- •1.Предмет цивільно правового регулювання.
- •2.Цивільне законодавство України. Поняття цивільного законодавства і його система.
- •3.Конституція України-основа цивільного законодавства України.
- •4.Міжнародно правові акти в системі цивільного законодавства україни
- •5. Цивільний кодекс України – основний акт цивільного законодавства України.
- •6.Закони україни та підзаконні нормативні акти як регулятори цивільних відносин.
- •7. Дія актів цивільного законодавста: а) в часі, б) в просторі, в) по колу осіб
- •8. Норми цивільного законодавства . Види цивільно- правових норм. Тлумачення норм цивільного законодавства.
- •9.Засади цивільного законодавства.
- •10.Питання законодавчої техніки
- •12.Судова практика і її роль
- •11.Прогалини в цивільному законодавстві
- •13.Цивільні правовідносини
- •14.Суб’єкти цивільно-правових відносин
- •15.Фізична особа як субєкт цивільно-правових відносин
- •16.Засоби індивідуалізації фізичних осіб
- •17. Обсяг дієздатності малолітніх та неповнолітніх осіб
- •18 Визначення особи недієздатною
- •19. Обмеження дієздатності особи
- •20.Місце проживання фізичної особи
- •21 Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •22Порядок та правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •23.Правоздатність юридичної особи Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин юридична особа наділяється цивільною праводієздатністю.
- •24Дієздатність юридичних осіб
- •25 Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
- •26.Ознаки юрид. Особи
- •27.Види юрид. Осіб
- •28.Органи юрид. Особи
- •29.Засоби індивідуалізації юрид. Осіб. Місце знаходження юрид. Осіб
- •30. Господарські товариства(пон, види)
- •31.Підприємства. Види підприємств. Казенне підприємство.
- •32.Юридичні особи публічного права.
- •33.Припинення юридичних осіб. Ліквідація юридичних осіб. Реорганізація юридичних осіб. Банкротство як спосіб припинення юридичної особи.
- •34.Обєкти цивільних прав. Речі як обєкти цивільних прав. Класифікація речей. Нерухоме майно.
- •35.Цінні папери (поняття,ознаки).Види цінних паперів.
- •36.Інфрмація. Види інформації.
- •37.Юридичні факти як підстава виникнення цивільних правовідносин.
- •38.Поняття і види правочинів.
- •39.Форма правочину. Нотаріальне посвідчення правочинів. Правові наслідки недотримання форми правочину.
- •40. Умови дійсності правочинів. Види недійсних правочинів.
- •50 Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Право на імя, захист честі та гідності.
- •51 Власність. Право власності. Зміст права власності
- •52 Первинні способи набуття права власності
- •53 Похідні (вторині) способи набуття права власності
- •54 Право приватної власності
- •55 Субєкти та об’єкти права приватної власності
- •56 Житловий будинок як об’єкт права приватної власності
- •57 Право комунальної власності
- •58 Право державної власності. Суб’єкти здійснення права державної власності.
- •59 Право спільної власності. Спільна сумісна власніть.
- •60 Способи захисту права власності
- •70.Класифікація договорів. Типи та види доворів
- •71. Публічний договір
- •72. Договір про приєднання
- •73. Попередній договір
- •74. Договір на користь третіх осіб
- •75. Свобода договору та її межі Стаття 627. Свобода договору
- •77.Умови договору. Істотні умови договору
- •78.Зміст договору
- •80. Договори найму(оренди). Договір лізингу.
- •83. Особливості відповідальноств перевізника.
- •84. Види та форми страхування.
- •85.Договорів доручення.
- •86. Договір комісії.
- •87. Кредитний договір.
- •88.Недоговірні зобовязання
- •90. Моральна шкода. Особливості компенсації моральної шкоди.
- •91.Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника.
- •92.Особливості відповідальності за шкоду, завдану діями службових осіб у галузі адміністративного управління.
- •93.Особливості відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями,органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду.
- •94.Підстави та порядок відшкодування шкоди, завдані неправомірними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду.
- •95.Відповідальність за шкоду, заподіяним джерелом підвищеної небезпеки.
- •96.Вішкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
- •97.Вішкодування шкоди завданої внаслідок, недоліків товарів, робіт (послуг).
- •98.Спадування. Спадкодавці та спадкоємці. Усунення від спадщини. Склад спадщини. Час і місце відкриття спадщини. Охорона спадкового майна.
- •99.Спадкування за заповітом. Виконання заповіту.
- •Глава 85 спадкування за заповітом
- •100. Право на обов’язкову частку у спадщині .
- •101. Спадкування за законом
- •102. Прийняття спадщини. Відумерлість спадщини.
77.Умови договору. Істотні умови договору
1. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових
умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
2. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.
78.Зміст договору
1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
2. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
80. 1. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
2. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
80. Договори найму(оренди). Договір лізингу.
1. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
2. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
3. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
81. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати та здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 277 ЦК).
Основною сферою його застосування є підприємницька діяльність.
Правове регулювання договору будівельного підряду здійснюється § 3 гл. 61 ЦК, законами України "Про інвестиційну діяльність", "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві", Положенням про підрядні контракти у будівництві України та іншими спеціальними правилами.
Сторонами договору є: у взаємних договорах — замовник і підрядник, а в багатосторонніх — крім замовника і підрядника, можуть бути інші виконавці замовлення (проектні організації, постачальники устаткування, банки, субпідрядники та ін.). Замовником може виступати інвестор (вкладники, кредитори, покупці) або за його дорученням інші фізичні та юридичні особи, а підрядником можуть бути юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців.
Істотними умовами договору є умови про предмет, строк та ціну.
Основним обов'язком підрядника є обов'язок здійснити будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи. При цьому, він зобов'язаний:
1) виконати роботи відповідно до проектної документації;
2) повідомити замовника про виявлені в ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав такого обов'язку, то він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва;
3) надати матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, тому він несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;
4) укласти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, а також надати другій стороні докази укладення нею договору страхування;
5) своєчасно усунути недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з його вини (або субпідрядника) за свій рахунок;
6) здати об'єкт у встановлений строк підряднику.
Замовник зобов'язаний:
1) своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового будівництва або забезпечити фронт робіт на об'єктах, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню;
2) передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника;
3) сприяти підрядникові в забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг;
4) організувати та здійснити прийняття результату виконаної роботи;
5) оплатити роботу підрядника.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильних інструкцій щодо його експлуатації, які розробив сам замовник або залучені ним інші особи; неналежного ремонту об'єкта, які здійснив сам замовник або залучені ним треті особи.
За договором побутового підряду (замовлення) підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Поняття договору підряду на капітальне будівництво Стаття 318 ГК України встановлює, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Фактично це визначення дублюється ст. 875 ЦК України. Характеристика договору підряду на капітальне будівництво: Предметом договору підряду на капітальне будівництво є об'єкт будівництва, що будується і здається замовнику, або виконання будівельних робіт.
Згідно з ГК та ЦК України учасниками (сторонами) договору підряду на капітальне будівництво є замовник і підрядник. Підрядник будує об'єкт своїми силами і засобами. Об'єкт будується і здається замовнику у встановлений договором строк. Замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, не одержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
82. Згідно зі ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Сторонами договору про надання послуг є замовник і виконавець.
Предметом договору, що розглядається, є надання послуг різного роду за завданням замовника.
Послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.
Замовник зобов'язується оплатити послугу, що була надана.
Строк не визначений законом як істотна умова договору про надання послуг. Стаття 905 ЦК відносить вирішення питання щодо строку договору про надання послуг на розсуд сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем у разі наявності його вини у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.
Договір про надання послуги є консенсуальним двостороннім договором, може мати як оплатний так і безоплатний характер.
За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Цей вид договорів укладається, як і інші господарські договори, в письмовій формі, до якої пред'являються спеціальні вимоги. Так, згідно із ч. 2 ст. 307 ГК та ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Перевізник зобов'язаний забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Транспортні кодекси та статути встановлюють специфічні вимоги до перевізників на залізничному, повітряному, морському та внутрішньому водному транспорті, аналіз положень яких дозволяє визначити особливість правового статусу цих перевізників.
