1. Статистичний метод.

Залучення даного методу вивчення зв’язків між демографічними і соціально-економічними чинниками, зокрема кореляційного та регресивного аналізу, приводить до можливості визначення найбільш істотних чинників і відкидання найменш істотних.

В даному випадку кореляційний і регресійний аналіз відіграють роль вимірювального приладу, що дозволяє кількісно оцінити тісноту зв’язку між чинниками і їх спрямованості. Побудова багаточинних моделей, незважаючи на емпіризм їхнього формування, дозволяє в ряді випадків домогтися більш-менш задовільних результатів у прогнозуванні.

Що ж стосується проникнення в сутність і природу взаємозв’язків і взаємозалежностей, а також розкриття їхнього причинного характеру, то, зрозуміло, що можливості цих методів обмежені. Не можна жадати від математико-статистичних методів більше, ніж у них закладено. Щоб зрозуміти конкретний механізм впливу одних чинників на інші, мало зафіксувати наявність статистичного обмірюваного, значимого кореляційного зв’язку. Необхідно осмислити статистичні данні, теоретично їх узагальнити і виробити ту чи іншу гіпотезу про характер цього зв’язку. Прийнята гіпотеза може бути названа робочою гіпотезою.

2. Метод відхилення від максимуму.

Цей метод використовувався для характеристики показників, зростаюча величина котрих свідчить про погіршення якості життя населення. (Наприклад, показники забруднення оточуючого середовища).

В таких випадках максимальний рівень – це рівень, при перевищенні якого виникають паталогічні зміни, захворювання кожен з показників можна обчислити за формулою:

Jj = 100 (i _max- i ₀) / i _max;

Де Jj — індекс і

i _max — максимально допустима величина

i ₀ — фактична величина.

Крім даного методу використовується метод відхилення від мінімуму. За його допомогою можна вичислити значення показників, які свідчать про погіршення якості життя, вважається, що мінімальний рівень – це рівень, подолання котрого викликає небажані результати. В цьому випадку використовується наступна формула:

Jj = 100 (i ₀ – i _min) / i _min,

Де i _min – мінімально допустимий рівень.

3. Метод індексів.

Оскільки статистичний метод дає кількісні показники явищ, для переведення їх у якісні характеристики необхідно використати метод індексів.

Для обчислення індексу економічної складової ЯЖН застосовується формула:

І _е. = і _б. + і _{с. з.} + і _{п. в. п.} + і. _{п. з.}, де

І _е. – індекс розвитку економічної складової;

І. _б. – індекс рівня безробіття;

І. _{с. з.} – індекс середньомісячної заробітної плати;

І. _{п. в. п.} – індекс промислово-виробничий персонал;

І. _{п. з.} – індекс площа посівних земель.

Соціальну складову якості життя населення можна оцінити використовуючи формулу:

І _с. = і _{д. з.} + і _{з. ш.} + і _{м. п.,} де

І _с. – індекс соціальної складової я. ж.;

І. _{д. з.} – індекс поширення дошкільних закладів;

І. _{з. ш.} – індекс забезпечення загальноосвітніми школами;

І. _{м. п.} – індекс забезпечення медичним персоналом.

Споживча складова:

І _сп. = і _{ж. д.} + і _{р. т.} + і _{п. п.}, де

і _{ж. д.} – індекс забезпечення житловим фондом;

і _{р. д.} – індекс величини роздрібного товарообігу;

і _{п. п.} – індекс забезпечення побутовими послугами.

Розселенсько-демографічна складова:

І _р-д. = і _{г. с.} + і _урб. + 1 / і _{д. с.} + і _{с. н.} , де

І _р-д. – індекс розвитку розселенсько-демографічної складової.

і _{г. с.} – індекс густота сільського населення;

і _урб. – індекс урбанізації;

і _{д. с.} – індекс дитячої смертності;

і _{с. н.} – індекс сільської народжуваності.

Оскільки показник дитячої смертності – є негативним показником ЯЖН., для його обчислення використовують показник, що рівняється 1/і

Останньою складовою ЯЖН., що розглядається в дипломній роботі є екологічна:

І _ек. = 1/і _{роз. з} + і _{в. л.} + 1/ і _{ш. в.}, де

І _ек. – індекс екологічної складової;

і _{роз. з} – індекс розораності земель;

і _{ш. в.} – індекс шкідливих викидів в атмосферу;

і _{в. л.} – індекс відтворення лісів.

Для інтегральної оцінки якості життя населення Хмельницької області застосовуємо формулу:

І = І _е. + І _с. + І _сп. + І _{р. — д.} + І _ек. ;

Розділ 2. Чинники формування якості життя населення Хмельницької області

Якість життя населення будь-якої території чи регіону пов’язана з цілою низкою елементів оточуючого середовища, які разом формують умови проживання і господарської діяльності населення. Під умовами життя А. Г. Гольцов [18] розуміє сукупність усіх факторів навколишнього середовища, які впливають на життя територіальної спільності людей. На його думку, саме сукупність усіх факторів та умов формують середовище проживання, яке розглядається, як поєднання на певній території природного, економічного, правового, культурного та морального середовищ, що сформувалось історично і великою мірою визначає життя територіальної спільності людей.

Серед усієї складної системи умов і факторів, що впливають на здоров’я і якість життя населення, виділяються декілька блоків, які відіграють вирішальну роль у формуванні якості життя населення Хмельницької області – природно-екологічні, геодемографічні, економічні, соціальні та інші.