- •1.Предмет цивільно правового регулювання.
- •2.Цивільне законодавство України. Поняття цивільного законодавства і його система.
- •3.Конституція України-основа цивільного законодавства України.
- •4.Міжнародно правові акти в системі цивільного законодавства україни
- •5. Цивільний кодекс України – основний акт цивільного законодавства України.
- •6.Закони україни та підзаконні нормативні акти як регулятори цивільних відносин.
- •7. Дія актів цивільного законодавста: а) в часі, б) в просторі, в) по колу осіб
- •8. Норми цивільного законодавства . Види цивільно- правових норм. Тлумачення норм цивільного законодавства.
- •9.Засади цивільного законодавства.
- •10.Питання законодавчої техніки
- •12.Судова практика і її роль
- •11.Прогалини в цивільному законодавстві
- •13.Цивільні правовідносини
- •14.Суб’єкти цивільно-правових відносин
- •15.Фізична особа як субєкт цивільно-правових відносин
- •16.Засоби індивідуалізації фізичних осіб
- •17. Обсяг дієздатності малолітніх та неповнолітніх осіб
- •18 Визначення особи недієздатною
- •19. Обмеження дієздатності особи
- •20.Місце проживання фізичної особи
- •21 Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •22Порядок та правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.
- •23.Правоздатність юридичної особи Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин юридична особа наділяється цивільною праводієздатністю.
- •24Дієздатність юридичних осіб
- •25 Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
- •26.Ознаки юрид. Особи
- •27.Види юрид. Осіб
- •28.Органи юрид. Особи
- •29.Засоби індивідуалізації юрид. Осіб. Місце знаходження юрид. Осіб
- •30. Господарські товариства(пон, види)
- •31.Підприємства. Види підприємств. Казенне підприємство.
- •32.Юридичні особи публічного права.
- •33.Припинення юридичних осіб. Ліквідація юридичних осіб. Реорганізація юридичних осіб. Банкротство як спосіб припинення юридичної особи.
- •34.Обєкти цивільних прав. Речі як обєкти цивільних прав. Класифікація речей. Нерухоме майно.
- •35.Цінні папери (поняття,ознаки).Види цінних паперів.
- •36.Інфрмація. Види інформації.
- •37.Юридичні факти як підстава виникнення цивільних правовідносин.
- •38.Поняття і види правочинів.
- •39.Форма правочину. Нотаріальне посвідчення правочинів. Правові наслідки недотримання форми правочину.
- •40. Умови дійсності правочинів. Види недійсних правочинів.
- •50 Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Право на імя, захист честі та гідності.
- •51 Власність. Право власності. Зміст права власності
- •52 Первинні способи набуття права власності
- •53 Похідні (вторині) способи набуття права власності
- •54 Право приватної власності
- •55 Субєкти та об’єкти права приватної власності
- •56 Житловий будинок як об’єкт права приватної власності
- •57 Право комунальної власності
- •58 Право державної власності. Суб’єкти здійснення права державної власності.
- •59 Право спільної власності. Спільна сумісна власніть.
- •60 Способи захисту права власності
- •70.Класифікація договорів. Типи та види доворів
- •71. Публічний договір
- •72. Договір про приєднання
- •73. Попередній договір
- •74. Договір на користь третіх осіб
- •75. Свобода договору та її межі Стаття 627. Свобода договору
- •77.Умови договору. Істотні умови договору
- •78.Зміст договору
- •80. Договори найму(оренди). Договір лізингу.
- •83. Особливості відповідальноств перевізника.
- •84. Види та форми страхування.
- •85.Договорів доручення.
- •86. Договір комісії.
- •87. Кредитний договір.
- •88.Недоговірні зобовязання
- •90. Моральна шкода. Особливості компенсації моральної шкоди.
- •91.Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника.
- •92.Особливості відповідальності за шкоду, завдану діями службових осіб у галузі адміністративного управління.
- •93.Особливості відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями,органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду.
- •94.Підстави та порядок відшкодування шкоди, завдані неправомірними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду.
- •95.Відповідальність за шкоду, заподіяним джерелом підвищеної небезпеки.
- •96.Вішкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
- •97.Вішкодування шкоди завданої внаслідок, недоліків товарів, робіт (послуг).
- •98.Спадування. Спадкодавці та спадкоємці. Усунення від спадщини. Склад спадщини. Час і місце відкриття спадщини. Охорона спадкового майна.
- •99.Спадкування за заповітом. Виконання заповіту.
- •Глава 85 спадкування за заповітом
- •100. Право на обов’язкову частку у спадщині .
- •101. Спадкування за законом
- •102. Прийняття спадщини. Відумерлість спадщини.
20.Місце проживання фізичної особи
Місце проживання фізичної особи - це місце, де громадянин постійно чи переважно проживає (як власник будинку чи квартири; як наймач чи піднаймач житла; як член сім'ї власника, наймача тощо або на іншій підставі, встановленій законодавством, у будинку-інтернаті для інвалідів, громадян похилого віку тощо).Фізична особа може проживати постійно у якомусь одному місці. Але вона може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 ЦК). У такому випадку правове значення має встановлення тієї обставини, у якому з цих місць проживання вона вчинила юридично значиму дію (склала заповіт, уклала договір тощо), щодо наслідків якої виник спір.З метою забезпечення умов для стабільності цивільних відносин та виконання фізичними особами обов'язків щодо інших суб'єктів права, встановлена їхня реєстрація за місцем проживання і за місцем тимчасового перебування. Реєстрацію фізичних осіб за місцем проживання і за місцем тимчасового перебування слід відрізняти від прописки. Якщо прописка ґрунтувалася на так званій "дозвільній системі" і мала за мету певні обмеження вибору місця проживання, переміщення громадян тощо, то призначення реєстрації - фіксувати знаходження фізичної особи у вільно обраному нею місці проживання чи перебування.Місцем проживання фізичної особи у віці від 10 до 14 років визнається місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
21 Підстави та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою відбувається за таких умов:
а) протягом одного року фізична особа відсутня за місцем свого постійного проживання;
б) протягом цього ж строку заінтересованим особам нічого не відомо про місце її перебування;
в) вжиті заходи для встановлення місця перебування фізичної особи не дали результатів;
г) питання, заради яких заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, є юридично важливими та не можуть бути вирішені без такого визнання.
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою породжує такі правові наслідки:
На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. За заявою заінтересованої особи чи органу опіки та піклування над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.
22Порядок та правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.
Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.
Оголошення фізичної особи померлою має на меті врегулювання такого фактичного стану, коли відсутність, у визначених законодавством України випадках, учасника правовідносин у неможливлює врегулювання відносин, що були встановлені між сторонами. А це означає, що панування ситуації невпевнено стігальмує, як і прийняття рішення (наприклад, про укладення договору купівлі-продажу з новим покупцем), так і здійснення дальших правочинів.
Отже, фізична особа може бути оголошена судом померлою:
якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку протягом шести місяців;
за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (це може бути, наприклад, землетрус у місці проживання фізичної особи, загибель повітряного судна, членом екіпажу або пассажиром якого була особа, тощо).