Інструкція

до лабораторної роботи № 1

Тема: дослідження параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням.

Теоритичні відомості з теме.

В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від категорії робіт, періоду року та виду робочих місць.

Під оптимальними кліматичними умовами розуміють поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активації механізму терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови – це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатись дискомфортні тепло відчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Нормуються оптимальні та допустимі температури повітря, відносна вологість і швидкість руху повітря для робочої зони виробничих приміщень з урахуванням постійних і непостійних робочих місць. Норми враховують наступні параметри:

1. Пори року:

• холодний період (сезон) із середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче +10°C;

• теплий період із середньодобовою температурою +10°C і вище.

2. Категорії робіт. Параметри сприятливих метеорологічних умов є різними для різних рівнів фізіологічного навантаження організму.

Усі роботи поділяються за витратами енергії на наступні три категорії.

А. Легкі фізичні роботи (категорії Іа, Іб):

Іа – легкі фізичні роботи, за яких витрати енергії не перевищують 139 Вт. До них належать роботи, що виконуються сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням (основні процеси точного приладобудування і машинобудування, на годинниковому, швейному виробництвах, у галузі управління та ін.);

Іб – легкі фізичні роботи, за яких енерговитрати становлять

140...174 Вт. До них належать роботи, які виконуються сидячи або стоячи, з незначною ходьбою і які супроводжуються деяким фізичним напруженням (ряд професій у поліграфічній промисловості, на підприємствах зв’язку, контролери, майстри в різних видах виробництва та ін.).

Б. Фізичні роботи середньої важкості(категорії ІІа, ІІб) охоплюють види діяльності, при яких витрати енергії становлять 175...232 Вт (категорія ІІа) та 233...290 Вт (категорія ІІб).

До категорії ІІа відносять роботи, що пов’язані з постійною ходьбою, виконуються

сидячи чи стоячи, але не потребують переміщення вантажів (механіко-складальні цехи машинобудівних підприємств, прядильноткацьке виробництво тощо).

До категорії ІІб належать роботи, пов’язані з ходьбою і перенесенням невеликих (до 10 кг) вантажів (механізовані ливарні, ковальські, термічні, зварювальні цехи машинобудівних заводів і металургійних підприємств).

В. Категорія важких фізичних робіт (категорія III) охоплює види діяльності, за яких витрати енергії перевищують 290 Вт. До категорії III належать роботи, пов’язані із систематичним фізичним напруженням, а також із постійними пересуваннями і перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів (основні процеси мартенівського, ливарного – з набиванням і заливанням опок, прокатного, ковальського – з ручним куванням, термічного виробництва та ін.). Як зазначалося раніше, ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 передбачають оптимальні та допустимі метеорологічні умови.

Допустимі величини параметрів мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальних умов мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обґрунтованою недоцільністю.

Температуру вимірюють ртутним чи спиртовим термометром. Температуру повітря вимірюють у кількох точках робочої зони, як правило на рівні 1,3 – 1,5 м від підлоги в різний час. На тих робочих місцях, де температура повітря відрізняється від температури повітря верхньої зони приміщення, вона вимірюється й на рівні ніг (0,2 – 0,3м від підлоги).

Відносна вологість повітря (відношення фактичного вмісту маси водяних парів, що містяться в даний час 1 м³ повітря, до максимально можливого їх вмісту при даній температурі) визначається психрометром Августа, аспіраційним психрометром.

Для вимірювання швидкості руху повітря використовують крильчасті (0,3 – 0,5 м/с) мал.1 та чашкові (1 – 20 м/с) анемометри , а для малих швидкостей руху повітря (< 0,5 м/с) – термоанемометри, кататермометри.

Оптимальні величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний період року	Легка Іа	22-24	60-40	0,1
	Легка Іб	21-23	60-40	0,1
	Середньої важкості ІІа	19-21	60-40	0,2
	Середньої важкості ІІб	17-19	60-40	0,2
	Важка ІІІ	16-18	60-40	0,3
Теплий період року	Легка Іа	23-25	60-40	0,1
	Легка Іб	22-24	60-40	0,2
	Середньої важкості ІІа	21-23	60-40	0,3
	Середньої важкості ІІб	20-22	60-40	0,3
	Важка ІІІ	18-20	60-40	0,4

Завдання на виконання звіту.

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
tпов.,0С	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	14	13
V, м/с	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,1	0,2	0,3
µ, %	40	45	50	55	60	65	70	75	40	45	50	55	60	70	75
Пора року	х	х	т	т	т	х	т	х	т	т	т	т	т	х	х
Категорія робіт	1а	1б	2а	2б	3	1а	1б	2а	2б	3	1а	1б	2а	2б	3

Порівняння параметрів повітряного середовища з нормативними

Параметри повітряного середовища	Виміряні	Оптимальні	Допустимі
Температура повітря
Відносна вологість
Швидкість руху повітря

Допустимі величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень

Пора року	Категорія робіт	Температура повітря, 0С				Відносна вологість, %	Швидкість руху, м/с
		Верхня межа		Нижня межа
		На постійних робочих місцях	На непостійних робочих місцях	На постійних робочих місцях	На непостійних робочих місцях
Холодний період року	Легка Іа	25	26	21	18	75	не більше 0,1
	Легка Іб	24	25	20	17	75	не більше 0,2
	Середньої важкості ІІа	23	24	17	15	75	не більше 0,3
	Середньої важкості ІІб	21	23	15	13	75	не більше 0,4
	Тяжка ІІІ	19	20	13	12	75	не більше 0,5
Теплий період року	Легка Іа	28	30	22	20	55 - при 280С	0,2 - 0,1
	Легка Іб	28	30	21	19	60 - при 270С	0,3 - 0,1
	Середньої важкості ІІа	27	29	18	17	65 - при 260С	0,4 - 0,2
	Середньої важкості ІІб	27	29	15	15	70 - при 250С	0,5 - 0,2
	Тяжка ІІІ ІІІ	26	28	15	13	75 - при 240С	0,6 - 0,5