- •Життєдіяльність та якість життя населення як об’єкт суспільно-географічного дослідження
- •Структура якості життя населення
- •Методичні основи дослідження якості життя населення
- •Статистичний метод.
- •2. Метод відхилення від максимуму.
- •Оскільки статистичний метод дає кількісні показники явищ, для переведення їх у якісні характеристики необхідно використати метод індексів.
- •2.1. Природно-екологічні чинники
- •Потреба сільськогосподарських культур у теплі, виражена в сумах температур понад 10 0с (Для середньоспілих сортів) [19.]
- •Структура сільськогосподарських угідь по районах Хмельницької області станом 2012 рік.
- •2.2 Геодемографічні чинники
- •Міських та сільських домогосподарств
- •Чисельність та густота сільського населення.
- •2.3 Економічні та соціальні чинники
- •3.1 Особливості та оцінка розвитку складових якості життя населення Хмельницької області.
- •Характеристика економічної складової
- •Аналіз показників соціальної складової якості життя населення
- •Характеристика споживчої складової якості життя населення Хмельницької області
- •Характеристика показників розселенсько-демографічної складової якості життя населення
- •Характеристика екологічної складової якості життя населення
- •Особливості територіальної організації якості життя населення Хмельницької області.
- •Географія України (8 — 9)
- •Соціально-економічна географія світу. (10 клас)
- •Фрагменти уроків з використанням матеріалів дипломної роботи
- •Розділ 5. Охорона праці в галузі.
- •Основні завдання Департаменту освіти в вищих навчальних закладах.
- •Основні функції Департаменту освіти в вищих навчальних закладах.
- •Висновки
- •Література
Міських та сільських домогосподарств
Необхідно враховувати велике демографічне навантаження на кожного працюючого, що робить вартість заробітної плати меншою, особливо для працівників сільського господарства, де вона і так складає менше 57 % від середньої по народному господарству.
Про економіко-демографічну ситуацію області можна судити, розглянувши такий показник, як густота сільського населення. В середньому по області на 2011 р. вона складала 33,9 чол. на км2. (табл. 2.5). У порівнянні з 2001 р. вона зменшилась на 5 чол. на км2. У територіальному відношенні дані тенденції до зменшення найбільше проявилися у Новоушицькому, Ярмолинецькому, Городоцькому, Славутському, Віньковецькому районах, де середня густота сільського населення на 2011 р. скоротилася в середньому на 7 чоловік на км2. Тільки в єдиному Шепетівському районі за даний проміжок часу густота скоротилася лише на 1,84 чол. на км2.
Отже, економіко-демографічні умови на території області є не зовсім сприятливі для забезпечення нормальної якості життя населення. Це зумовлене низькою заробітною платою у багатьох сферах економічної діяльності, а також помилками, котрі допускають у соціально-економічній політиці.
Розглянемо, які тенденції спостерігаються і в іншому підрозділі геодемографічних факторів – соціально-демографічному, який включає такі показники, як рівень освіти, кількість пенсіонерів, що характеризують якісний стан трудових ресурсів області.
На даний час в області проживає близько 374,6 тис. чол. пенсійного віку (25, 5 % до всього населення). Найбільша частка населення пенсійного віку припадає на Старокостянтинівський (37,3 %), Віньковецький (36,7 %), Чемеровецький (35,2 %), Ярмолинецький (35,1 %), Новоушицький (34,8 %) райони. Слід зауважити, що таке явище негативно відбивається на формуванні трудових ресурсів в області, впливає на формуванні трудових ресурсів в області, впливає на статево-вікову структуру населення, процес відтворення, а відповідно і на всій якості життя населення області.
Остання підгрупа геодемографічних факторів – розселенсько-демографічна. Ії вплив характеризують такі показники: урбанізація, Ії рівень і динаміка, загальна густота населення та густота сільського населення, транспортне забезпечення та їх територіальні відмінності.
Таблиця 2.5
Чисельність та густота сільського населення.
Райони |
2001 |
2011 |
+, —
|
||
чисельність сільського населення, тис. чол. |
Середня густота, чол./км2. |
чисельність сільського населення, тис. чол. |
Середня густота, чол./км2. |
||
По області |
803,7 |
38,9 |
701,2 |
33,9 |
–5 |
Білогірський |
26,2 |
33,7 |
23,9 |
30,79 |
-2,91 |
Віньковецький |
28,5 |
43,6 |
24,1 |
36,9 |
-6,7 |
Волочиський |
41,84 |
37,9 |
37,2 |
33,69 |
-4,21 |
Городоцький |
46,2 |
41,6 |
38,3 |
34,47 |
-7,13 |
Деражнянський |
27,6 |
30,13 |
23,1 |
25,21 |
-4,92 |
Дунаєвецький |
58,46 |
49,46 |
51,8 |
43,82 |
-5,64 |
Ізяславський |
41,72 |
33,3 |
35,7 |
28,49 |
-4,81 |
Камянець-Подільський |
82,6 |
52,78 |
73,1 |
46,7 |
-6,08 |
Красилівський |
42,7 |
36,15 |
38,0 |
32,17 |
-3,98 |
Летичівський |
26,7 |
28,1 |
21,6 |
22,73 |
-5,37 |
Новоушицький |
38,09 |
44,65 |
31,8 |
37,28 |
-7,37 |
Полонський |
23,16 |
26,7 |
20,1 |
23,21 |
-3,49 |
Славутський |
46,1 |
36,38 |
37,4 |
29,51 |
-6,87 |
Старокостянтинівський |
42,8 |
34,24 |
37,2 |
29,76 |
-4,48 |
Старосинявський |
21,56 |
32,51 |
19,0 |
28,65 |
-3,86 |
Теофіпольський |
24,85 |
34,7 |
23,0 |
32,12 |
-2,58 |
Хмельницький |
58,7 |
44,74 |
54,0 |
41,15 |
-3,59 |
Чемеровецький |
49,4 |
53,23 |
44,1 |
47,52 |
-5,71 |
Шепетівський |
38,9 |
32,57 |
36,7 |
30,73 |
-1,84 |
Ярмолинецький |
37,7 |
41,98 |
31,1 |
34,63 |
-7,35 |
Розраховано за даними головног управління статистики у Хмельницькій області.
На початок 2012 р. міське населення області складало 724,2 тис. чол., або 51,3 % від усього населення. У порівнянні з 2001 р. його чисельність збільшилась на 1,2 тис.чол., а відсоток майже на 4 така диспропорція викликана загальним скороченням чисельності населення а особливо сільського.
У територіальному аспекті ріст міського населення характерний для м. Хмельницького (на 13,9 тис. чол.. у порівнянні з 2001 р.), м. Нетишина (на 7,4 тис. чол.), Городоцького (0,4 тис. чол.), Ізаславського (0,1 тис. чол.) районів. В усіх інших районах спостерігається спад численності міського населення: Шепетівський (3,3 тис. чол.), Волочиський (3,3 тис. чол.), Камянець-Подільський (3 тис. чол.), Полонський (2,2 тис. чол.). У рості чисельності населення м. Хмельницького та м. Нетишина основну роль відіграє природній приріст, а також міграційний процес. В інших районах у прирості населення вирішальна роль належить міграціям, та незначний природний приріст. У районах, де спостерігається зменшення чисельності міського населення, найбільшу роль відіграє зовнішня міграція, від’ємний приріст.
Аналіз чисельності міського населення та його функціональної структури дозволяє визначити основні шляхи впливу на життєдіяльність населення, її стабілізацію та розвиток. Це, насамперед, розвиток промисловості, перспективними в даному аспекті є райони згаданої смуги. Доповнивши їх невеликими підприємствами харчової, швейної та промисловості будматеріалів, які б переробляли місцеву сировину, можна досягнути ефективного використання місцевого економічного та демографічного потенціалу. Крім того, розвиток промисловості у малих містах та нових промислових вузлах дозволить зменшити притік населення до м. Хмельницького, покращити функціонування їх соціальної інфраструктури. Все це приведе також до активізації економічного і соціального розвитку малих міст, а в результаті – до поліпшення демографічної ситуації і життєдіяльності в цілому.
