якщо вважатимуть за потрібне.

Ніколи не ставте питань, які інтересні особисто вам і не мають відношення до зйомки.

Принцип: «Не бійтеся задавати дурні питання» при зйомці дуже важливих персон не працює. Бійтеся! Задавати безглузді питання шановним людям не тільки не ввічливо, але й безглуздо. Вони відповідають стандартною заготівлею чи видадуть таке, що не можна взяти в монтаж. А ще вони можуть при нагоді пожурити керівника вашої телекомпанії: що це за дурні працюють у вас в новинах?

Що робити, якщо у важливої особи раптом вирвалося сенсаційне зізнання? По-перше, такого не буває. По-друге, якщо це трапляється, то, швидше за все, вами намагаються маніпулювати, працюючи на власну популярність або зводячи з кимсь рахунки. По-третє, ймовірно, важлива персона п'яна, не віддає собі звіту в тому, що говорить, або просто жартує. Протверезівши, вона буде все заперечувати, заявить, що ви її шантажували, і влаштує для себе маленький піар.

Якщо ж важлива персона насправді вирішила сповідатися, це ваш «золотий квиток». Розкрутіть співрозмовника на повну котушку, випатрайте його. І постарайтеся, щоб у цей момент камера робила, а мікрофон був включений. Так прикро почути і не зняти! Другого разу точно не буде.

Час, який реально потрібно вирвати у важливої ​​персони, становить приблизно п'ять хвилин. Ви встигнете задати близько десяти коротких запитань і отримати на них відповіді. Цього цілком достатньо!

Про зйомки президента країни говорити марно. Якщо вас до нього допустять, для чого треба, як мінімум, потрапити в пул, вам докладно й дохідливо розкажуть, як, звідки й скільки можна знімати першу особу країни, чого робити і говорити не варто, щоб не позбутися акредитації. Приблизно такі ж проблеми, але меншого рівня встануть перед вами при зйомках другої, третьої і четвертої осіб держави.

Зйомка на прес-конференції. З прес-конференції виходять самі нецікаві сюжети. Подумайте, як можна розбавити монологи особи, що скликала журналістів, щоб глядач не нудився, споглядаючи «балакучі голови», який матеріал можна зняти поза стінами інформаційного агентства, де проходить зустріч. Напевно у відеоархіві редакції знайдеться що-небудь придатне для «прикрашання» на монтажі нудного відеоряду

Знімати те, як репортер піднімається і задає питання, необов'язково. Нехай краще оператор підготується до зйомки відповіді, ніж буде похапцем знімати все одразу.

Будь-яка відповідь, що прозвучала на прес-конференції, є загальним репортерським надбанням. На нього не розповсюджується авторське право. По цьому можна користуватися відповідями на питання інших журналістів, а вони мають право використовувати відповідь на ваше запитання.

Вам не буде можливості задати більше одного питання. Подумайте і вирішіть, що хочете дізнатися. І не витрачайте свій єдиний шанс на повторення чужого запитання, сформульованого трохи по-іншому. Людина, яка дає прес-конференцію, досить досвідчена, щоб не потрапити в таку пастку. Вона, швидше за все, відповість як в перший раз.

Якщо, почувши запитання, вам за нього сказали «дякую», мабуть, в запасі у відповідаючого є домашня заготовка. А якщо відрізали: «Без коментарів!», ви потрапили в больову точку, наступили на мозоль.

Суть синхрону не змінюється від того, що він знятий на прес-конференції: у монтаж повинен увійти емоційний, точний і цікавий шматок осмисленої мови героя, розумна емоція. Всю велику кількість інформації слід, відфільтрувавши і спресувавши, загнати в закадровий текст.

Сенс прес-конференції для її організатора полягає в тому, щоб донести до преси свою позицію і, відповідаючи на питання, озвучити те, що треба йому. Прес-конференція не сповідь, а обговорювання домашніх заготовок. Ваше завдання - впоратися з об'ємною інформацією і зрозуміти, що ж було сказано між рядків і навіщо це треба герою. Задавайте тільки ті питання, які герой сподівається почути від вашої телекомпанії.

Якщо на прес-конференції не спалахнула бійка і ніхто не кидався тухлими помідорами, значить, сюжет у вас вийде дуже нудним. Основні сили доведеться витратити на те, щоб придумати, як зробити його цікавим.

Стендап після прес-конференції можна знімати на будь-якому фоні, навіть на вулиці поруч з будинком, де вона проходила.

Спізнюватися на прес-конференцію непрофесійно. Всі кращі місця під камери будуть зайняті.

Зйомка виходу до преси. Після важливої події, на яке пресу не допустили, до журналістів виходить впливова особа, уповноважена розповісти про цю подію Це і є вихід до преси.

Іноді виходу доводиться чекати не одну годину, нудячись і нудьгуючи. Тому для репортера саме важливе - швидка реакція. Вгадавши по шереху за дверима або якимось іншими ознаками, що треба приготуватися до зйомки, він повинен дати команду оператору. Причому так, щоб не сполошилася вся «зграя». Інакше вам не вдасться зайняти саме вигідне місце, випередивши десяток колег.

На виході ви повинні завжди перебувати поруч із камерою або трохи попереду неї, щоб протягнути мікрофон.

Вихід мало відрізняється від прес-конференції. Журналістам повідомляють інформацію, яку треба довести до відома громадськості. Іноді висока особа обмежується тим. що вимовляє короткий спіч, не дозволяючи журналістам поставити жодного запитання.

На виході принципово важливо задати питання першим, бо можна просто не встигнути його задати. Вихід зазвичай триває від сили десять хвилин, так що кількість питань різко обмежена. На виході все синхрони будуть зняті по одній діагоналі - просто тому, що ви не зможете переставити камеру. Це не вважається помилкою. На виході необхідно запитувати тільки те, що відноситься до самої події. Права на всі відповіді преси належать всім присутнім при виході журналістам. Не ображайтеся, якщо ваше вдале питання буде кочувати з каналу на канал, з програми в програму. На виході впливова персона більш беззахисна, ніж на прес-конференції, і тому їй можна задавати більш жорсткі питання.

Робити стендап в тому ж місці, де відбувався вихід, не можна. Ви не зможете змонтувати сюжет правильно.