2.1. Природно-екологічні чинники

Ступінь сприятливості для людини природного середовища та окремих його елементів навіть у сучасну епоху відчутно позначається на формах розселення, типах міських та сільських поселень, типах промислових, сільськогосподарських і культурно-побутових підприємств, на специфіці видів відпочинку і туризму, а також на особливостях побуту.

Природно-екологічні умови та ресурси території можна представити у вигляді чотирьох основних блоків:

• природні умови для розвитку сільськогосподарської діяльності;

• природні умови для розвитку промислово-виробничої діяльності;

• природні умови для розселенської діяльності;

• природно-рекреаційні та природно-культурні ресурси [17].

Розглядаючи перший блок природно-екологічних факторів якості життя населення, слід насамперед відзначити, що він включає агрокліматичні ресурси. Вони є досить сприятливими для розвитку агровиробничої життєдіяльності. Про це свідчать зазначені нижче риси.

Переважання рівнинного рельєфу і відносно не великої розчленованості більшої частини області, особливо в північних районах (Шепетівська рівнина) сприяють розвитку сільського господарства і не створюють перешкод для обробітку земель. На більш піднятих територіях – Горинь-Слуцька, Верхньобузька, Придністровська височини, Товтровий кряж — інтенсивніше проявляються таки негативні процеси, як площинний змив, лінійна ерозія, денудація та інші, що призводить до збільшення суспільно необхідний затрат у сільському господарстві [24]. Помірно континентальний клімат, що характеризується м’якою зимою з середніми температурами січня від –5,0 до –5,5⁰С і теплим літом (18,5 – 19,3⁰С) сприятливий для вирощування культур помірного поясу. Протяжність території з півночі на південь на 220 км., а з заходу на схід на 120 км. позначається на розподілі сонячної радіації і зумовлює відмінності у температурному режимі в північній, центральній і південній частинах області. За відмінностями у кліматичних показниках виділяються три агрокліматичні райони: північний, центральний і південний, в яких є свої особливості виробничої системи життєдіяльності населення (табл. 2.1).

Найбільш необхідними умовами для життя рослин є сонячне світло і волога. Оцінка теплозабезпечення сільськогосподарський культур за період вегетації проводиться шляхом співставлення біологічної суми температур необхідних, для проходження всіх фаз розвитку з сумою необхідних температур вище 10 ⁰С для даної місцевості.[62]. У табл. 2.2 наведена потреба деяких сільськогосподарських культур у теплі [19].

Таблиця 2.1

Основні кліматичні показники агрокліматичних районів області.

Агрокліматичні райони і території, що вони охоплюють	Середньорічна температура, 0С	Сума температур вище 10 0С	Безморозний період, кількість днів	Середньорічна кількість опадів, Мм
1. Північний. (Славутський, Полонський, Шепетівській райони.)	+6,8	2450	160—165	650—700
2. Центральний (Райони розташовані на Верхньобузькій і Случ-Хоморській височинах)	+6,8	2450 — 2700	150—165	600 — 650
3. Південний (Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький, Новоушицький райони)	+7,3	2700	160—170	менше 600

Якщо врахувати той факт що сума активних температур на території області в середньому складає 2450 — 2700 ⁰С, а на схилах південної експозиції в долині Дністра до 2800 ⁰С, то на території області можна вирощувати всі зазначені в таблиці сільськогосподарські культури.

Таблиця 2.2