55 Субєкти та об’єкти права приватної власності

Об’єктами права приватної власності може бути майно виробничого призначення, в тому числі засоби виробництва, виготовлена продукція, транспортні засоби, цінні папери, гроші, за винятком майна, вилученого з обороту, а також цілісних майнових комплексів, на базі яких здійснюється діяльність, що належить до монополії держави.

Суб’єкт права приватної власності зазвичай сам використовує належне йому майно своєю владою і у власних інтересах, однак може застосовувати такі правові форми реалізації права приватної власності, як: -   право господарського відання при створенні унітарного підприємства-невласника з найманим працівником, яке має діяти з метою отримання прибутку на засадах самоокупності; -   право оперативного управління щодо створеної суб’єктом права приватної власності юридичної особи, якщо діяльність останньої фінансується засновником; -   право довірчого управління (застосовується на договірних засадах у разі потреби в професійному управлінні майном і відсутності у суб’єкта права приватної власності відповідних знань, навичок досвіду);

56 Житловий будинок як об’єкт права приватної власності

(ст 380) Житловимбудинком є будівлякапітального типу, споруджена з дотриманнямвимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у нійпроживання.

1. Одним з об'єктів права приватноївласностігромадян є житловібудинки (ст. 13 Закону України "Про власність"). Цей Закон встановлюєосновніположення про право приватноївласностігромадян на жилийбудинок (ст. 8). Житловийбудинок — одноквартирнийбудинок, призначенийдляпостійногопроживання в ньомуосіб, якиймаєобладнаніжитловікімнати та допоміжніприміщення. Житловимбудинкомкапітального типу є будівлястрокомслужбивід ЗО до 150 років (згідно з Єдинимкласифікаторомжитловихбудинків).

57 Право комунальної власності

Право комунальної власності в суб'єктивному значенні – це гарантована нормами чинного законодавства можливість і здатність певної територіальної громади набувати і реалізовувати право комунальної власності на окрему земельну ділянку безпосередньо або через створені нею органи місцевого самоврядування.

Суб'єктами права комунальної власності на землю є територіальні громади сіл, селищ, міст, тобто жителі, які об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. Територіальні громади здійснюють право комунальної власності на землю у двох формах: безпосередньо (шляхом місцевих референдумів, сходів тощо) та через обрані ними органи (сільські, селищні, міські ради). При цьому необхідно враховувати, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 р.2 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання здійснення права комунальної власності на землю.

Об'єкти права комунально! власності на землю визначені в ст. 83 ЗКУ. відповідно до якої у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.