- •Сутність та склад економічної інформації.
- •2. У чому особливості облікової інформації? Назвіть джерела та методи отримання інформації.
- •3.Основні характеристики облікової інформації.
- •4. Основні споживачі облікової інформації та їх класифікація
- •5. Вимоги до облікової інформації
- •6. Послідовність опрацювання облікової інформації.
- •7. Облікова система: поняття склад та характеристика
- •8. Суть, зміст облікового процесу.
- •10. Класифікація інформаційних систем (іс).
- •9. Сутність та поняття інформаційних систем
- •11. Структура інформаційних систем.
- •12.Еволюція інформаційних систем.
- •13. Бухгалтерський облік як складова інформаційного забезпечення для управління підприємством
- •14. Системний підхід до поняття бухгалтерського обліку
- •15. Методологія створення інформаційних систем
- •16. Поняття та значення управлінської бухгалтерської звітності.
- •17. Принципи управлінської бухгалтерської звітності та класифікації її форм.
- •18. Вимоги до управлінської бухгалтерської звітності
- •19.Методики підготовки управлінської бухгалтерської звітності.
- •20.Техніки підготовки управлінської бухгалтерської звітності.
- •21.Критерії оцінки ефективності управлінської бухгалтерської звітності.
- •22. Інтегрована управлінська бухгалтерська звітність.
- •23. Сутність обліково-аналітичного забезпечення (функції та склад).
- •24. Основні стадії формування обліково-аналітичного забезпечення.
- •25. Обліково-аналітична система.
- •26. Збалансована система показників в управлінні підприємством (поняття та склад).
- •27. Збалансована система показників як інформаційна підтримка стратегічного рівня управління компаніями
- •28. Проблеми запровадження системи збалансованої системи показників на підприємствах.
- •29. Загальні засади розвитку екологічного менеджменту як фактору сталого розвитку.
- •30. Поняття екологічного менеджменту.
- •31. Сутність та значення екологічного обліку.
- •32. Екологічний облік як інформаційна підтримка прийняття екологічних рішень.
- •33. Облік екологічних витрат.
- •34. Облік екологічних зобов’язань
- •35. Загальні засади розвитку екоконтролю.
- •36. Засади проведення екологічного аудиту.
- •37. Екологічна звітність: сутність та склад.
- •Соціальній облік в системі посилення корпоративної соціальної відповідальності.
- •Загальні засади розвитку соціального обліку як основного джерела отримання інформація соціального спрямування.
- •Особливості та основні напрямки обліку соціальних витрат.
- •Порядок відображення показників соціального обліку в звітності.
- •Аудит соціально-орієнтованих витрат.
- •Сутність та класифікація ризиків.
- •Загальна характеристика системи управління ризиками.
- •45.Інформаційна підтримка управління ризиками як напрям зниження рівня непередбачувальності.
- •46. Класифікація ризиків підприємства для цілей бухгалтерського обліку.
- •47. Ризики в прогнозуванні діяльності підприємства.
- •48. Якісні характеристики облікової інформації та бухгалтерського обліку.
- •50. Інструментарій бухгалтерського обліку та звітності в управлінні підприємством
Загальні засади розвитку соціального обліку як основного джерела отримання інформація соціального спрямування.
Стимулювання корпоративної соціальної відповідальності
Корпорації приймають рішення про використання практики КСВ під впливом наступних стимулів.
Етичне споживацтво
Зростання популярності етичності споживання за останні два десятиліття може бути пов'язаний з розширенням практики КСВ. У міру зростання чисельності населення світу зростає тиск на обмежені природні ресурси, необхідні для задоволення зростаючого споживчого попиту (Grace and Cohen 2005, 147). У багатьох країнах, що розвиваються розширюється індустріалізація в результаті розвитку технологій та глобалізації. Споживачі більше дізнаються про екологічну і соціальну складову своїх повсякденних споживчих рішень і починають приймати рішення про покупку, пов'язані зі своїми екологічними та етичними вподобаннями. Однак ця практика далеко не послідовна і не універсальна.
Глобалізація і ринкові сили
Корпорації домагаються зростання шляхом глобалізації, вони зіткнулися з новими проблемами, що обмежують їх ріст і потенційні прибутки. Державне регулювання, тарифи, екологічні обмеження і мінливі стандарти того, що являє собою експлуатація праці, представляють собою проблеми, які можуть коштувати організаціям мільйони доларів. Деякі розглядають етичні питання просто як дорогу перешкоду. Деякі компанії використовують методику КСВ в якості стратегічної тактики для отримання громадської підтримки своєї присутності на глобальних ринках, що допомагає їм зберігати конкурентні переваги, використовуючи їх соціальні внески для розповсюдження реклами на підсвідомому рівні (Fry, Keim, Mieners 1986, 105). Глобальна конкуренція надає особливий тиск на мультинаціональні корпорації, змушуючи їх перевіряти не тільки свою практику в галузі трудових відносин, а й практику по всьому ланцюжку поставки з точки зору КСВ. Сучасна глобалізація все більш серйозним чином стикається з нерівномірністю розвитку світової економіки, що несе додаткові ризики для національних економік.
Поінформованість суспільства і освіта Змінюється роль зацікавлених сторін корпорацій у спільній роботі для чинення тиску на корпорації. Самі акціонери та інвестори за допомогою інвестування соціальної відповідальності (англ.) Рос. чинять тиск на корпорації, закликаючи їх до відповідальної поведінки. Неурядові організації також відіграють все більшу роль, використовуючи можливості засобів масової інформації та мережі Інтернет для підвищення свого контролю та колективного активізму в області корпоративного поведінки. За допомогою освіти і діалогу зростає роль спільноти у забезпеченні відповідальності бізнесу за свою діяльність (Roux 2007).
Підготовка в галузі етики
Зростання підготовки в області етики в корпораціях, часто відповідно до державних вимог, є ще одним мотивом, пов'язаним зі зміною поведінки та культури корпорацій. Метою такої підготовки є допомога працівникам у прийнятті етичних рішень, якщо відповіді на питання не ясні. Таллберг вважає, що людині властива здатність шахраювати і маніпулювати (Trivers 1971, 1985), з цим пов'язана необхідність вивчення нормативних цінностей і правил поведінки людини (Tullberg 1996). Саме пряме перевага - скорочення ймовірності «брудних рук» (Grace and Cohen 2005), штрафів та збитків репутації у зв'язку з порушенням законів і моральних норм. Організації також бачать вторинні переваги в підвищенні лояльності працівників та гордості за організацію. Компанії Caterpillar і Best Buy є прикладами організацій, які прийняли такі заходи (Thilmany 2007). Компанії все більш зацікавлені у процесах, які допоможуть наочно продемонструвати їхню політику і діяльність в області КСВ. Один з методів, який завойовує все більшу популярність, - це використання добре обґрунтованих програм підготовки, де головним питанням є КСВ, і в цьому певну роль може зіграти бізнес-моделювання [джерело не вказано 1409 днів].
Законодавство і регулювання
Ще одним мотивом КСВ є роль незалежних посередників, зокрема, уряду, у забезпеченні запобігання нанесення корпораціями шкоди загальному соціальному благу, включаючи людей та екологію. Критики КСВ, такі як Роберт Рейх (англ.) Рос., Стверджують, що уряди повинні визначити систему соціальної відповідальності за допомогою законодавства та регулювання, що дозволить бізнесу вести себе відповідально. Пов'язані з державним регулюванням питання піднімають кілька проблем. Регулювання саме по собі не здатне всебічно охопити кожен аспект діяльності корпорації. Це призводить до обтяжливим юридичним процесам, пов'язаним з тлумаченням і спірними сірими зонами (Sacconi 2004). General Electric є прикладом корпорації, яка не змогла очистити річку Гудзон після викиду органічних забруднюючих речовин. Компанія продовжує наполягати в судовому процесі на розподілі відповідальності, тоді як очищення стоїть на місці (Sullivan & Schiafo 2005). Друге питання - це фінансовий тягар, який регулювання може накласти на національну економіку. Цю точку зору поділяє Балкелі (Bulkeley), який як приклад наводить дії федерального уряду Австралії для уникнення дотримання Кіотського протоколу в 1997 р у зв'язку із занепокоєнням щодо економічних збитків і національних інтересів. Уряд Австралії стверджувало, що підписання Кіотського пакту принесе Австралії більше економічного збитку, ніж будь-якій державі ОЕСР (Bulkeley 2001, с. 436). Критики КСВ також вказують на те, що організації сплачують державі податки для того, щоб забезпечити відсутність негативного впливу від їх діяльності на суспільство та екологію.
