Завдання на виконання звіту.

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Назва речовини	Амі- ак	Аце- тон	Бен-зин	Гас	Озон	Хлор	Амі- ак	Гас	Гас	Озон	Амі- ак
Концерн-трація	15	300	110	450	0,5	1,5	25	200	250	0,05	10

	12	13	14	15
Назва речовини	Амі- ак	Аце- тон	Бен-зин	Гас
Концерн-трація	40	150	60	300

Порівняння вмісту шкідливої речовини в повітрі робочої зони.

№	Назва речовини	Фактичний вміст, мг/м3	ГДК, мг/м3

Звіт з лабораторної роботи № 2 Тема: контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням.

Мета роботи:

1. Ознайомитись з методами визначення вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

2. Набуття навичок по вимірюванню вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони та аналізі щодо відповідності їх нормативним значенням.

3. Вміння аналізувати вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

Зміст роботи:

1. Виміряти вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

2. Порівняти отриманні показники з нормативними.

3. Зробити висновок про відповідність вмісту шкідливих речовин

вимогам санітарних норм.

Обладнання на робочому місці:

1. Газоаналізатор УГ – 2.

Визначити концентрацію шкідливої речовини у робочій зоні

Табл. №1

№	Назва речовини	Фактичний вміст, мг/м3	ГДК, мг/м3

Висновок: щодо відповідності показників мікроклімату санітарним нормам:

Дата виконання роботи:

Звіт склав студент групи:

Прізвище та ініціали:

Контрольні запитання з лабораторної роботи № 2

1. Що таке шкідлива речовина?

2. Як потрапляють в організм людини шкідливі речовини?

3. Як поділяються хімічні речовини за характером впливу на організм людини?

4. Що таке гранично допустима концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони?

5. Які є класи небезпеки ГДК в повітрі робочої зони?

6. Які є методи контролю концентрації шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень та робочих зон?

7. Як визначається запиленість повітря?

ІНСТРУКЦІЯ

до лабораторної роботи № 3

Тема: дослідження та оцінка ефективності системи вентиляції.

Теоритичні відомості з теме.

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих при­міщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам.

Методи розрахунку систем вентиляції.

1. Для цехів, де виділяються шкідливі речовини, повітрообмін визначається за кількістю тепла газів, парів, пилу, що надходить у робочу зону, з метою розбавлення їх припливним повітрям до ГДК:

L = U / (r₁ – r₂),

де U – кількість шкідливих речовин, що знаходяться у повітрі цеху, мг/год;

r₁ – ГДК шкідливих речовин, що надходяться у повітрі цеху, мг/м³;

r₂ – концентрація тих же шкідливих речовин у припливному повітрі, мг/м³.

2. Для цехів з виділенням надлишкового тепла визначається:

L = Q_над / C · γ · (t_в – t_п),

де Q_над – надлишкове тепло в цеху, кДж/год;

C – питома теплоємність повітря при постійному тиску, що дорівнює

1 кДж/кг⁰С;

γ – густина припливного повітря, кг/м³ (γ=1,2 кг/м³);

t_в – температура повітря, що надходить з цеху, ⁰С;

t_п – температура припливного повітря, ⁰С.

3. Для приміщень, де не утворюються шкідливі виділення та надлишкове тепло і немає необхідності у створенні метеорологічного комфорту можна визначити за формулою:

L = l · n,

де l – мінімальна подача повітря на одного працівника відповідно до санітарних

норм (при об’ємі приміщення, що припадає на одного працівника,

до 20 м³ – l= 30 м³/год, а при об’ємі більше 20 м³ – l= 20 м³/год);

n – кількість працюючих в приміщенні.

4. При розрахунку місцевої витяжної вентиляції кількість повітря, що вилучається місцевою витяжкою (зонт, панель, шафа) можна порахувати за формулою:

L= F· v· 3600 (м³/год),

Де, F – площа поперечного перерізу отвору місцевої витяжки, м²;

v – швидкість руху вилученого повітря в цьому отворі (приймається від 0,5 до 1,7 м/с в залежності від токсичності та легкості газів та парів, що виділяються).

6. При розрахунку місцевої витяжної вентиляції кількість повітря, що вилучається місцевою витяжкою (зонт, панель, шафа) можна порахувати за формулою:

L= F· v· 3600 (м³/год),

Де, F – площа поперечного перерізу отвору місцевої витяжки, м²;

v – швидкість руху вилученого повітря в цьому отворі (приймається від 0,5 до 1,7 м/с в залежності від токсичності та легкості газів та парів, що виділяються).