9. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця ст. 348 кк

Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку – караються позбавленням волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Посяганням на життя є умисне вбивство або замах на умисне вбивство хоча б однієї із зазначених у ст. 348 осіб.

Безпосереднім об'єктом злочину є авторитет потерпілих та органів, в яких вони працюють, займаються громадською діяльністю або проходять службу, а також їх життя та життя близьких родичів працівника правоохоронного органу.

Потерпілими від злочину можуть бути працівники правоохоронних органів, їх близькі родичі, члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослужбовці. Аналогічні дії щодо інших представників влади чи громадськості, а також службових осіб і окремих громадян кваліфікуються за п. 8 ч. 2 ст. 115.

Об’єктивна сторона розглядуваного злочину може полягати в активних діях або в бездіяльності. Це злочин з формально-матеріальним складом. Вважається закінченим як з моменту настання смерті потерпілого, так і з моменту замаху на його життя. У першому випадку обов'язковими ознаками об'єктивної сторони є настання суспільно небезпечного наслідку у вигляді смерті потерпілого та причинного зв'язку між дією чи бездіяльністю і настанням смерті потерпілого.

Для кваліфікації посягання на життя працівника правоохоронного органу за ст. 348 не має значення, вчинювалось воно під час виконання потерпілим своїх службових обов'язків чи в інший, вільний від роботи час (наприклад, під час відпустки). Головне, щоб умисне вбивство чи замах на вбивство були вчинені у зв'язку з виконанням потерпілим свого службового обов’язку.

Посягання на життя члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону та військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю, яка не стосується охорони громадського порядку, або на ґрунті особистих стосунків визнається злочином проти особи і потребує кваліфікації за ст. 115.

Суб'єктом злочину є особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини. Винний усвідомлює, що посягає на життя саме працівника правоохоронного органу або його близьких родичів у зв'язку з виконанням працівником службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, передбачає настання смерті названих осіб внаслідок свого діяння і бажає або свідомо припускає її настання. Замах же на умисне вбивство осіб, зазначених у ст. 348, може бути вчинено тільки з прямим умислом.

Злочин може бути вчинений не тільки з метою перешкодити потерпілому виконати свої службові обов'язки або обов'язки щодо охорони громадського порядку (під час їх виконання або в майбутньому), а також із мотивів помсти за таку діяльність у минулому.

Виконанням службових обов'язків працівником правоохоронного органу є дії, пов'язані із провадженням дізнання, досудового слідства, дії щодо охорони громадського порядку, навколишнього природного середовища, здійснення різноманітних перевірок, запобігання злочинам та дисциплінарним проступкам з боку засуджених тощо.