- •«Основи охорони праці»
- •Інструкція
- •Теоритичні відомості з теме.
- •1. Пори року:
- •Звіт з лабораторної роботи № 1.
- •Контрольні запитання з лабораторної роботи № 1
- •Інструкція
- •Тема: контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням. Теоритичні відомості з теме.
- •Опис газоаналізатора уг – 2
- •Лабораторна установка для визначення запиленості повітря.
- •Завдання на виконання звіту.
- •Порівняння вмісту шкідливої речовини в повітрі робочої зони.
- •Звіт з лабораторної роботи № 2 Тема: контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням.
- •Контрольні запитання з лабораторної роботи № 2
- •Номер завдання на виконання звіту
- •Завдання для розрахунку продуктивності вентиляційної установки
- •Звіт з лабораторної роботи № 3
- •Розрахунок природного освітлення
- •Де 1…n – коефіцієнти відбиття для різних поверхонь;
- •Порядок розрахунку
- •Звіт з лабораторної роботи № 4 Тема: дослідження та оцінка якості природного освітлення.
- •Норми проектування природного та штучного освітлення для роботи середньої точності.
- •Завдання на виконання звіту
- •Звіт з лабораторної роботи № 5 Тема: дослідження та оцінка якості штучного освітлення.
- •Значення кпо у виробничому приміщенні
- •Контрольні запитання з лабораторної роботи № 5
- •Інструкція
- •Теоритичні відомості з теме.
- •Значення добавки до сили шуму одного джерела в залежності від кількості однакових джерел шуму
- •Значення добавки при дії двох різних джерел шуму
- •Звіт з лабораторної роботи № 6 Тема: гігієнічна оцінка виробничого шуму.
- •Зміст роботи:
- •Завдання на виконання звіту
- •Звіт по лабораторній роботі № 7 Тема: Дослідження параметрів інфрачервоного випромінювання та ефективності поглинальних екранів.
- •Зміст роботи:
- •Види електротравм
- •Звіт з лабораторної роботи № 8 Тема: Дослідження дії електричного струму на організм людини.
- •Зміст роботи:
- •Контрольні запитання з лабораторної роботи № 8
- •Інструкція
- •Тема: : Дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі. Теоритичні відомості з теме.
- •9.1. Теоритичні відомості.
- •9.2. Експериментальна частина лабораторної роботи
- •9.2.1. Опис лабораторної установки
- •9.2.2. Порядок виконання роботи
- •Звіт з лабораторної роботи № 9 Тема: Дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі.
- •Зміст роботи: Параметри мережі та результати вимірювань в мережі з глухо заземленою нейтраллю
- •Контрольні запитання з лабораторної роботи.
- •Рекомендована література. Основна література
- •Додаткова література
Звіт з лабораторної роботи № 8 Тема: Дослідження дії електричного струму на організм людини.
Мета роботи:
1. Ознайомитись з чинниками, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом.
2. Визначити параметри електричного струму, найбільш небезпечні для людини.
Зміст роботи:
1. Ознайомитись від чого залежить важкість ураження електричним струмом.
2. Визначити параметри електричного струму, найбільш небезпечні для людини.
3. Зробити відповідні висновки
Обладнання на робочому місці:
Лабораторна установка.
Зміст роботи:
Результати досліджень
f, Гц |
mV, мВ |
Іл, мА |
Результат Rл, кОм |
20 |
|
|
|
35 |
|
|
|
50 |
|
|
|
100 |
|
|
|
500 |
|
|
|
Висновок:
Дата виконання роботи:
Звіт склав студент групи:
Прізвище та ініціали:
Контрольні запитання з лабораторної роботи № 8
1. Які є складові повного опору тіла людини?
2. Від яких чинників залежить ве6личина опору тіла людини?
3. Чи впливає чинник часу дії електричного струму на опір людини?
4. Який струм є більш небезпечний для людини: постійний чи змінний (за однакової напруги й силі струму)?
5. Які бувають електротравми?
Інструкція
до лабораторної роботи № 9
Тема: : Дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі. Теоритичні відомості з теме.
9.1. Теоритичні відомості.
Оцінка безпеки дотику до струмопровідних частин зводиться до визначення струму, що протікає крізь людину, і порівняння його з допустимими значеннями.
Безпека ураження при дотику до струмопровідних частин залежить від номінальної напруги електроустановки і режиму нейтралі джерела живлення.
За напругою ПУЕ розрізняють електроустановки (мережі) напругою до 1 кВ та електроустановки напругою вище 1 кВ. За режимом нейтралі бувають електроустановки (мережі) з ізольованою нейтраллю джерела живлення (генератора або трансформатора) і глухозаземленою нейтраллю джерела живлення.
Рівень безпеки та ступінь ураження залежать від того, яким чином відбулося включення людини в електричну мережу. Розрізняють двофазовий (одночасний дотик до двох фаз) та однофазовий дотик (включення) людини до струмопровідних частин. Статистка свідчить, що частіше трапляються однофазові дотики. Небезпека такого дотику в трифазових мережах в основному залежить від режиму нейтралі джерела живлення (ізольована чи глухозаземлена).
Найчастіше в промисловості застосовують трифазні мережі з ізольованою нейтраллю (трьох провідні) та з глухозаземленою нейтраллю (чотирьох провідні).
Глухозаземлена нейтраль – нейтраль генератора чи трансформатора, яка приєднана до заземлювального пристрою безпосередньо або через апарати з малим опором.
Ізольована нейтраль – це нейтраль трансформатора чи генератора, яка не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана до нього через апарати з великим опором (трансформатори напруги, компенсаційні котушки тощо).
Розглянемо дотик до однієї фази в мережі з ізольованою нейтраллю (рис. 9.1). Для спрощення розрахунків вважаємо, що мережа симетрична, а саме: симетричні й однаково активні опори ізоляції фаз, а також ємності та ємнісні опори, тобто для такої мережі є справедливими наступні рівняння:
R1= R2 = R3= R ; X1= X2= X3= X
C1= C2= C3= C ; Z1= Z2 =Z3 =Z (9.1)
Струм, що проходить крiзь тіло людини при дотику до однієї з фаз у нормальному режимі, визначається таким рівнянням у комплексній формі:
I = U /( R h +( Z/3)), (9.2)
де, U – фазна напруга мережі; Rh – опір тіла людини, Ом; Z – повний
опір фаз відносно землі, Ом.
Аналіз рівняння 9.2 показує, що при симетричних опорах між фазними дротами і землею струм крізь людину тим менший, чим більші ці опори.
У мережах з напругою до 1 кВ малої довжини ємність дротів відносно землі мала, С = 0, тоді Z = R, опір фази відносно землі дорівнює активному опору ізоляції і рівняння набуває вигляду:
I = U /( R h +( R/3)), (9.3)
де, R – активний опір ізоляції фаз відносно землі, Ом.
Рівняння (9.3) показує значення ізоляції як фактора безпеки: що вище опір ізоляції R, то меншим буде струм крізь людину. Тому короткі повітряні мережі з ізольованою нейтраллю, малою ємністю, високим опором ізоляції не становлять значної небезпеки при дотику до фази.
Рис.9.1. Дотик до фази в мережі з ізольованою нейтралю
Мережі з глухозаземленою нейтраллю мають малий опір між нейтраллю і землею Rо, тому при дотику людини до фази струм через неї практично не залежить вiд опору ізоляції та ємності мережі відносно землі (рис. 9.2.).
У цьому випадку струм крiзь людину:
I = U/( Rh + Rо), (9.4)
де, Rо – робоче заземлення нейтралі, Ом.
Оскільки опір тіла людини не нижче 1 кОм, а опір заземлення нейтралі не перевищує 10 Ом, людина в цьому випадку перебуває практично під фазовою напругою, що є надто небезпечним.
Враховуючи все сказане, можна дійти висновку, що в нормальному режимі значно безпечнішою є мережа з ізольованою нейтраллю, малої ємності та з надійною ізоляцією порівняно з мережею з глухозаземленою нейтралю.
Рис. 9.2. Дотик людини в мережі з глухо заземленою нейтраллю
із напругою до 1 кВ
В аварійному режимі мережі з ізольованою нейтраллю є, навпаки, більш небезпечними, бо в цьому випадку людина потрапляє під лінійну напругу. При замиканні однієї з фаз на землю в мережі встановлюється режим, при якому одна з фаз набуває потенціалу землі, а дві інші – лінійні потенціали Uл.
У період аварійного режиму роботи більш безпечною є чотирипроводова мережа з глухозаземленою нейтраллю, оскільки людина потрапляє в цьому випадку під фазову напругу.
Мережі з глухозаземленою нейтраллю треба використовувати там, де неможливо забезпечити надійну ізоляцію дротів з причини високої вологості, агресивності середовища тощо, або коли не можна швидко знайти та усунути пошкодження ізоляції, коли ємнісні струми – великі (кабельні лінії). Це міські та сільські мережі, мережі крупних підприємств тощо.
Двофазовий дотик людини до мережі, незалежно від режиму нейтралі, завжди небезпечний, бо людина опиняється під лінійною напругою Uл.
У мережах з напругою понад 1000 В з технологічних вимог та вимог техніки безпеки перевагу слід надати мережам з глухозаземленою нейтраллю (забезпечується швидке відключення пошкодженої ділянки реле захисту).
У мережах з напругою понад 1000 В через велику ємність між дротами і землею захисна роль ізоляції дротів повністю втрачається і для людини є однаково небезпечним дотик до дроту мережі як з ізольованою, так і глухоізольованою нейтраллю, тобто дотик до таких мереж є рівнозначним дотику до обкладок трансформатора.
